Життя

Боєць АТО побував на краю світу, пройшовши Шляхами святого Якова

Боєць АТО побував на краю світу, пройшовши Шляхами святого Якова

Нещодавно  24-річний боєць АТО пішки і наодинці пройшов по одному з найвідоміших паломницьких маршрутів – Шляхам святого Якова, довжиною близько 2 000 км. Мандрівник розповів, з чим зіткнувся в дорозі і як змінилося його життя за ці три місяці.

Про шкарпетки і святого Якова

Валерій Ананьєв пішов до військкомату на наступний день після свого 18-річчя. Його розподілили в 25-у десантну бригаду, де до осені 2014 року хлопець служив контрактником. А коли почалася війна, звільнятися не став – почуття обов'язку пересилило. У гарячих точках на сході він провів три роки.

Разом зі своєю 25-ю бригадою звільняв Слов'янськ і Жданов, брав участь в боях за Вуглегірськ, Шахтарськ, Добропілля, Краматорськ, Комунар та Дебальцеве. Пішов з армії за станом здоров'я – отримав дві контузії. Подолати проблеми, з якими він зіткнувся на громадянці (пошук місця в житті, адаптація до нових реалій після війни), допомогла мрія – побувати на краю землі. Так називають іспанський мис Фіністерре на узбережжі Атлантичного океану.

У дорогу Валерій вирушив за старовинним шляхом пілігримів – Ель Каміно де Сантьяго, знаменитою паломницькою дорогою до передбачуваної могили апостола Якова. «Язичники ходили цим шляхом задовго до християн. Вони вірили, що там – край землі. Ніяких релігійних передумов в моєму поході не було. Я просто хотів усамітнитися, розібратися в собі. А так як у мене немає досвіду в походах, я вибрав ту дорогу, де добре налагоджена інфраструктура, – пішов Європою», – розповів боєць.

Вирушаючи до Європи, Валерій запросив усіх охочих підписати прапор України і потім повісив його на Фіністерре. Свій шлях українець почав з Парижа, і перший тиждень в дорозі дався йому дуже непросто. «Організм пручався як міг, а зі здоров'ям сталося все найнесподіваніше. А ось те, чого я очікував, взагалі не проявилося. Так, за три місяці я жодного разу не втратив свідомості (прояв контузії), чому дуже здивувався. Уже в перший день пройшов 28 кілометрів. Мої ноги, стегна, живіт, здавалося, були однією відкритою раною – все боліло. Я думав, що збожеволію. І перші два тижні так і було. М'язи ніг зводило. Через 150 км у мене запалився меніск. Було таке, що я йшов по місту і кричав від болю. Потім біль почав вщухати. А в голові з'являлися думки, висновки, ідеї, яких ніколи і близько не було. Найскладнішими були перші 800 кілометрів. А коли позаду залишилося майже 2 000 кілометрів, було вже легко, ніби просто за хлібом сходив», – розповів мандрівник.

Валерій зізнався, що найбільше незручностей доставляли стерті ноги: «Шкарпетки стали моєю проблемою. Вони дуже швидко зношуються і натирають ноги. Треба було міняти їх кожні 200 кілометрів, а я знайшов своїм заміну тільки через 800, адже півдороги йшов через ліс. Бачили б ви мої ноги! »

Спав на пляжі і під храмом

На нічліг зупинявся в спеціальних будинках для пілігримів, які йдуть по Шляху святого Якова. Каже, що в книгах записів не побачив жодного українця, який би зупинявся там до нього. «З одного боку, прикро, але з іншого – приємно бути першим. Мені доводилося спати на пляжі, під церквою і навіть в лісі на узбережжі Атлантичного океану», – каже Ананьєв.

На згадку про подорож в якості сувенірів привіз каменя: «Я прийшов на Фіністерре і назбирав там маленьких камінчиків. Я не мільйонер і не можу купити те, що собі дозволяють інші паломники. Мені здається, що такий подарунок набагато цінніший». Валерій каже, що з собою в подорож взяв € 3 000, але все не витратив – вклався в 2 500: «Їжу купував в супермаркетах і кафе для пілігримів».

Найціннішим придбанням Валерій називає спогади. «Від подорожі я отримав набагато більше, ніж очікував. Спогади – найцінніше. Я побачив міста, які називають найкрасивішими в Європі – Сан-Себастьян, Орлеан, Барселону, Мадрид. Але, як на мене, красивіше океану і гір нічого немає. Викликати емоції у мене можуть тільки старовинні будівлі. Дуже багато кілометрів я пройшов римськими дорогами, яким дві тисячі років і більше – це як подорож у часі».

Хлопець зізнався, що почав писати спогади про війну, які збирається видати книгою. А ще сподівається відвідати Норвегію і Нову Зеландію.

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Найцікавіше, Життя
В тему