Поради

«Хороший» і «поганий» холестерин: чому важливо знати свої показники

«Хороший» і «поганий» холестерин: чому важливо знати свої показники

Холестерин часто називають шкідливим і радять обмежувати продукти, які його містять. Але насправді без цієї жироподібної речовини організм не може нормально працювати. Вона потрібна для утворення клітин, гормонів і вітаміну D. Небезпека виникає тоді, коли порушується баланс різних видів холестерину, зокрема зростає рівень так званого поганого.

Надлишок холестерину може роками накопичуватися в судинах, підвищуючи ризик інфаркту та інсульту. Виявити проблему допоможе звичайний аналіз крові – ліпідограма, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Звідки береться холестерин, і для чого він потрібен?

Реклама

Близько 80 відсотків холестерину виробляє наша печінка. Це внутрішній, або ендогенний холестерин. Решта надходить із їжею, переважно з продуктами тваринного походження: м’ясом, твердими сирами, яєчними жовтками, жирними молочними продуктами, морськими молюсками.

Холестерин бере участь у формуванні оболонок клітин, утворенні статевих гормонів – естрогену, прогестерону й тестостерону, а також кортизолу, альдостерону, вітаміну D. Крім того, він потрібен для вироблення жовчі в печінці.

Щоб доставити холестерин до різних органів і тканин, організм використовує спеціальні транспортні частинки – ліпопротеїни. Саме їх поділяють на ліпопротеїни низької та високої щільності – ЛПНЩ і ЛПВЩ. У побуті перші називають «поганим», а другі – «хорошим» холестерином.

Чим небезпечний «поганий» холестерин?

Ліпопротеїни низької щільності переносять холестерин від печінки до тканин, де він потрібен організму. Але коли ЛПНЩ у крові надто багато, частина цих частинок може проникати у внутрішню стінку артерій і затримуватися там.

Особливо легко це відбувається, якщо внутрішня вистілка судин пошкоджена. До такого пошкодження можуть призводити куріння, підвищений артеріальний тиск, ожиріння, цукровий діабет та інші чинники.

У місцях накопичення ЛПНЩ запускаються запальні процеси, поступово формується атеросклеротична бляшка. Вона звужує просвіт артерії та перешкоджає нормальному руху крові.

Що вищий рівень ЛПНЩ і що довше судини контактують із їхнім надлишком, то більше можливостей для утворення та збільшення бляшок. Якщо така бляшка розривається, може утворитися тромб, який частково або повністю перекриє судину.

Наслідками можуть стати інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, нестабільна стенокардія або артеріальний тромбоз. Це небезпечні стани, які загрожують життю людини.

Навіщо організму «хороший» холестерин?

Ліпопротеїни високої щільності виконують протилежну роботу: збирають надлишок холестерину з тканин і стінок судин та повертають його до печінки. Там він може використовуватися для утворення жовчних кислот або інших потреб організму.

Таким чином ЛПВЩ допомагають підтримувати баланс холестерину й захищають судини від атеросклерозу. Саме тому їх називають «хорошими».

Отже, важливо стежити не лише за загальним холестерином, а й за співвідношенням його різних показників.

Які показники вважаються нормальними?

Дізнатися рівень холестерину допоможе аналіз крові – ліпідограма. Вона показує загальний холестерин, а також рівні ЛПНЩ і ЛПВЩ та інші показники жирового обміну.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, для дорослих орієнтовними нормальними показниками є: загальний холестерин – 5 ммоль/л або менше; ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) – 3 ммоль/л або менше; ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) – понад 1 ммоль/л.

Уперше перевіряти рівень холестерину рекомендують ще в дитячому віці – у 7 – 9 років. А коли та як часто надалі робити ліпідограму, варто узгодити з лікарем.

Важливо розуміти: наведені цифри – загальні орієнтири, а не універсальна норма для кожної людини. Якщо є серцево-судинні захворювання або підвищений ризик їхнього розвитку, цільові показники можуть бути іншими. Лікар оцінює результати аналізу разом з іншими чинниками ризику й визначає, якого рівня холестерину потрібно досягти саме вам.

Чому холестерин може підвищуватися?

Не завжди причина – у харчуванні. Навіть люди, які регулярно займаються фізичними вправами й не мають надмірної ваги, можуть мати підвищений рівень ЛПНЩ.

На показники впливають: спадковість; малорухливий спосіб життя; ожиріння; куріння та вживання алкоголю; вік; тривалий стрес; менопауза; хронічні захворювання нирок; цукровий діабет; гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози); ВІЛ/СНІД, системний червоний вовчак та деякі інші хвороби.

Після 40 років печінка зазвичай гірше виводить надлишок ЛПНЩ. А в період менопаузи рівень «поганого» холестерину може зростати. Тому жінкам після 60 років особливо важливо не нехтувати перевіркою ліпідного профілю.

На холестерин також можуть впливати деякі ліки. Зокрема, препарати для лікування акне, стероїдні гормони, імунодепресанти, окремі засоби для лікування онкологічних захворювань і ВІЛ. Якщо приймаєте такі препарати, повідомте про це лікаря.

Чому не варто відкладати аналіз?

Атеросклероз може тривалий час розвиватися непомітно. Людина почувається добре, не має скарг, але надлишок ЛПНЩ уже накопичується в стінках артерій. Саме тому не слід чекати на біль у грудях чи інші симптоми, щоб перевірити холестерин.

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з головних причин смерті у світі, а хвороби, пов’язані з атеросклерозом, – серед основних причин інвалідності та небезпечних ускладнень.

Своєчасна ліпідограма допомагає виявити підвищений холестерин і разом із лікарем оцінити ризик інфаркту та інсульту. Адже контролювати потрібно не лише артеріальний тиск і рівень цукру в крові, а й холестерин.

Поліна Костюк

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Здоров'я
Реклама
В тему
Реклама