Поради

Чому з настанням холодів ми частіше бігаємо до туалету?

Чому з настанням холодів ми частіше бігаємо до туалету?

І в яких випадках ці симптоми можуть сигналізувати про серйозне захворювання?

Із настанням холодів нам доводиться частіше бігати до туалету. Нерідко позови сечовипускання супроводжуються різзю, болем у попереку, навіть підвищенням температури тіла.

Найчастіше з такими проблемами стикаються жінки, а особливо – старшого віку, - йдеться у газеті "Твій вибір". Чому так відбувається? Що з цим робити? І що буде, коли нічого не робити?

Про всі актуальні питання поговоримо з лікарем-урологом МО ЛМТГ Сергієм КЛАКОМ.

– Сергію Васильовичу, в холодну пору частіше бігати до туалету – це нормально чи має нас насторожити?

– На щастя, це перш за все фізіологічні особливості організму. Річ у тім, що в нашому тілі велика кількість кровоносних судин. У спеку судини, які на поверхні під шкірою, розширюються, і волога з організму виходить у вигляді поту. А зі зниженням температури – навпаки: ті судини, що під шкірою, звужуються, а ті, які розташовані в наших внутрішніх органах, розширюються. Відтак уся зайва волога з організму виходить за допомогою посиленої роботи нирок. Тому нам і доводиться частіше бігати до туалету. Інша справа – коли при сечовипусканні виділяється дуже мізерна кількість сечі (десь чарка чи столова ложка), а ще додаються різкий біль знизу живота та сечовипускному каналі, червонясте забарвлення сечі.

Такі симптоми можуть сигналізувати про певні негаразди.

– А що таке цистит, чому він частіше виникає в жінок і саме старшого віку?

– Цистит – це інфекційне запалення сечового міхура. У жінок воно трапляється у п'ять разів частіше, ніж у чоловіків, і пов язано це з анатомічними особливостями організму. Жіноча уретра набагато коротша та ширша, що слугує «вхідними воротами» для інфекції. Крім того, ризик появи циститу у жінок підвищується під час менопаузи, оскільки зменшується вироблення слизу в піхві та стоншується слизова сечівника через зниження рівня естрогену.

– Яким чином можна заразитися циститом і що, відповідно, треба робити, щоб цьому запобігти?

– Недугу спричиняють бактерії, які проникають у сечовий міхур: зазвичай це кишкова паличка чи стафілокок. Але, на щастя, цього не достатньо: мають бути ще додаткові провокувальні чинники. Один із них – переохолодження: достатньо кілька годин посидіти на прохолодній лавці, камені чи землі. Гінекологічні захворювання, порушення правил гігієни, перетримування сечі також можуть призвести до порушень із боку сечового міхура.

– Наші люди люблять лікуватися за схемою: прийшов до аптеки, попросив: «А дайте-но мені щось від…» У випадку з циститом які це може мати наслідки?

– Наслідки можуть бути різними. Не виключаю і позитивного варіанта – захворювання обійдеться легким переляком. Але здебільшого ліки, які пропонують фармацевти, спрямовані на усунення симптомів і аж ніяк не захворювання. Як наслідок – можемо отримати недолікований, а то й ускладнений цистит, який легко може перейти в хронічну форму.

– Чому для лікування циститу важливо здавати аналізи? І чи роблять їх безплатно за наявності в пацієнта скерування від сімейного чи вузькопрофільного лікаря?

– Річ у тім, що кожна людина індивідуальна, має свій поріг больової чутливості, по-різному може описувати свій стан, одна і та ж патологія може проявлятися трішки по-іншому. Щоб точно підтвердити захворювання, встановити ступінь важкості, підібрати відповідне лікування, я рекомендую проходити додаткове лабораторне обстеження. За наявності електронного скерування обстеження в нашому медичному об єднанні Луцької міської територіальної громади є безкоштовними, а з використанням сучасних аналізаторів – виконуються швидко та якісно.

– Наскільки дороговартісним і довготривалим може бути лікування циститу?

– Перш за все це залежить від того, наскільки швидко після появи перших симптомів пацієнт звернувся за медичною допомогою до відповідного спеціаліста, чи не займався самолікуванням, чи має супутні хвороби (цукровий діабет, запальні захворювання жіночих статевих органів тощо). Звісно, при швидкому зверненні й не запущених формах лікування триває до тижня, в інших випадках є більш затяжним і, відповідно, дороговартіснішим.

– Чи ефективними є засоби народної медицини, наприклад, напої із журавлини, лікарські трави, і чи здатні вони замінити лікування медикаментами?

– Лікарські трави, як-от толокнянка чи плоди журавлини, мають досить хороші антисептичні властивості для сечового міхура, нормалізують кислотно-лужний баланс сечі, створюючи максимально не сприятливі умови для розвитку бактерій. Чи достатньо цього? Відповідь можна дати лише після детальної бесіди з пацієнтом, збору скарг та вивчення аналізів.

– А якщо не лікувати циститу, сподіваючись, що «якось саме мине»? До чого це може призвести?

– На жаль, цистит – не те захворювання, яке може безслідно минути, якщо пустимо його на самотік. В моїй практиці часто траплялися випадки, коли не лікований цистит призводив до того, що інфекція з сечового міхура переходила на нирки, викликаючи їхнє запалення – пієлонефрит.

– Це вже серйозніше захворювання, порівняно з циститом?

– Звісно! Адже нирки порівняно з сечовим міхуром виконують набагато більше важливих функцій. У нирках велика кількість кровоносних судин, що може легко сприяти потраплянню інфекції в кров та призвести до загального нездужання. Тому порушення роботи нирок може бути життєво небезпечним.

– Які ознаки запалення нирок?

– Поряд із частим болючим сечовипусканням можуть з явитися біль у попереку, різке підвищення температури тіла до 38 – 39 градусів. При такому стані не варто зволікати. Треба негайно звертатися до лікаря.

– Наскільки довше і дорожче лікувати пієлонефрит?

– Лікування пієлонефриту є набагато важчим, потребує ширшого спектра обстежень, може потребувати госпіталізації, постійного нагляду лікарів та прийому більшої кількості фармацевтичних препаратів, що тягне за собою більші витрати.

– За яких умов гостре запалення нирок може перерости у хронічне – тобто те, яке буде супроводжувати людину все життя?

– Перша причина появи хронічного пієлонефриту – самолікування або відсутність лікування гострого запалення. Також хронічний пієлонефрит може розвинутися через нехтування правилами гігієни, постійні переохолодження організму, супутні захворювання нирок, як-от сечокам яна хвороба.

– Чи може запалення нирок розвинутися без попередньої появи циститу?

– Так! Інфекція в нирки може потрапити не лише через сечовивідні шляхи, а й через кров, якщо в організмі є інше джерело інфекції, приміром, ангіна чи пневмонія.

– Яких помилок найчастіше припускаються хворі на цистит чи пієлонефрит, коли займаються самолікуванням?

– Неконтрольований прийом препаратів маскує захворювання, ускладнює його діагностику. Вигрівання нирок може призвести до потрапляння бактерій у кров і до генералізації (розповсюдження по всьому організму) інфекції.

– Чи стикалися ви з випадками, коли хворі послухали рекомендації некваліфікованих сусідів, знайомих чи «експертів із соцмереж», а потім наробили собі серйозних проблем?

– На жаль, траплялося й так. Нічого хорошого з цього не виходило. Метод «Допомогло мені – допоможе тобі» в медицині не дієвий, а призводить лише до погіршення процесу. Встановити правильний діагноз та призначити відповідне лікування може лише кваліфікований спеціаліст, і то лише після детальної бесіди та лабораторного обстеження.

– Чи можуть їжа та напої поліпшити стан хворого або, навпаки, погіршити?

– Своїм пацієнтам я рекомендую випивати 2,5 – 3 літри рідини на добу. Це сприяє вимиванню бактерій із сечовивідних шляхів. Краще пити лужну мінеральну воду без газу, ягідні і фруктові морси, чай із молоком. Про алкогольні напої в період лікування циститу доведеться забути: спиртне посилює неприємні симптоми. Таку саму негативну дію мають копченості, солоні страви, маринади, гострі приправи, майонез, часник, хрін, гірчиця, перець.

– Що порадите, аби мінімізувати ризик появи циститу чи пієлонефриту?

– Щоб запобігти циститу, раджу дотримуватися особистої гігієни. Зокрема – носити чисту, бажано бавовняну білизну, добре відпрасовану після прання. Дівчатам, що мають схильність до захворювання, краще відмовитися від трусів-стрингів і не ходити з однією прокладкою весь день.

Необхідно позбутися звички терпіти, коли хочеться в туалет. Також прошу: не сидіть на холодній поверхні – бетоні, пластикових сидіннях, лавках на вулиці, улітку не купайтеся у водоймах зі стоячою водою. Важливо відвідувати гінеколога один раз на рік.

Корисно пити сечогінні чаї та морси, зокрема із журавлини, – так ви будете промивати і знезаражувати сечовий міхур.

І головне – зміцнюйте імунітет за допомогою правильного харчування, здорового способу життя. Відмовтеся від шкідливих звичок, вживайте якомога більше вітамінів, висипайтеся, візьміть за правило щодня гуляти на свіжому повітрі та хоча б пів години займатися лікувальною фізкультурою.

Спілкувалася Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Здоров'я
В тему