Біда у родину Барчуків прийшла від самого народження донечки Вікторії. Недоношена, слабенька, вона лежала у колисочці і важко дихала. Олена та Олександр робили усе можливе і неможливе, аби донечка жила.
На лікування Віки йшла неймовірна кількість грошей. За кілька років у родині закінчились усі заощадження, а в банківських відділеннях категорично відмовляли надати п’ятий кредит. Допомагали родичі, друзі, та грошей все одно не вистачало. І як вирок прозвучав діагноз лікарів: «Потрібна термінова операція у Німеччині. Інакше Віка помре».
Про смертельну хворобу дівчинки батьки оголосили по місцевому телебаченні, навіть не сподіваючись ні на що. Однак через кілька днів їм подзвонив помічник народного депутата та запропонував фінансову допомогу. Чи варто казати, наскільки зраділа родина хворої дівчинки.
Але насправді радіти було рано. Так, Віку прооперували у Німеччині. Однак закордонні лікарі попередили про можливі рецидиви. А значить, потрібно було знову збирати гроші. Олена та Олександр зрозуміли, що треба діяти. І, обговоривши все на сімейній нараді, вони поїхали за кордон на заробітки. А Віку залишили із бабусею. Старенька ще була нівроку і вправно справлялась із вихованням онучки.
Дівчинка росла, спочатку пішла у дитячий садок, потім – у школу. Намагалася гарно вчитися, слухалася бабусю. А вечорами нерідко плакала, бо сумувала за батьками. Олена та Олександр вже який рік заробляли гроші для доці. Звичайно, через це матеріальне становище родини значно покращилося. Тепер Віка могла отримувати належне лікування. Але дівчинка почувалася такою одинокою… В неї не було друзів. Коли інші дівчата ходили в клуб на дискотеку, Віка мусила сидіти вдома – бабця категорично забороняла ходити у такі заклади.
Єдиний, із ким товаришувала Віка, – це її сусід-одноліток Ромчик. Вони часто сиділи вечорами одне в одного в садку та мріяли. Мріяли про майбутнє, про подальше навчання, про те, хто ким хоче стати. А однієї весни мрії та розмови почали стосуватися їхніх стосунків. Адже так пахли квіти і буяла зелень… А вони були такими молодими і розуміли одне одного з півслова. Віка та Ромчик почали зустрічатись. Їм хотілося разом гуляти допізна, але бабця дівчинки і це заборонила. Тож закохані, як і раніше, увесь свій час проводили в садку.
Однак чи то через надмірні переживання та закоханість, чи то через ще якісь причини, але у Віки стався новий напад. Її терміново відвезли у лікарню, і там стало зрозуміло, що потрібна ще одна операція. Бабця повідомила батькам, і ті вислали усі збережені кошти. Самі вони мали закінчити усі справи та також приїхати до доньки.
Старенька зовсім не довіряла банківським установам. Тож як тільки прийшло повідомлення, що гроші можна забрати, вона поспішила їх усі зняти. Разом із Вікою вирішили сховати їх в кімнаті дівчинки до приїзду батьків.
Того вечора закохана парочка, зручно вмостившись під вишнею, гомоніла про те, як пройшов день. Ромчик розповів, що повернувся з армії його старший брат – Олег. І тепер той Олег не знає, що робити далі, бо працювати особливого бажання не має, а гроші мати хочеться. А Віка розповіла коханому про заховані гроші. Ромчик пообіцяв зробити все, аби поїхати за кордон разом із коханою та підтримати її. Так за розмовами й поцілунками непомітно прийшла ніч і бабуся покликала Віку додому.
А Роман, прийшовши додому, почав просити батьків, аби ті відпустили його разом із дівчиною. Знаючи про почуття сина, ті погодились і навіть пообіцяли дати гроші на подорож. Тільки запитали, де Вікині батьки візьмуть таку велику суму на повторну операцію. І Ромчик без тіні сумління розповів про заховані гроші. Однак він не знав, що за усією їхньою розмовою із батьками уважно спостерігає Олег…
Прийшовши з армії, Олегу хотілося всього і одразу. Весь місяць хлопця рідко бачили вдома, адже він обійшов із друзями усі місцеві генделики. Бравого симпатичного солдата навперебій кликали до себе дівчата. А він просто купався у жіночих ласках та вільному безтурботному житті. Та в якийсь певний момент батьки перестали давати йому гроші і суворо попередили, що якщо Олег не почне шукати роботу, то він може йти собі на всі чотири сторони. І хлопець, який не дуже-то хотів працювати і припиняти безклопітне життя, почав шукати шляхи легкого заробітку. Почувши про велику суму грошей, заховану в кімнаті хворої дівчинки, в Олега визрів підступний план… Однак він усе зволікав з втіленням його у життя.
З дня на день мали приїхати батьки Віки, аби усім разом відправитись за кордон у лікарню. Зрозумівши, що тягнути часу більше не можна, Олег вночі через вікно поліз в кімнату дівчини. Він розраховував, що після вечірніх посиденьок із коханим Віка буде міцно спати. Вона справді заснула після палких поцілунків коханого. Та щось змусило її відкрити очі посеред ночі. У світлі місяця вона побачила темний силует чоловіка, який порпався серед її речей. Від жаху Віка скрикнула. Олег, а це був він, рвучко обернувся, підлетів до ліжка дівчини та закрив рот рукою. А потім стягнув на підлогу і, щоб Віка не видала його, почав її душити.
Потім на суді він скаже, що просто хотів налякати. Однак не розрахував сили та того, що Віка була хворою. Лише кількох хвилин смертельних «обіймів» вистачило, аби дівчинка назавжди закрила свої очі. А Олег, зрозумівши, що накоїв, схопив гроші, які лежали у Віки серед білизни, та втік через вікно.
Вранці бабуся, як завжди, прийшла будити онучку. Але Віку розбудити вже було несила… Батьки приїхали якраз на похорон дівчинки. Вони довго не відходили від свіжої могили, і над нею поклялися знайти вбивцю. Поруч із ними стояв чорний від горя Ромчик. Він ніяк не міг повірити у смерть коханої. Та її мила фотографія на дерев’яному хресті слугувала за доказ.
…Олега правоохоронці «взяли» в одному з барів. Там хлопець, мертвецьки п'яний, пригощав дорогими напоями усіх присутніх дівчат. Задушивши Віку та в паніці забравши гроші, він навіть не подумав стерти сліди своїх рук. І криміналістам досить легко було встановити особу вбивці.
Перед судом Олег зізнався, де ховає гроші. І попросив батьків Віки бути до нього поблажливими. Та вони запросили найвищу міру покарання. А гроші віддали на благодійність.
Ірина Белоцька
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
