Рак грудей – із таким діагнозом живуть 2 мільйони 300 тисяч жінок у всьому світі. В Україні, за даними Національного канцер-реєстру, 2020 року на рак грудей захворіли 12 164 жінки і померли 5 156 хворих.
Чому виникає захворювання? Хто в групі найбільшого ризику? І що допомагає пришвидшити одужання? Про це нам розповість лікарка-гінекологиня медичного об’єднання ЛМТГ Людмила Пазюк, - йдеться у газеті «Твій вибір».
– Людмило Юріївно, що являє собою цей вид онко?
– Рак грудей (англ. Breast cancer) – це злоякісна пухлина залозистої тканини молочної залози. Ця форма раку найпоширеніша у світі. Її виявляють у середньому в кожної 11-ї жінки віком від 13 до 90 років.
Підступність хвороби в тому, що утворення пухлини на початкових етапах проходить безболісно і практично безсимптомно. Через це недуга рідко діагностується на ранніх стадіях. А висока смертність цієї форми раку пов’язана з метастазами, які поширюються організмом і вражають передусім лімфатичні вузли, а потім – інші органи. Що довше рак грудей не діагностується, то більше виникає патологічних клітин і, відповідно, зменшуються шанси подолати захворювання.
– Часом буває, жінка нащупає в грудях якесь затвердіння – і зразу паніка: онко! Чи будь-яке ущільнення в грудях – то рак?
– Звичайно, ні. Ущільнення можуть виявитися ліпомою, маститом, мастопатією, фіброаденомою чи кістою молочної залози. Всі ці новоутворення не мають стосунку до раку.
– Що стає причиною появи злоякісної пухлини в грудях?
– В нашому організмі є гени BRCA1 і BRCA2. Вони регулюють нормальний ріст клітин молочної залози і запобігають росту пухлин. Але буває так, що ці гени «ламаються». Вони можуть передаватися по спадковості. І в носіїв такого аномального гена розвиток раку молочної залози можливий у більш ранньому віці. Але зауважу: якщо ген виявлений у одного члена родини, то це ще не означає, що у всіх близьких родичів цей ген також буде «поломаним». Ризик перейняти «зіпсований» ген від матері або батька становить 50%, а для наступного покоління – 25%.
– Із якого віку діагностується хвороба?
– На жаль, рак «помолодшав». Одиничні випадки онкопроцесів у молочній залозі трапляються у 20-річних жінок. Зростання захворюваності фіксується після 35 років. Середній вік хворих становить 45 – 50 років. А пік припадає у вікової групи 50 – 70 років.
– Дехто вважає, чим більші груди, тим вищий ризик раку молочної залози. Що ви на це скажете?
– Великі груди не збільшують ризик розвитку раку. Це міф. Однак, якщо молочні залози невеликого розміру, їх легше пальпувати, тобто промацувати пальцями залозисту частину і, відповідно, – виявляти в грудях зміни, якщо вони є.
– Це запитання може для багатьох здатися дивним, але: як часто рак грудей діагностують у чоловіків?
– Насправді це рідкісна патологія. Адже обсяги м’яких тканин у грудях чоловіків невеликі, тому виявити патологічний процес можна легко і рано. Єдина проблема в тому, що чоловіки рідко звертають увагу на свої молочні залози та ігнорують необхідність проходити регулярні профілактичні огляди.
– Чи можуть гормональні контрацептиви викликати рак і які насправді фактори збільшують ризик розвитку злоякісного утворення?
– Таких факторів чимало: збільшення віку (40+); зайва вага; надмірне вживання алкоголю та куріння; спадковий чинник (коли є сімейні випадки раку молочної залози); вплив радіації; репродуктивна історія (вік початку менструацій, першої вагітності та менопаузи); гормональна терапія у постменопаузі, наявність мутацій у генах BRCA1, BRCA2 та PALB-2 (збільшують ризик розвитку раку молочної залози на 60 – 80 відсотків, тому в деяких країнах Європи це є показанням до повного профілактичного видалення молочної залози). Як бачите, в цьому переліку немає вживання оральних контрацептивів чи застосування терапевтичних внутрішньоматкових систем-спіралей.
– Грудне годування справді зменшує ризик появи раку грудей чи це просто міф, щоб жінки не переводили своїх малюків на штучне вигодовування?
– Ні, не міф. Науково доведено, що жінки, які до 26-річного віку народили не менше від двох дітей і вигодовували їх грудьми принаймні по одному року, мають найнижчу ймовірність виникнення онкопроцесів у грудних залозах. Цей результат пов’язаний із тим, що така тривалість грудного вигодовування саме в такому віці призводить до диференціації тканин залози та утворення так званих дольок четвертого типу. Але мушу зауважити на важливій деталі: якщо ще до настання вагітності в організмі жінки виник певний онкопроцес, то вагітність і годування грудьми суттєво його погіршує. Тому, перш ніж прийняти рішення щодо вагітності, жінкам варто обстежити організм і тим самим убезпечити життя та здоров’я своє і майбутньої дитини.
– Є жінки, які фактично не носять бюстгальтера, бо це нібито допомагає запобігти раку.
– Наукових підтверджень цьому немає.
– А якщо груди зазнали сильного удару, може з’явитися злоякісна пухлина?
– Після сильних ударів жінці необхідно пройти диспансерне спостереження. Якщо все гаразд – повторно обстежити груди ще через три місяці, а потім – через кожні пів року. Бо трапляється, що й віддалені результати можуть виявитися невтішними.
– Перейдемо до практичної частини розмови: жінка обстежує груди і виявляє щось, чого раніше не було. Що саме її має насторожити?
– Найпоширеніші симптоми раку молочних залоз – «гульки» в грудях, які можна відчути на дотик; нехарактерна асиметрія чи збільшення грудей; аномальні виділення із соска чи шкіри грудей; зміна форми, кольору та розміру сосків, їхнє запалення; висипання, рани, екземи, кірки або тріщини в ділянці грудей; шкіра стає схожою на апельсинову кірку. Про рак грудей можуть свідчити й ущільнення, припухлості та утворення у пахвовій ділянці, а також різні види акне (прищів) під час менструації. Втім найчастіше ознакою раку є все-таки ущільнення. Виявити його можна самостійно при промацуванні молочних залоз і лімфатичних вузлів. Але, як показує практика, рак грудей найчастіше діагностується випадково, під час планових медичних обстежень.
– У боротьбі з онко відлік іде на дні, тож треба якнайшвидше обстежитися?
– Звичайно. Намацали пухлинку – негайно звертайтеся до спеціаліста для консультації. Але при цьому не потрібно панікувати. Бо майже 90 відсотків утворень у молочних залозах не є злоякісними.
– Чи може всього за кілька місяців рак із, наприклад, другої стадії перерости у третю, четверту, які важко піддаються лікуванню?
– Так. Залежно від диференціації пухлини. Тому ще раз наголошу на важливості не зволікати зі зверненням до спеціаліста.
– Що включає обстеження молочних залоз і чи оплачує його Національна служба здоров’я?
– УЗД молочних залоз, а також огляд гінеколога (при потребі – мамолога-онкохірурга та мамографію) оплачує НСЗУ.
– Буває, жінка підозрює в себе рак, але не наважується на лікування, бо не має грошей.
– Лікування раку грудей теж оплачується НСЗУ. До переліку безплатних послуг входять: інструментальна та лабораторна діагностика (безоплатними є МРТ, КТ і УЗД); операції зі знеболенням на всіх етапах, а також післяопераційне відновлення; радіотерапія і хіміотерапія; забезпечення ліками з Національного переліку, що включать базовий набір, який закуповують лікарні; перебування у стаціонарі та харчування, супровід пацієнтів з онкологією після ремісії.
Однак усі обстеження призначаються лікарем за необхідністю і поетапно. Тобто не буде так, що пацієнт захотів, приміром, МРТ – і йому зроблять його безплатно.
– Як часто треба обстежувати груди, щоб навіть за наявності раку швидко його побороти?
– Кожна жінка з 20-річного віку має обстежувати свої молочні залози щомісяця з 7 по 14 день менструального циклу. Клінічне обстеження молочної залози раз на рік проводить сімейний лікар, чи гінеколог, чи фельдшер або медсестра, які пройшли спецпідготовку. УЗД молочних залоз призначається за показами лікаря. А мамографія профілактично проводиться раз на 5 років жінкам віком 45+, кожні два роки – жінкам віком 50+ і щорічно – у віці 69+.
– Дякую. І хай ваші поради збережуть нашим читачкам здоров’я.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
