За чотири роки повномасштабної війни українські лікарі фіксують суттєве погіршення стану здоров’я жінок.
Ідеться не лише про психоемоційне виснаження, а й про глибокі зміни в роботі ендокринної системи. У практиці ендокринологів частіше виявляються гормональні збої, порушення функції щитоподібної залози, наднирників, зростає кількість випадків нерегулярного менструального циклу, проблем із зачаттям та невиношуванням вагітності, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Про те, як хронічний стрес війни впливає на жіночий організм, нам детальніше розповість лікарка-ендокринологиня МО ЛМТГ Ярослава Грищук.
– Ярославо Олександрівно, чи справді за останні роки здоров’я жінок погіршилося?
– На жаль, але так. Це ми бачимо щодня в практиці. За роки повномасштабної війни в Україні суттєво зросла кількість звернень жінок із симптомами гормональних порушень, і це не лише суб’єктивні скарги, адже ми підтверджуємо їх лабораторно. Ми спостерігаємо порушення функції щитоподібної залози як у бік гіпотиреозу, так і гіпертиреозу, дисфункцію наднирників – як реакцію на хронічний стрес із нестабільною роботою системи кортизолу, а також порушення репродуктивної системи, які напряму пов’язані з цими змінами.
– Як саме стрес війни впливає на гормони?
– Стрес – це фізіологічний стан постійної мобілізації організму. У нормі кортизол має добовий ритм, але при хронічному стресі цей ритм руйнується: спочатку ми бачимо його підвищення, а згодом – виснаження, і обидва стани є патологічними. На цьому фоні щитоподібна залоза змінює свою активність, яєчники працюють нестабільно, порушується овуляція, а тканини організму змінюють чутливість до гормонів. У результаті маємо не локальну проблему, а системний гормональний дисбаланс усього організму жінки.
– На що тепер частіше почали скаржитися жінки?
– Найчастіше виникають порушення менструального циклу, коли з’являються затримки або повна відсутність менструацій, надто рясні або мізерні виділення, скорочення чи продовження циклу. Також часто фіксуємо симптоми з боку щитоподібної залози, зокрема різку втому, серцебиття, коливання ваги без змін харчування, тремор, тривожність або апатію. Окремо варто виділити репродуктивні проблеми, серед яких – зниження фертильності (здатності організму до зачаття та народження дитини), труднощі із зачаттям і зростання випадків раннього невиношування вагітності.
– Чому порушення менструального циклу – це дуже тривожний сигнал?
– Менструальний цикл є індикатором роботи всієї гормональної системи жінки. Коли він стабільний – це означає, що гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникова система працює узгоджено. Коли ж цикл зникає або стає нерегулярним – це сигнал про дефіцит ресурсів організму, коли репродуктивна функція тимчасово блокується як захисний механізм.
– Наскільки вплинули війна та стреси на народжуваність?
– При порушенні овуляції, зниженні рівня прогестерону (так званого жіночого гормону) або дисфункції щитоподібної залози виникають труднощі із зачаттям. Додатково хронічний стрес змінює гормональний фон таким чином, що організм ніби відкладає репродуктивну функцію «до кращих часів» і працює в режимі виживання, а не відтворення.
– Що може очікувати українських жінок у найближчі роки?
– Якщо стресовий фактор буде зберігатися, ми можемо очікувати зростання функціональних порушень щитоподібної залози, збільшення випадків хронічної втоми ендокринного походження, більш ранні прояви репродуктивних порушень і загальний зсув віку гормональних проблем у бік молодших жінок. Це не катастрофа, але це важливий сигнал для жінок – вимога проходити діагностику і системний медичний контроль у більш ранньому віці.
– Що потрібно перевіряти жінкам, які планують вагітність?
– Базовий ендокринний скринінг включає ТТГ, вільний Т4, за показами антитіла до тиреопероксидази, а також ультразвукове дослідження щитоподібної залози. Додатково важливо оцінити рівень феритину, вітаміну D, а при порушеннях циклу – гормони репродуктивної системи, щоб отримати повну картину гормонального статусу.
– При яких симптомах треба якнайшвидше звертатися до лікаря?
– Звернення до лікаря необхідне при змінах менструального циклу більш ніж на 7 – 10 днів, відсутності менструації, різкій безпричинній втомі, серцебитті або тремтінні рук, значній зміні ваги без змін у способі життя, а також при стійкій тривожності та порушеннях сну. Це ті сигнали, яких не можна ігнорувати.
– Що може зробити кожна жінка вже зараз, аби зменшити ризики появи хвороб і незворотних змін у своєму організмі?
– Потрібно почати з базових речей: нормалізувати сон, оскільки недосипання є одним із ключових факторів гормонального збою, забезпечити достатнє надходження білка, йоду та мікроелементів, проходити регулярні профілактичні огляди навіть без симптомів, а також навчитися керувати стресом через відновлення організму, а не його ігнорування. Це можуть бути помірна фізична активність, танці, співи, заняття рукоділлям, догляд за квітами, читання книг і газет, спілкування – тобто все, що приносить жінці задоволення, заспокоює її нервову систему.
– А як нам зберегти гормональне здоров’я в умовах війни?
– Кожна жінка має усвідомлювати, що її гормональна система прямо реагує на умови життя, і війна – потужний хронічний стресовий фактор. Тому базою є регулярна діагностика, раннє виявлення порушень і уважність до сигналів організму. Важливо не чекати виражених симптомів, а діяти на етапі перших змін, тому що саме тоді лікування і корекція найбільш ефективні. Збереження здоров’я сьогодні – це не лише про медицину, а й про якість життя загалом.
– Дякую за поради.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
