Життя

«Мої ляльки є навіть у Ватикані»

«Мої ляльки є навіть у Ватикані»
ілюстративне

Ковельчанку Ірину Адессову можна назвати королевою ляльок. Жінка їх виготовляє сама: шиє, в’яже.

Є в доробку майстрині ляльки-фарфолетки (у яких обов'язково мають бути вишиті рот та очі), кавові ляльки-регеді, які пахнуть кавою, а волосся має бути обов'язково з тканини червоного кольору, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

– Я почала вишивати ще в першому класі. Тоді бабуся все казала: «Нема чого байдикувати – треба вишивати...» І я, тримаючи голку в тендітних дитячих пальчиках, клала стібок за стібком, хрестик за хрестиком, щоб вийшов гарний узор. Не раз колола голкою руку, але мені хотілося вишивати все більше і більше. І у мене все добре виходило.

У скрутні 90-ті роки, коли не було роботи і в магазинах було порожньо, Ірина Адессова обшивала сільських дівчат із медучилища і своїх подружок модними платтями. Одяг був пошитий настільки якісно, наче фабричний.  Тож модниці із села замість грошей щедро платили сільгосппродукцією.

Творіння майстрині
Творіння майстрині

Творіння майстрині
Творіння майстрині

А нині майстриня має вдома 6 швейних машинок, які виконують різні операції. Іра сама собі шиє весь одяг. Штори, постіль теж сама шиє та оздоблює.

– Я свою роботу планую, – каже Ірина Адессова. – У спеціальний зошит записую, що мені потрібно зробити на цей тиждень. Зробила – викреслила, а як ні – то переношу на інший тиждень. Ще я люблю малювати. Малюю з 2008 року олівцями, кавою. І теж сама навчилася.

Та найбільшим захопленням Ірини Адессової є ляльки. Вони наче її діти. В кожній ляльці можна побачити настрій майстрині, а ще всередину кожної іграшки Ірина обов'язково вшиває сердечко.

– Матеріали для ляльок нові і натуральні: бязь, льон, ситець, мереживо. Щоб зробити для зайця вуса, використовую волосінь. Взуття і волосся в'яжу з ниток. Часом, щоб досягнути бажаного кольору тканини, я варю її в різних сортах чаю, стою годинами біля каструлі і «топлю» тканину, щоб не спливала. Цей процес довготривалий і клопіткий, але, коли лялька готова, не можу натішитись своєю роботою, – зізнається Ірина Адессова.

Ляльки ковельської майстрині, гномики, ангелики мандрують по всьому світу. Один ангелик потрапив аж у Ватикан.

Творіння майстрині
Творіння майстрині

Творіння майстрині
Творіння майстрині

– Люди бачать в інтернеті мої вироби – і роблять замовлення, – пояснює Ірина. – Якось подружка попросила зробити дві ляльки на весілля. Усім гостям дуже сподобалось. І тоді люди одне одному стали переказувати і робити в мене замовлення на нові весільні ляльки.

А покупці зі США замовили на весілля 160 вишитих подушечок. Більше від двох місяців Ірина шила та оздоблювала подушечки українським орнаментом. Але всі гості свята, які отримали презент із України, були задоволені.

Наразі в Ірини Адессової безліч планів та ідей. Але це поки що таємниця. Бо спершу треба їх утілити, а тоді вже розповідати.

Галина Оліферчук

                                                                                                                      УВАГА!                                                                                                                                                   

ПЕРЕДРУК ПУБЛІКАЦІЇ БЕЗ ДОЗВОЛУ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЕНО!

 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: хобі
В тему

Останні матеріали