Як оцінити школу для першокласника

Школу, в яку плануєте віддати дитину, батьки повинні відвідати особисто. «Заочно-дистанційне» знайомство тут не підходить: ніякі відгуки на інтернет-форумах, бесіди з батьками, діти яких вже вчаться в цій школі, із самими учнями і навіть розмови з вчителями поза школою не дадуть тих автентичних вражень і достовірної інформації, які принесе особисте відвідування школи.

Ось основні пункти, які слід прояснити при відвідуванні школи батьками:

дисципліна. Звичайну поведінку школярів на перервах і на уроках. Так, діти повинні «розім'ятися» на перерві, і адміністрація, і вчителі ставляться до цього з розумінням – дають деяку свободу, щоб діти могли навіть трохи покричати, пограти в рухливі ігри або просто «поноситися по коридорах», але зневажливе ставлення школярів до вчителів, регулярно чутна лайка, куріння за школою або в туалеті неприйнятні;
соціальний статус більшості дітей та їх батьків. Якщо ви і ваша дитина налаштовані вчитися, а в школі панує в кращому випадку байдужість, а в гіршому – лихослів'я, відкрите презирство до старанних учнів («ботанів»), то це точно не та школа. Особливо потрібно придивитися до батьків, які віддають туди своїх дітей: якщо батьки невиховані, грубі або, навпаки, зарозумілі («з багатих сімей», а ви «з бідної») – такими ж будуть і їхні діти;
(стабільний) рівень освіти. Його характеризує, приміром те, що учні традиційно беруть участь в районній олімпіаді з біології. При цьому потрібно стежити, щоб така участь була не приємним винятком на тлі загальної слабкості освіти (наприклад, все тримається тільки на особистості вчителя), а загальною тенденцією. Школа повинна займати своє місце серед інших шкіл;
педагогічний склад. До нього мають входити, по-перше, кваліфіковані педагоги, а по-друге, вони повинні багато років пропрацювати саме в цій школі, створити свою навчальну методику, відшліфувавши досвід. Тоді дитина не потрапить до тих, хто ще не має такого досвіду, а добре себе зарекомендували в роботі з дітьми. Педагоги повинні бачити в дитині людину, друга, якому хочеться допомогти і радіти його розвитку, а не засіб отримання муніципальних нагород;
незмінність (стабільність) складу школярів. Школа повинна сама справлятися зі своїми труднощами, тому постійний «потік» дітей може насторожувати. Якщо батьки самі переводять своїх дітей в інші школи – тут уже все очевидно, але якщо школа постійно сама переводить дітей в інші навчальні заклади (наприклад, регулярно позбувається «порушників дисципліни» і «неуспішних») – це теж поганий сигнал, що школа спочатку набирає дітей, а потім не може з ними впоратися і сама провокує їх на деструктивну поведінку (опір навчанню);
технічна оснащеність. Така має бути на сучасному рівні. Серед показників: наявність комп'ютерного класу, хімічної лабораторії, мікроскопів в класі біології, оснащення класу фізики і т. д.;
зв'язок з вишами. Якщо з вишом налагоджено співпрацю, це позначиться і на програмі, яка буде підтягнута до вимог для вступників до вищих навчальних закладів, бо досі між шкільною програмою та вимогами до абітурієнтів є прогалини («білі плями» в шкільній програмі). Зрозуміло, що таких шкіл все ж меншість, але у школи повинна бути хоча б орієнтація на такий виш;
розвинена позашкільна (гурткова та культурно-дозвільна) діяльність. Стінгазети, КВК, концерти, спортивні секції – все це говорить на користь школи;
власні спортивні (футбольні, баскетбольні, волейбольні) майданчики. Чим більше спортивних залів і спортивних майданчиків, тим краще. Територія школи не повинна виглядати як точкова забудова і тісний загін, огороджений парканом;
хороший комбінат харчування (їдальня і буфет). Їжа має бути здоровою, в буфеті не повинні продаватися «енергетики» типу «снікерсів» і шкідливі продукти типу газованої води;
пропускний режим. Чи охороняється територія, чи під наглядом діти, у яких скасували урок і т. д.;
близькість від дому. Дорога не повинна втомлювати, відволікати і бути небезпечною;
хороший, професійний учитель початкових класів (перший учитель). Мабуть, це один з найбільш істотних факторів, заради якого можна поступитися навіть деякими іншими. У початкових класах краще перевірений часом і попередніми випусками педагог-консерватор, ніж молодий «сучасний новатор». Але цей принцип не потрібно зводити в абсолют: навчання не має бути деспотичним (що іноді характерно вчителям «старої закалки»). Перший вчитель повинен бути наставником – це те, що поєднує в собі вчителя і вихователя. Справжній учитель навчить не тільки читати, а й на перерві себе правильно вести, причому без покарань та інших примусових заходів.