Українська гривня залишається під тиском через війну, значну потребу в імпорті та залежність країни від міжнародної фінансової підтримки.
Одним із тривожних сигналів для економіки стало збільшення розриву між обсягами товарів, які Україна купує за кордоном, і продукцією, яку продає на зовнішніх ринках, - йдеться у газеті «Твій вибір».
За дев’ять місяців 2026 року український імпорт перевищив 75,1 млрд доларів, тоді як експорт становив майже 29,6 млрд доларів. Таким чином, негативне сальдо зовнішньої торгівлі сягнуло приблизно 45,5 млрд доларів. Це більше, ніж за весь попередній рік, коли різниця між імпортом та експортом становила 44,5 млрд доларів.
– Така диспропорція збільшує потребу країни в іноземній валюті, – розповідає Олексій Метельський, фінансовий аналітик. – Якщо підприємствам і державі доводиться витрачати більше валюти, ніж надходить від експорту, нестачу потрібно компенсувати завдяки міжнародній допомозі, кредитам, інвестиціям або використанню валютних резервів.
На цьому тлі економісти обговорюють можливість подальшого послаблення гривні. Деякі експерти припускають, що за несприятливого розвитку подій долар може досягти позначки 60 гривень, а за ще складнішого сценарію – перевищити її. Водночас інші фахівці наголошують, що міжнародна підтримка дає Україні змогу стримувати валютні ризики.
Значний торговельний дефіцит має кілька причин, і більшість із них безпосередньо пов’язані з наслідками війни. Експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін пояснює, що Україні доводиться закуповувати за кордоном значні обсяги техніки, технологічного обладнання та продукції, необхідної для оборони й підтримання економічної діяльності. Російські атаки пошкодили промислові підприємства та енергетичну інфраструктуру. Через це частина українських виробників не може працювати на повну потужність або забезпечувати внутрішній ринок необхідними товарами. У результаті – підприємства, державні установи й населення змушені компенсувати нестачу продукції за рахунок імпорту. Перебої в морській логістиці та труднощі з роботою портів ускладнюють доставку українських товарів іноземним покупцям.
– Збільшився також імпорт товарів повсякденного попиту: продовольства, медикаментів, побутової хімії, одягу, взуття та електроніки, – пояснює Олексій Метельський. – До останньої категорії належать смартфони, ноутбуки, розумні годинники й різноманітні аксесуари. Таким чином, торговельний дефіцит формується не лише через потребу у військовій техніці. На нього впливають пошкодження виробничих потужностей, енергетичні проблеми та необхідність забезпечувати внутрішній ринок товарами, яких бракує в Україні.
Коли імпорт значно перевищує експорт, українським компаніям потрібно більше іноземної валюти для оплати закордонних постачань. Якщо пропозиція доларів та євро не збільшується відповідними темпами, на валютному ринку виникає додатковий тиск. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин виділяє кілька можливих наслідків такої ситуації. Перший – ризик девальвації гривні. Що більшим є попит на іноземну валюту, то складніше підтримувати стабільність обмінного курсу без додаткових валютних надходжень. Другий – навантаження на міжнародні резерви. Національний банк може продавати валюту на міжбанківському ринку, щоб компенсувати дефіцит пропозиції та згладжувати надмірні коливання курсу. Третій – посилення потреби в зовнішньому фінансуванні. Якщо доходів від експорту недостатньо для покриття валютних витрат, країні необхідно залучати додаткові ресурси від міжнародних партнерів, кредиторів та інвесторів.
– Проте сам по собі негативний торговельний баланс не означає автоматичного обвалу національної валюти. Важливо, звідки надходять кошти для покриття дефіциту, наскільки стабільним є міжнародне фінансування та якими темпами змінюються валютні резерви, – пояснює Олексій Метельський. – Для України вирішальне значення має можливість і надалі отримувати достатню зовнішню підтримку. Саме вона допомагає компенсувати дисбаланс валютних надходжень і витрат в умовах війни. Однозначного прогнозу щодо майбутнього курсу долара немає. Оцінки експертів залежать передусім від того, наскільки стабільною буде міжнародна підтримка України та чи вдасться стримати подальше збільшення торговельного дефіциту. До завершення 2026 року різкого обвалу гривні не відбудеться, а курс долара навряд чи перевищить 48 грн.
Однак у разі скорочення зовнішнього фінансування Україні доведеться шукати додаткові внутрішні ресурси. За такого сценарію курс долара потенційно може перевищити навіть 60 – 70 гривень. Ці цифри слід розглядати як сценарні оцінки, а не як гарантоване майбутнє значення курсу. Реальна динаміка залежатиме від рішень НБУ, обсягів міжнародної допомоги, стану експорту, попиту на валюту та загального розвитку воєнно-економічної ситуації.
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.





