Сонька Золота Ручка стала легендою ще за життя

В історії кримінального світу Царської Росії, мабуть, не було відомішої і знаменитішої жінки-злочинця, ніж Сонька Золота Ручка.

З вуст в уста багато поколінь передавали про неї захопливі злодійські байки. Сама вона стала легендою ще за життя, і всі газети докладно розповідали про її пригоди. Згідно з однією версією, Софія народилася в 1859 році в Україні у сім’ї містечкового цирульника Штенделя. Над дівчинкою дуже сильно знущалася мачуха, і в 17 років нещасна Соня втекла з юним греком. Пізніше вона залишилася одна, але незабаром вийшла заміж за одеського шулера. Двох дочок від цього шлюбу молоді батьки не могли гідно забезпечити через мінливість заробітку чоловіка. Коли той, врешті-решт, потрапив у в’язницю, Соня сама зайнялася «сімейним бізнесом», щоб прогодувати дітей. Шлюб скоро зійшов нанівець, і Софія вийшла заміж за старого багатого єврея Шолом Школьника (з яким пізніше розлучилася, залишивши без грошей). А потім її чоловіком став залізничний злодій Міхель Блювштейн, під прізвищем якого вона і фігурувала в усіх судових справах. Шлюб цей незабаром розпався, подарувавши їй доньку Таббу.

Але є й інша версія появи на світ знаменитої шахрайки і злодійки. Відповідно до неї, Шейндля-Сура Лейбова Соломоніак з’явилася на світ в містечку Повонзкі Варшавського повіту в сім’ї скупників краденого і контрабандистів. Маленька Соня (це ім’я дівчинка сама придумала собі, оскільки дане від народження ім’я Шейндля її рішуче не влаштовувало) з дитячих років спостерігала в своєму будинку збут фальшивих грошей, була свідком багатьох злодійських угод, а іноді й сама виконувала невеликі доручення скупників краденого. Старша сестра, Фейга, теж була талановитою злодійкою, але Сонька обійшла всіх.

У Золотої Ручки були свої «фірмові прийоми»: під спеціально відрощені довгі нігті вона ховала дорогоцінні камені, для крадіжок у магазинах спорудила плаття-мішок, в якому міг сховатися цілий рулон тканини. Вже пізніше вона «виходила на справу» з мавпочкою – поки господиня торгувалася, звірятко проковтувало камені, а вдома звільнялося від них за допомогою клізми.

Пограбування ювеліра

У травні 1883 року в ювелірному магазині фон Меля з’явилася чарівна клієнтка. Молода дама, світська і заможна, представилася дружиною відомого психіатра. Вона вибрала вироби французьких майстрів на тридцять тисяч карбованців, виписала рахунок і домовилася про зустріч у себе вдома. У призначений час ювелір з колекцією діамантів увійшов до приймальні лікаря. Привітна господиня його зустріла, взяла скриньку і запросила в кабінет до чоловіка. Психіатр, який його очікував, нітрохи не здивувався візиту. Коли ювелір наполегливо зажадав у психіатра оплати рахунків або повернення діамантів, його скрутили санітари і відвезли в лікарню. Як з’ясувалося до вечора, до лікаря звернулася красуня і представилася дружиною фон Меля, сказала, що чоловік звихнувся на прикрасах, й оплатила вперед його лікування. Поки все з’ясувалося, Соньки вже й слід прохолов.

Історія пограбування будинку розпусти

Одного разу Софія Блювштейн опинилася в Парижі. Тут їй спала думка організувати чергову аферу, розігравши роль недосвідченої провінційної французької дівчини. Випадок звів її з пані Переті, яка висловила дівчині свою симпатію і люб’язно запросила її відвідати свій будинок. Досвідчена аферистка відразу зрозуміла, що її нова знайома – господиня фешенебельного будинку розпусти, а її, як недосвідчену, але молоду і досить привабливу дівчину намагаються в нього заманити. Софія з уявним бажанням і досить правдоподібно зронила, що дуже хотіла б позувати якому-небудь художникові. Золотій Ручці господиня запропонувала знайомство, очевидно, з дуже важливим клієнтом будинку.

Опинившись у кімнаті вдвох, Золота Ручка непомітно підлила старому в вино якесь зілля. Відвідувач незабаром втратив свідомість. Золота Ручка забрала все цінне, що знайшлося у чоловіка, і вирішила пограбувати інших відвідувачів публічного будинку. З криком: «Помер, помер!» вона стала кидатися по всіх кімнатах, зайнятих відвідувачами. Напівголі дівчата та їхні клієнти стали в паніці вискакувати зі своїх кімнат у зал. Вже через 10 хвилин Сонька їхала нічною бричкою у бік вокзалу. З собою вона везла незліченну кількість гаманців, золотих портсигарів і годинників, які вона прихопила, поки відвідувачі в паніці залишали свої кімнати.

Численні арешти Соньки

Софія Блювштейн володіла майстерністю перевтілення. Вона гастролювала всією Росією. Спочатку Соня попадалася на подив рідко, та й у цих випадках їй вдавалося вийти сухою з води.

Про точне місце поховання знаменитої аферистки теж існують різні версії. За однією з них, Софія Блювштейн була похована на метровій ділянці Ваганьківського кладовища. На її могилі на гроші одеських, ростовських, неаполітанських і лондонських злодіїв був поставлений незвичайний пам’ятник роботи міланських майстрів: біля височенної кованої пальми стоїть біломармурова фігура жінки в повний зріст із піднятими до неба руками. А на підніжжі монумента «красувалися» такі написи: «Допоможи, Соню, ми йдемо на справу» або «Соня, навчи жити».