Люди

Священник із Вінниччини сам виховує двох усиновлених хлопчиків і має найбільшу онлайн-парафію в країні

Священник із Вінниччини сам виховує двох усиновлених хлопчиків і має найбільшу онлайн-парафію в країні

Священник Олексій Філюк із Вінниччини унікальний тим, що зважився взяти до себе двох сиріт, попри те, що виховує їх сам. А ще – він об’єднав десятки тисяч користувачів соцмереж у своєму блозі, де розповідає про себе, молиться та готує різні страви разом із синами.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

Після розлучення з дружиною зважився на усиновлення

Служити Богові Олексій Філюк мріяв із дитинства. Уже з 10 років почав прислуговувати у храмі, потім закінчив семінарію і став на службу у рідному селі. Отець Олексій каже, що дуже любить людей, бо вони – Боже творіння. Саме тому в його храмі завжди багато парафіян.

Священник розповідає, був одружений, але з дружиною не склалося. Вона захотіла розлучитися. Він же не міг тримати її проти волі, тож відпустив із чистою душею. Було дуже важко це пережити, але з часом біль вщух. Своїх парафіян він вчить триматися в парі. Разом з тим вчить цінувати те, що дає Бог, і насолоджуватись кожним моментом життя.

У 2016 році Олексій Філюк зважився на особливий у його житті крок – усиновив дитину. Зараз Віктору – 17 років, і він називає  священника татом. Віктор прислуговує у храмі. Священник розповідає, попервах із сином було не легко, бо він уже сформована особистість, але щира любов і молитва подолали усі негаразди.

Два роки тому сім’я Філюків поповнилася на іще одного сина – Сергія, нині йому 14 років. Раніше на свята священник кілька разів забирав Сергійка погостювати. А потім прив’язався до дитини та не міг залишити його у Дитячому будинку. Так у цьому світі стало на одного сироту менше. І, дай Боже, щоб у кожній повній сім’ї діти були такі щасливі, як щасливі ці хлопці. Вони мають свої кімнати, вдома чисто, приготована їжа. Вони знають, що їх люблять. Вони завжди разом – разом готують, прибирають вдома і у храмі. 

Історія Сергійка направду не проста. Він народився у Росії. Його батьки померли, коли йому було лишень 2 рочки. На Вінниччину його забрали бабуся з дідусем. Однак рік тому бабуся Сергійка померла, а дідусь сам не мав змоги його виховувати.  Священник не міг допустити, щоб дитина була в інтернаті, тож вирішив забрати хлопчика до себе. Сергійко дуже зрадів цьому. Названі брати одразу порозумілися. Віктор прийняв Сергія, як рідного брата, і був дуже щасливий, що він уже не сам у сім’ї. 

Щосуботи родина Філюків влаштовує  «день батька». Разом вони готують, працюють на господарстві, займаються благодійністю та подорожують.  Своїми рецептами страв діляться у «Фейсбуці». По-особливому відзначають свята. Новий рік щороку зустрічають у храмі.

«Якщо молодь не йде в храм, то я йду до них»

Олексій Філюк створив у соцмережі «Фейсбук» спільноту «Моя Лановеччина»

–  На сторінці ви не побачите негативних постів, яких і так багато в соцмережах. Я хочу зруйнувати стереотип, що священник просто механічно відслужив службу, і на тому все. Я категорично проти формальних сповідей. Людина має розмовляти  на сповіді з Богом і чути відповідь. Хоче чути розмову, яка потрібна для її душі, – каже священник.

Часто до нього приїжджають на сповідь навіть з інших міст. «Люди просто знають, що я готовий поговорити з ними. Я відкритий», – додає служитель.

Отець Олексій каже, що зараз у храмах на його  парафіях більше парафіян старшого віку. І основна причина того, що молодь ігнорує церкву, –  це лінь. Тож якщо молодь не йде у храм, то він йде до молоді. Влітку організовує кінотеатр просто неба, взимку просто збираються поспівати українських пісень. Блог став великою частиною його життя. Нині на фейсбук-сторінці у нього 65 тисяч підписників, на сторінці в «Інстаграмі» – понад 10 тисяч. Священник зізнається, навіть не сподівався, що людей буде так багато. Але це приклад того, що є ті, хто хоче слухати слово Боже. Щовечора о 21 годині родина збирається на слухання і роздумування над Божим словом.

На карантині Олексій Філюк почав практикувати записки за здоров’я онлайн. Люди пишуть тисячні коментарі. Щоб видрукувати всі ці прохання, йдуть 500, а то й більше аркушів паперу. На перший погляд, це дуже важко і клопітно, але, як каже отець Олексій: «З Богом все встигаєш і все реалізовуєш вчасно».

Ганна Лісова

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: вінниця, Життя
В тему