Дозвілля

Замок Короля Іоанна

Міфічна, містична та волелюбна Ірландія… Край суворих замків, відважних лицарів та романтичних легенд. Не мало цікавих легенд приховує у своїх стінах Замок Короля Іоанна. Де знаходиться та чим здивує туристів ця пам’ятка?

 

 

Хоча Ірландія і зустрічає туристів прохолодною погодою, все ж країна дуже гостинна до мандрівників. Щороку цей клаптик землі відвідують більше 6 мільйонів людей. А декілька років тому, читачі одного з найвідоміших туристичних журналів визнали Ірландію найкращим місцем для подорожей.

 

 

Безталанний Безземельний король

Більшість гостей приїжджають з Британії, США, Німеччини та Франції. Вітчизняні туристи, нажаль, мало знають про цю дивовижну країну. А тут, до слова, є на що подивитися. Запаморочливі морські та річкові пейзажі та старовинні замки зачаровують мандрівників. Саме запаморочливі краєвиди та суворі мури поєдналися у казковому місці, назва якого Замок Короля Іоанна. Ця архітектурна пам’ятка знаходиться в місті Лімерік. Споруда розташована на острові, за яким закріпилася романтична назва Королівський.

Замовником фортеці був король Іоанн I Безземельний, якого в народі прозвали «М’який Меч». Таке ім’я англієць заслужив через катастрофічні наслідки свого правління. Репутація чоловіка була настільки поганою, що жоден з його потомків не був названий Іоанном. Довгий час вважали, що це ім’я принесе нещастя коронованому власнику.

Незважаючи на те, що Іоанн був улюбленцем батька, він не отримав важливих територій у спадок. За це його також прозвали «Безземельним». Та король порадував йому Ірландію. Відтак, чоловік почав розбудовувати там фортеці.

 

Оборонна твердиня

В той час Лімерік вважався великим торговим центром. Потрібно було оберігати місто від ворогів. Так, король віддав наказ побудувати тут твердиню. Роботи відбувалися в 1200—1212 роках. Слід зазначити, що до приходу сюди Іоанна тут були розвалини старих укріплень та жител, руїни яких сьогодні також можна побачити.

Отже, замок був скоріше оборонним, а ніж культурним об’єктом. Протягом усієї історії фортецю так і не вдалося повалити. Науковці впевнені, що це завдяки новаторським методам, які використовували при будівництві. Основа замку – три округлі вежі, які з’єднані між собою стіною. У вежах є вузькі віконця-бійниці, які забезпечували чудовий кругозір. Поряд рів з підвісним мостом. Згодом замок неодноразово добудовували, змінювали та укріплювали.

 

Музей у стінах муру

У 2011-2013 році споруду ремонтували. Загалом, на роботу витратили більше 6 мільйонів євро. Відтепер, тут проводять різноманітні виставки. У дворі стоять палатки, де працюють ковалі. Поряд показують театральні постановки, в яких розповідають історію фортеці. В музеях можна побачити, як жили вікінги, познайомитися з їхнім побутом та культурою. Цікаво, що на території, де розташований Замок Короля Іоанна велися розкопки, які довели, що на цьому місці справді були поселення величних вікінгів. Повсюди розставлені стенди та столики з різноманітними предметами, які ілюструють, як мирні так і воєнні будні фортеці. Тут можна побачити старовинні колісниці, товарні лавки, вішальниці та метальні пристрої. Також виділили приміщенні під кафе. Відтак, туристи можуть перекусити та випити кави просто на території замку. Вікна ресторанчика виходять на внутрішній двір та річку.

 

Шум битви у коридорах

Пересуватися замком потрібно обережно. Двері тут низькі, сходинки вузенькі, а сходи круті. Подейкують, що у фортеці є десятки потайних кімнат та ходів, але туристів туди не пускають.

Факти свідчать, що під час розкопок знайшли скелети воїнів. З того часу коридорами Замка Короля Іоанна чуються стогони загиблих та шум битви.

Фортеця щодня працює для відвідувачів. Вихідні дні лише на католицьке Різдво 25 та 26 грудня.

Слід зазначити, що це один з небагатьох замків, що відмінно зберігся до нашого часу. Сьогодні, пройтися між стін, які незворушно стоять ось уже протягом 800 років, може кожний бажаючий. Особливо величним замок здається у хмурну погоду. Тоді його мури насправді лякають, а туристи з головою поринають у середньовічну атмосферу.

 

^ Наверх