Дуже часто можна побачити ляльки, якими награлися або які вже набридли в комісійних магазинах. Щоправда, далеко не в тих пишних платтях, в яких їх купували в крамницях. Дуже часто вони брудні, в ще, трапляється, що в них поламані руки-ноги. Зазвичай саме такими їх купує Наталія Глазкова. А потім починаються справжні дива – ляльки наче «оживають» в її руках і в них починається «друге життя».
– Мені дуже подобаються фарфорові ляльки, тому я часто купувала їх в магазинах товарів з Європи, – розповідає жителька Чернігова. – Мріяла зібрати чималу колекцію. А якось побачила в магазині коробку, в якій були старі, часто поламані ляльки. Вони були в такому жалюгідному стані, що я вирішила купити одну із них. Це був Арлекін без рук та ніг. Вдома помила, полагодила, одягнула в нові шати – і пішла в магазин за другою лялькою.
Відтак вже шість років жінка дарує друге життя лялькам. Спершу, зізнається, доводилось дещо складно, бо ж не мала потрібно досвіду і тому часто шукала необхідну інформацію в інтернеті. Дуже корисними стали поради музейних працівників, які розповідали, як клеїти фарфор, реставрувати обличчя і наносити макіяж.
З часом майстриня вирішила зібрати колекцію ляльок радянського періоду. Їх купує на барахолках, а деякі навіть приносила зі смітників. Каже, що їхня реставрація має свої особливості, адже в багатьох –поламані кінцівки, дуже часто на них є подряпини.
Також в ході роботи майстриня-реставраторка дає своїм «підопічним» імена. Приміром, одну з ляльок, яка потрапила до жінки з рваним тілом, чимось залитою головою, вирішила назвати Каламбіною.
– Мені так було її шкода, що, принісши додому, пообіцяла Каламбіні, що нікому її не віддам, – розповідає пані Наталія. – Далі почала шукати матеріали і взялася за роботу. Нині Каламбіна – красуня в пишному одязі і лютнею в руках. До речі, реставрація ляльки – справа доволі копітка і часто містка. Буває, що на одну ляльку витрачаю більше від тижня. Багато часу займає пошиття одягу. Адже речі дуже маленькі і не всюди можна прострочити швейною машинкою. Також багато часу займає вишивка на одязі. До речі, для пошиття одягу використовую лише якісні вантажні тканини. В основному – це шовк, бавовна. Прикраси для ляльок виготовляє має донечка. А чоловік виготовляє декорації та скрині для ляльок. Їх я прикрашаю в техніці декупаж або ж розписую фарбами. За всі ці роки реставрувала понад 400 різних ляльок. Деяких віддаю в приватні колекції чи продаю. Звісно, частину залишаю собі, однак утримувати всю колекцію не дозволяють житлові умови. Тим більше, що фарфорові ляльки потребують спеціальних умов зберігання – в закритих скляних шафах. Завжди стежу за тим, щоб лялька потрапила в добрі руки.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
