Ми живемо в епоху так званого «позитивного мислення». Точкою відліку цієї психологічної пошесті можна вважати 1952 рік, коли було опубліковано знамениту книгу Нормана Піла «Сила позитивного мислення», яка відразу ж стала бестселером.
Безліч людей «підсідають» на «позитивне мислення» в той час, як поруч з ними є і інша численна група людей - ті, хто негативним мисленням і самозвинуваченнями доводить себе до нервового стресу.
За даними британського Фонду психічного здоров'я, негативне мислення здатне викликати депресію і тривожність — дві найпоширеніші психологічні проблеми як у Великій Британії, так і в світі.
Проте, чи так небезпечне негативне мислення, і чи можна його використовувати собі на благо, якщо «книги щастя», які пропагують вічно позитивний настрій, не допомагають? І чи так корисно завжди вірити в те, що все буде добре?
В останні роки набуває поширення поведінкова стратегія, яка отримала назву «оборонний песимізм».
Найближче вона до реалізму. Хоча книги по «оборонному песимізму» почали з'являтися лише на початку XXI століття, цю стратегію використовували ще в античності. Відомо, наприклад, що Сенека, час від часу залишав будинок, одягався в дрантя і жив на вулиці. Все це він робив для того, щоб тверезо оцінити важливість своїх цінностей.
Ми не пропонуємо вам одягатися в шмаття і жити на вулиці. Головне в техніці «оборонного песимізму» — це обдумування деталей найгіршого сценарію розвитку подій. Стоїки називали це «навмисним злом».
Техніка «оборонного песимізму» може бути ефективним способом позбавлення від тривоги про майбутнє.
На думку психолога Джулії Норем, сьогодні близько однієї третини американців інстинктивно використовує цю стратегію. Позитивне мислення, на думку, навпаки, є спробою переконати себе, що все буде прекрасно, але це може посилити віру і те, що все буде абсолютно жахливо, якщо хороше так і не станеться.
Дослідження Сари Сарасваті, ад'юнкт-професорки ділового адміністрування в Університеті Вірджинії, довело, що вміння пристосуватися до почуття невпевненості не тільки ключ до більш збалансованого життя, але також часто ключ до процвітання. Сарасваті взяла інтерв'ю у 45 успішних підприємців, усі з яких, принаймні, вивели один бізнес на біржу. Майже ніхто з них не писав комплексний бізнес-план або проводив великі дослідження ринку.
Вони практикували те, що професор Сарасваті називає «здійснення» (effectuation). Замість вибору мети, а потім складання плану для досягнення, вони з'єднували засоби і ресурси в їх розпорядженні, уявляючи собі можливий кінець.
Здійснення також включає в себе те, що Сарасваті назвала «принципом прийнятної втрати». Замість того, щоб зосередитись на можливій і захоплюючій нагороді від бізнесу, краще запитати, наскільки великою буде втрата, якщо бізнес не піде? Якщо потенційні втрати здаються толерантними, можна зробити наступний крок.
Не всі психологи поділяють доброзичливий настрій з приводу користі від позитивного мислення. Так, Габріель Еттінген у своїй книзі Rethinking Positive Thinking стверджує, що «натхненний настрій і позитивне ставлення можуть послабити мотивацію, необхідну, щоб мобілізуватися і будувати стратегічні плани. Мріяти не означає робити».
Тодд Кашдан і Роберт Бісвас-Дінер в книзі The Upside of Your Dark Side також пишуть про те, негативне мислення може бути не тільки провісником агресії, конфліктів і стресів, але і говорить про критичне мислення.
Ті, хто дозволяє собі мислити негативно, виявляють більше обережності та уваги, що часто дозволяє поліпшити результати в роботі. Кашдан і Бісвар-Дінер пишуть: «Негативні емоції допомагають зосередитися на поточній ситуації. Коли ви свердлите дірку в стіні, ви, напевно, звертаєте увагу на супутні вимірювання, як і на положення своєї руки. Тривога, пов'язана з ризиком невдачі, допомагає просвердлити отвір у потрібному місці».
Ребекка Мітчел, експертка з поведінки та професорка бізнес-школи Ньюкасл вважає, що негативний настрій покращує командну роботу. У своєму недавньому дослідженні вона виявила, що такі настрої, як горе, роздратування, розлад і ворожість спонукають інших членів команди уважніше ставитися до своєї роботи.
Мітчел стверджує, що «найуспішніші та інноваційні команди» — це ті, в яких лідери створюють здоровий баланс між негативними і позитивними емоціями.
Якщо ваша команда зосереджена тільки на позитиві, то її члени просто погоджуються один із одним, шукають ідеї, які поділяють всі, а не точки розбіжностей».
На думку Мітчелл, напруженість підштовхує більш ефективні рішення, тому що члени команди шукають проблеми у своїх міркуваннях і потім знаходять докази на користь або проти своїх ідей.
Дослідники Піттсбурзького університету Роберт Шварц і Грегорі Гарамоні вивчили позитивне і негативне мислення в їх зв'язку з тривогою, депресією і стресом.
Вони прийшли до висновку, що надто інтенсивний внутрішній негативний діалог може спровокувати депресію і паніку, тоді як оптимальним є стан «золотого перерізу» розуму – на дві третини настрій має бути позитивним, на одну негатив.
Шварц і Гарамони стверджують, що хоча посилення позитиву може принести негайний ефект, у перспективі через позитивне мислення небезпечні події можуть пройти непоміченими, залишаючи людину вразливою до небезпеки.
Одним із найбільших плюсів негативного мислення дослідники називають безпосередній зв'язок негативного мислення з можливістю прояву людиною емпатії та відчуття подяки.
Найяскравішим прикладом такого корисного негативного настрою можна вважати кодекс японських самураїв, які повинні були щомиті думати про смерть, при цьому цей начебто негативний настрій дозволяв їм зберігати спокійний розум у найнесподіваніших і найнебезпечніших ситуаціях.
У побутовому житті проживання в розумі своєї можливої власної загибелі робить життя більш цінним і дозволяє проявляти людям свої найкращі якості. Коли життя сприймається як обмежений ресурс, його починаєш більше цінувати.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
