Життя

Покинув дружину заради гулящої однокласниці

Покинув дружину заради гулящої однокласниці
ілюстративне

У Таню Андрій був закоханий з першого класу. Він навіть, попри роки, що минули, добре пам'ятав той день, коли вперше побачив її: в коричневій шкільній формі, білосніжному фартушку і з великим білим бантом на голові. Тож сам попросив вчительку, аби посадила його біля однокласниці.

І  понеслось. Зустрічав її вранці, приносив спеціально для неї пиріжки та тістечка, які випікала бабуся-кондитер, а ще займав місце в їдальні біля вікна, де вона любила сидіти. Одне слово, не приховував своєї симпатії, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

А вона й користувалася цим, як тільки могла. Спершу це були прохання щось зробити, принести, подарувати. А коли підросла, то примушувала його ревнувати. То на шкільній дискотеці танцювала із Сашком Миськівим, на два роки старшим від них, то просила, аби її додому провів Ігор, а наступного дня докоряла Андрієві, що залишив її, не пішов провести.

– А вечір був таким темним, – розповідала вона жалісливим голосом. – І так страшно було йти. А тоді ще й Ігор запропонував поцілувати його.

– Ну, я йому зараз дам, – не витримував Андрій і мчався до паралельного класу. – Він у мене буде знати, як тебе ображати...

І поки хлопці між собою чубилися, Таня задоволено розповідала дівчатам, як цілувалася з Дімкою, до якого вийшла після того, як Ігор її провів додому.

– Як він цілується! – не вгавала вона. – Це щось… щось таке, що я й не знаю, як описати.

Ті цілунки довели до того, що в 11 класі Таня завагітніла. У селі давно усі перешіптувалися, що бачили, як дівчина вилазила через вікно з хати Толикової бабусі. Старенька була глухувата і не чула, чим займається онук, який останнім часом зачастив до неї.

Коли ж про вагітність дівчини почула мама Андрія, то кинулася телефонувати в Київ до сестри.

– Дитину вона нагуляла від Толі, сина Віри та Міши, але спробує охомутати мого дурня, – була переконана вона. – Тому прошу тебе, забери його до себе…

Не чекаючи повторного прохання, тітка Ніна приїхала з чоловіком і, забравши документи зі школи та Андрія, повезли його в Київ. Там він закінчив школу, там же й вступив до інституту. Все поривався додому, та то одне, то інше не пускало. То дядько поїхав у відрядження в Болгарію, і тітка попросила залишитися, аби допомогти їй по господарству. Бо в них із дядьком довго не було дітей, а тоді народили відразу трійню.

Тож Андрій часто займався першокласниками, водив їх в басейн, готував до школи. А згодом захворів і коли одужав, то тітка не пустила його додому: мовляв, тобі потрібно набратися сил.

Так пробігло два роки. І коли Андрій приїхав додому, то почув, що батьки Толика не лише не дозволили йому одружитися з Танею, але й прогнали з двору її батьків та її саму. Тож батьки відправили доньку в обласний центр, де вона начебто навчалася в інституті.

– А дитина? – запитав ошелешений від почутого Андрій. – Де вона?

– Танюха зробила аборт, – розповідали однокласники. – Казала, що рано їй ще дітьми обзаводитися. І жаліла за тобою.

– Коли жаліла, то чому на листи не відповідала? – Андрій й подумати не міг, що усі листи, які він надсилав дівчині, на пошті забирала батькова сестра, яка була завідувачкою відділення.

– Та хто її знає…

Юнак пробував шукати дівчину, проте все було марно. В жодному інституті її прізвища не виявилося серед студентів, і навіть рідні батьки не знали, де вона. Тож в кінці серпня Андрій повернувся до Києва.

Він дуже важко переживав втрату зв'язку із дівчиною, яку щиро кохав всі ці роки. Однак навчання, нові знайомства, а також робота, бо з третього курсу він почав працювати, поволі відтіснили ці почуття. А на останньому курсі познайомився зі Світланою. Між молодими людьми спалахнула іскра кохання, і незабаром Андрій привіз свою дружину познайомити з батьками, яким сподобалася тиха і добра дівчина.

– Як добре, що все так закінчилося, – мовила якось мама Андрія. – Я ж так переживала, що ота гуляща дівка таки повіситься у нього на шиї.

– І я про це вже не раз думав, – погодився батько. – І тепер такий радий, що наш син одружився. Аня – гарна дівчина, і любить його дуже.

Проте, як виявилося, зарано вони раділи. Десь за пів року в селі з'явилася Таня. Помарніла, схудла, однак стала ще більш розв'язаною і гострою на язик. Причому не соромилася ні старих, ні малих.

У селі спершу говорили про те, як дружина голови сільради, побачивши її у власній спальні разом зі своїм чоловіком, гнала через усе село Таньку. А об чоловіка зламала стільчик. І все проклинала і Таньку, і той день, коли вийшла заміж за гульвісу.

На свята до батьків приїхав Андрій з дружиною. Аня вже чекала дитину, тому ступала поважно, не поспішаючи. Чоловік був постійно поруч, і було видно, що він щиро кохає її і намагається навіть найменші бажання передбачити і виконати. Так було доти, поки на вулиці його не перестріла Таня.

– Андрійку, – мовила так, наче вони бачилися лише вчора, а не шість років тому. – Я така рада тебе бачити. Така щаслива. Я так за тобою сумувала, коли ти мене кинув.

– Я писав тобі кожного дня листи, – відповів чоловік, відчуваючи, як оте кохання до Тетяни, яке жило в ньому більшу частину його життя, враз ожило.

– Я не отримувала жодного листа, – мовила вона і підійшла впритул. Обхопила рукою його за стан і пригорнулася до грудей. – Я ж кохала тебе всі ці роки. Мріяла, що будемо разом, а ти…

І вона почала цілувати його у вуста. Від тих п'янких цілунків у чоловіка запаморочилося в голові. У цю мить була лише Тетяна, яка палко цілувала та обнімала його.

Того дня Андрій додому не повернувся. Лиш вранці забіг на мить, вхопив документи, портмоне з грішми – і швидко з хати.

– Андрійку, де ти був? – кинулася до нього заплакана Аня. – Ми цілу ніч не спали, батько і досі з сусідами тебе шукають.

– Вибач мені, Аню, – тільки й мовив чоловік. – Я все життя її любив і до смерті буду любити.

Ксенія Фірковська

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Долі, кохання, стосунки
В тему