Вони зустрілися у старому шкільному автобусі, що віз військових на полігон. Світлана Шпілка – медсестра, яка повернулася з Чехії, щоб стати бойовою медикинею. Кирило Баранов, позивний Х’юстон, – шахтар із Кривого Рогу. Ще 2014-го пішов у Нацгвардію, а в лютому 2022-го поповнив лави 63-ї механізованої бригади.
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Тоді, в автобусі, вона запитала, чи є вільне місце. «Для такої красивої дівчини завжди знайдеться», – відповів Кирило. «Я ще тоді обурилася: не час для залицянь, та згодом зрозуміла: навіть на війні життя триває, – згадує Світлана. – Спершу ми були друзями. Я рятувала поранених у стабпункті, Кирило виконував бойові завдання. Наш фронтовий побут – це смертельна небезпека і короткі хвилини тиші. Якось ми пили каву, дивилися на зоряне небо, аж раптом дрони! Ось така наша романтика», – усміхається пані Світлана.
На Бахмутському напрямку було найважче: контактні бої, артилерія, безпілотники з касетними боєприпасами. Світлана, уже як командирка евакуаційної групи, з позивним Шаманка виїжджала за добу до 15 разів, рятуючи побратимів. Часом не знімала бронежилета навіть під час відпочинку, бо новий виклик міг надійти щомиті. Навесні 2023-го на Лиманському напрямку Кирило зробив Світлані пропозицію. У хатині неподалік фронту, серед побратимів, він став на коліно.
«Я щасливий, що зустрів тебе», – сказав і простягнув перстень. Згодом молодший брат Кирила зробив закоханим парне татуювання: жовтий шкільний автобус із написом «Покохай свою долю». У грудні вони розписалися у Василькові. Світлана приїхала у весільній сукні на евакуаційній машині з позивним Шаманка. Кирило – у класичному костюмі. Після розпису зробили фотосесію у Києві. Невдовзі Кирило повернувся на передову й зазнав осколкових поранень, а згодом підірвався на міні. Для дружини ті хвилини були пеклом: вона чула про інцидент по рації, не знаючи подробиць. У лікарнях Лимана, Слов’янська, Дніпра та Львова Кирило пережив кілька операцій. Вибух забрав у нього ліву ногу, але не силу духу.
– Головне – що я живий, – сказав він дружині, і обоє раділи цьому, розуміючи: разом подолають усі випробування.
Зараз Кирило на реабілітації у центрі «Незламні», опановує протез. Подружжя мріє оселитися на Закарпатті, там створити Центр для ветеранів – місце ментальної реабілітації. Світлана хоче відкрити маленьку кав’ярню з власною випічкою.
– Наше життя – випробування. Але якщо ми разом, то все здолаємо, – кажуть вони в один голос. – Головне – ми знайшли одне одного.
Анна Бойко
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
