Життя

У колекції – майже 300 горнят, а найдавніше виготовлене ще в XIX столітті

У колекції – майже 300 горнят, а найдавніше виготовлене ще в XIX столітті

Мабуть, в багатьох із нас є спогади про милі горнятка, з яких ми пили в дитинстві. Саме таке горнятко є і в Світлани Копитко-Ілійчук – воно дісталося їй у спадок від бабусі по батькові.

– Моя бабуся Марія Ілійчук знімалась у фільмі Параджанова «Тіні забутих предків», – розповідає жителька франківського селища Верховина. – Бабуся називала горня австрійським, і дісталося їй від її мами. Думаю, що його придбали в середині XIX століття, коли на цих землях була Австро-Угорська імперія. Згодом брат, який цікавиться старовиною, подарував мені ще два горнятка цього періоду.

Відтоді жінка почала колекціонувати горнятка. Шукає їх на сайтах, «блошиних» ринках. Вартість може сягати від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Знаючи про її захоплення, горнятка дарують друзі. І якщо в багатьох колекціонерів посуд стоїть на поличках за склом, то тільки не в пані Світлани.

– Красивим посудом потрібно користуватися, – усміхається жінка. – Тому п’ємо з них каву.  А ще маю посуд із Коростенського, Довбиського, Городницького, Баранівського порцелянових заводів, васильківську, косовську, гаварецьку кераміки. Щодня виставляю в соцмережі композиції з колекційними горнятками з солодощами, квітами тощо. Нині в мене майже 300 глиняних, порцелянових, фаянсових горнят із тарілочками. Їх виготовили в Австро-Угорщині, Німеччині, Англії, Франції, Румунії, Польщі, США, Вірменії. Зберігаю їх у двох сервантах і в коробках. Мрію зробити велику фотовиставку композицій із колекційними кавовими горнятами. Має бути 365 фото – на кожен день року. Також хочу створити музей горнят.

Ксенія Фірковська

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: хобі, івано-франківськ
В тему