Володимир Ульянов (Ленін) для багатьох старших людей, які й далі захоплюються комуністичними ідеями, є втіленням безгрішного та геніального лідера світового пролетаріату. Проте останнім часом випливає багато невідомих фактів із особистого життя вождя, які дають підстави говорити, що він не лише займався революцією, але й полюбляв проводити своє дозвілля з розпусними дівицями.
Дослідники життя Леніна відзначають, що головний революціонер Росії страждав поширеним юнацьким комплексом: панічно боявся відмов і насміхань як з боку чоловіків, так і з боку представниць прекрасної статі. Та у нього для цього були всі підстави: сам був невисоким, рудим, картавив, а шкіру обличчя вкривали незрозумілі червоні плями. Мабуть, саме через це Ульянов свого часу отримав достатньо велику дозу презирливих дівочих «Фе!», тому у більш зрілому віці максимально надолужував юнацькі невдачі на любовному фронті.
Історія не зберегла імена випадкових подруг Леніна. Радянські спецслужби провели ґрунтовну «стерилізацію» його біографії, тому відомості навіть про серйозні стосунки вождя залишилися тільки в натяках і уривках розповідей.
Після Інесси Арманд, як стверджують історики, постійною коханкою Володимира Ульянова у період його перебування в еміграції була чи то Жаннет, чи то Єлизавета. Більш-менш достовірна інформація про цю жінку дає підстави говорити про її російське походження. Вона писала вірші, часто відвідувала богемне коло тогочасної еліти, а ще мала в Парижі квартиру на бульварі Сен-Жермен, що свідчить про її достатньо високе суспільне становище та великі багатства. Роман цієї жінки з Леніним почався влітку 1900 року, коли Володимир Ілліч залишив молоду дружину, яка відбувала заслання, і поїхав у Париж. Там майбутній вождь світового пролетаріату поряд зі спілкуванням із коханкою встигав займатися і революційною діяльністю. Саме з цих міркувань Ленін кожну свою близьку знайому намагався долучити до власного революційного діла. Так, із буржуазної квартири Жаннет він зробив конспіративну хату, де кілька разів на тиждень збиралися «товаріщі». Коли, зважаючи на ранг керівника пролетарської держави, потрібно було зробити косметичний ремонт біографії Володимира Ульянова, в один із паризьких банків на ім’я Жаннет стали надходити достатньо великі суми грошей, що відбувалося аж до середини 30-х років минулого століття. Завдяки такому стимулу до мовчання про любовні походеньки Леніна довго ніхто не знав, адже постать вождя не могла подаватися трудящим у негативному світлі.
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
