То спека, то різке похолодання: як це шкодить здоров'ю і чим собі допомогти?
Цьогорічне літо знову побило антирекорди.
Мільйони жителів Європи постраждали від екстремальних температур. На півдні Іспанії спека сягнула +49°C. У Франції, Італії, Португалії, Греції, Албанії, Німеччини стовпчики термометра теж піднялися вище від +40. Усе це – наслідки стрімкої зміни клімату. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Інфаркт, інсульт, гіпертонічний криз
І хоча в Україні було не настільки спекотно, та літо все одно було майже на два градуси гарячіше від норми середньої температури. А це неабиякий стрес для здоров′я, особливо – дітей, людей старшого віку і з хронічними захворюваннями.
Це одразу видно з кількості звернень до лікарів та викликів «швидкої», зауважує лікар-кардіолог, інтервенційний кардіолог МО ЛМТГ Олег Миронюк:
– У людей посилюються симптоми серцевої недостатності, частішають випадки інфарктів, інсультів, гіпертонічних кризів, коли різко піднімається артеріальний тиск. Усе тому, що в спеку судини розширюються, серце працює інтенсивніше, зростає втрата рідини через потовиділення, посилюється згущення крові, збільшується ризик тромбозів. Натомість люди, які від природи мають низький тиск чи приймають ліки для зниження тиску, втрачають багато рідини через піт або мають серцеву недостатність, під час спеки можуть відчувати зниження артеріального тиску та погіршення самопочуття. А от перед грозою чи при зміні погоди змінюються атмосферний тиск, вологість, магнітне поле, і це теж негативно впливає на здоров′я. Пацієнти зазвичай скаржаться на коливання артеріального тиску, головний біль та задишку.
Інфекційні загрози зростають
Лікарка-інфекціоністка МО ЛМТГ Аліна Сизова теж констатує, що останніми роками пацієнти все частіше пов’язують незадовільне самопочуття з екстремальними погодними умовами, які є прямим наслідком стрімкої зміни клімату.
– У спеку пацієнти скаржаться на загальну слабкість, головний біль, запаморочення, підвищення тиску, загострення хронічних захворювань. З’являється багато звернень щодо теплового виснаження, зневоднення, навіть короткочасної втрати свідомості – особливо в пацієнтів старшого віку, – зауважує Аліна Сизова. – Нині доводиться констатувати часті ГРВІ навіть у літній період. Ми спостерігаємо в пацієнтів перепади настрою, дратівливість, погані сон та апетит, порушення травлення та висипання на шкірі.
Найчутливіші до перепадів температур і спеки, зауважує лікарка, діти до 5 років (вони дуже вразливі до перегрівання, зневоднення, теплового удару) і люди віком 55+. Особливо ті, хто мають хронічні захворювання респіраторної та серцево-судинної систем, порушення обміну речовин.
– Що стосується мого профілю – інфекційних захворювань, то більше 17 відсотків усіх інфекцій передаються через комах або кліщів – і в умовах зміни клімату ризик їх поширення зростає, – зауважує Аліна Сизова.
Так, наприклад, унаслідок потепління стрімко розширюються ареали кліщів Ixodes, які передають бореліоз і кліщовий енцефаліт.
Тому вже зараз проблема зміни клімату та її впливу на здоров′я звучить як частина тем на конференціях із інфекційних хвороб – у контексті розширення географії деяких інфекцій (наприклад, хвороб, що передаються через комах або воду), на педіатричних або терапевтичних заходах – в аспекті теплових навантажень на дітей і літніх людей; під час розгляду тем ментального здоров’я – у контексті впливу кліматичної тривожності, порушення сну, зниження активності, особливо в мегаполісах.
Як іще один доказ того, наскільки ця тема ставатиме з кожним роком гострішою, Аліна Сизова наводить дані Всесвітньої організації охорони здоров′я. І прогнози там дуже не втішні: із 2030 до 2050 року через вплив клімату та його наслідки – тепловий стрес, недоїдання, зневоднення, малярію та інші захворювання – ми будемо мати приблизно 250 000 додаткових смертей. Щороку!
– У Європейському регіоні лише 2022 року від спеки померли більше 61 тисячі людей, 2023-го – близько 47 тисяч, а кількість смертей від теплового стресу зросла на понад 30 відсотків – і це за останні 20 років, – наголошує лікарка.
Алергенів побільшало і вони діють агресивніше
У групі все більшого ризику – й алергіки, зазначає лікарка-алергологиня Волинської обласної дитячої консультативної поліклініки Оксана Обущак:
– У зв’язку із зміною клімату та глобальним потеплінням збільшилася тривалість сезону пилкування рослин. Тепла зима і наявність парникового ефекту сприяють збільшенню кількості пилку в рослин. Постійні вітри поширюють цей пилок на значні території. А внаслідок зміни клімату нашу територію «завойовують» нові рослини-«алергени».
Як приклад – амброзія, якої колись узагалі не було в північних регіонах України. Натомість унаслідок потепління вона не просто розширила ареал проживання, а й цвіте тепер на два–три тижні довше і пилку продукує двічі більше, ніж колись.
– Іще один негативний чинник зміни клімату – зростання кількості в повітрі вуглекислого газу, а внаслідок воєнних дій – чаду, диму, продуктів горіння. Адже потім ці компоненти поєднуються з алергенами, утворюють агресивні сполуки й викликають не лише гостру алергічну реакцію, а й хронічне ураження дихальних шляхів, – продовжує Оксана Обущак. – Сюди додайте спекотний період, під час якого імунна система й так ослаблюється та стає більш чутливою до алергенів. І в результаті можна тільки уявити, наскільки погано почувають себе алергіки.
Екстремальна погода порушує психіку
Зміна клімату та викликані нею спека, грози, різкі перепади температури впливають і на наше ментальне здоров’я, зауважує лікарка-психіатриня МО ЛМТГ Юлія Даців:
– Так само, як у час війни люди мають стрес, тривожність, страх через очікування лиха, так само й екстремальні погодні умови можуть викликати кліматичний стрес, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), тривожність, депресію. Навіть коли немає прямої загрози катастрофи, частина людей (особливо жінки, молодь і жителі небагатих країн) відчуває постійну тривогу, бо не знає, чи зможе вона вижити на планеті через, умовно, пів століття, якщо вже зараз спека наростає, пожежі вирують, вода затоплює.
Цьому явищу лікарі вже дали назву екотривожність (eco-anxiety). Вона проявляється внутрішньою напругою, безсонням, утомою, зниженням працездатності, підвищеним тиском, прискореним серцебиттям, проблемими у спілкуванні, ізоляцією та агресивністю.
– Підвищення температури повітря всього на +1°C призводить до зростання госпіталізацій через психічні розлади, суїцид, агресію, депресію, – зауважує Юлія Даців. – Крім того, в посушливі періоди часто виникають пожежі. Так-от, людина, чия сім′я та майно перебували в критичній близькості від вогню, потім іще довго реагує стресом на запах диму. Господарники, чий урожай під загрозою через посуху, повені, град чи інші погодні катаклізми, нерідко мають хронічне напруження і погіршення сну.
Понад 90 % людей уже відчули негатив від зміни клімату
Особливо вразливі до екстремальних погодних умов жителі міст. Адже асфальт на дорогах, бетонні будівлі, малий доступ вітру і брак дерев та трави провокують іще більшу спеку.
У Луцьку, коли складали «План дій сталого енергетичного розвитку та клімату Луцької міської територіальної громади до 2050 року», дослідили, що в місті середньорічна температура 1970 року була 7,0 градуса, 1990-го – 8,5 градуса, 2000-го – 9,2, а 2022-го – 9,4. І щоб ви розуміли, наскільки великою є різниця у 2,4 градуса, то просто згадайте, яке у вас самопочуття при температурі тіла 36,6 і 40 градусів (тобто плюс тих самих 2,4 градуса).
Тому не дивно, що, коли у вересні-жовтні 2023 року Луцька міськрада проводила опитування серед жителів територіальної громади щодо того, чи відчувають вони зміну клімату, то серед 222 респондентів 98,2 % підтвердили: так, відчувають. І найбільше потерпають від підвищення температури повітря (69 % опитаних), збільшення температурних коливань (52 %), дощів і градів (40 %), а також від частоти і тривалості посух (28%).
Рівненська міська територіальна громада разом із експертами «Екодії» 2021 року теж проводили опитування серед жителів громади щодо того, чи відчувають вони на собі зміну клімату. І майже 92 % респондентів підтвердили: так. Під час хвиль спеки 50 % опитаних потерпали від виснаження або слабкості, близько 30 % – від порушення сну, головного болю, мігрені (особливо жінки). 10 % респондентів зауважили, що страждають від алергії на пил, 7 % – на цвітіння дерев, 4,1 % – від амброзії, якої колись узагалі не було на Рівненщині.
ГО «Екодія» зібрала дані лікарень Рівного за 2010-2020 роки щодо кількості звернень із укусами кліщів. І отримані результати, відверто кажучи, тривожать. Бо, якщо порівняти 2014 і 2019 роки, то до рівненських лікарень звернулося з укусами кліщів на 84,6 % більше пацієнтів.
Схожа ситуація і у Волинській області. Згідно з даними ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», нині на Волині щороку фіксують майже по 50 випадків захворювань на хворобу Лайма, хоча ще на початку 2000-х (тобто лише 20 років тому) реєстрували лише поодинокі випадки. Тільки в Луцьку протягом 2012–2022 року було зареєстровано 84 випадки зараження хворобою Лайма, це по 11–15 випадків щороку. А все тому, що через зміну клімату кліщам усе комфортніше жити на нашій території. І надалі ситуація з інфекційними захворюваннями, які передаються кліщами, буде тільки загострюватися.
Навіть прості рішення полегшують життя
Що ж робити? Як жити, коли від спеки, злив і температурних гойдалок настільки страждає наше здоров′я?
Коли в уже згадуваному опитуванні жителів Луцької громади запитали, як вони рятуються від спеки, то більшість ховаються від сонця в затінок або сидять удома, обливаються водою, на вулицю виходять лише зранку і ввечері, а провітрюють приміщення лише вночі. Хто має можливість – купує вентилятор, встановлює кондиціонери, а хто ні – затуляє вікна від сонця.
Водночас майже половина респондентів воліла би кращого захисту від спеки та сонця у вуличному просторі, в громадських будівлях. А для того хотіла би більше зелених насаджень, які створюють тінь і знижують температуру, більше «зелених коридорів», якими можна було у спеку ходити містом, більше охолоджувальних рамок на вулицях. Бо з кожним роком літо ставатиме все більш гарячим.
Щоб зменшити ризики інфекційних захворювань, опитані жителі Луцької громади кип′ятять воду, фільтрують її або купують очищену, а купаються лише в дозволених санепідемстанцією місцях. А на рівні громади хотіли би кращого інформування щодо якості води та регулярного її контролю, особливо в літній період.
Натомість 93,5 % жителів Рівненської територіальної громади, які взяли участь в опитуванні 2021 року, нагальним вважають облаштування зупинок із захистом від сонця, дощу й вітру. 65 % респондентів воліли би отримувати на особистий телефон сповіщення про наближення небезпепечних погодних явищ. Серед нагальних назвали жителі громади роботу місцевої влади для досягнення чистої води у річках і міських водоймах; забезпечення кондиціонерами, вентиляцією, питною водою дитсадків, лікарень, будинків для людей похилого віку.
А що радять лікарі?
Щоб екстремальні погодні явища якомога менше завдавали шкоди здоров′ю, своїми рекомендаціями діляться й лікарі.
– Окрім стандартних – пити достатньо води й уникати сонця з 11-ї до 17 години, важливо у спекотний період зменшити фізичні навантаження, – зазначає інтервенційний кардіолог Олег Миронюк. – Для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, а також дітям і людям старшого віку, важливо уникати різких перепадів температур між спекою на вулиці і холодом у приміщенні з кондиціонером. Бо організму складно дуже швидко адаптуватися до роботи в настільки різних температурних умовах. Також я настійливо рекомендую вчасно приймати призначені кардіологом ліки і не відміняти їх самостійно та не змінювати дозу. Маєте серцево-судинні захврювання – щодня міряйте собі тиск і пульс. Бо так: зміну клімату ми не зупинимо, але якщо знати свій організм і дотримуватися простих правил, то можна суттєво знизити ризик небезпечних ускладнень навіть за екстремальних погодніх умов.
До цих рекомендацій лікарка Аліна Сизова додає необхідність щодня носити головний убір, сонцезахисні окуляри, мастити відкриті ділянки шкіри кремом із SPF-фільтрами, носити світлий просторий одяг із натуральних тканин. Бо це дійсно хороша профілактика і теплового удару, і раку шкіри, і офтальмологічних захворювань.
– Оскільки через зміну клімату ми маємо різкі перепади температур зранку, вдень та ввечері, то нам варто виробити звичку одягати декілька шарів вбрання, щоб при підвищенні температури повітря зняти верхній одяг і уникнути перегріву, а при похолоданні – утеплитися. Головна ж профілактика кишкових захворювань, кількість яких зростає під впливом зміни клімату, то тут важливо дотримуватися правил гігієни. А при появі перших симптомів – головний біль, слабкість, тиск, розлади травлення – одразу ж звертатися до спеціаліста.
Лікарка-алергологиня Оксана Обущак нагадує про важливість здорового раціону харчування, де переважають овочі та фрукти, достатня кількість білкової їжі та мінімальна (чи повна відсутність) – цукрів, алкоголю, кави, позаяк ті завдають організму додаткового стресу. Зменшити алергічну реакцію на пилок рослин допомагає душ одразу після перебування на вулиці, зміна одягу, на який осідає пилок, вологе прибирання приміщення.
А лікарка-психіатриня Юлія Даців радить людям, які вже відчувають кліматичну тривогу, усвідомити: хвилювання, гнів чи смуток через зміну клімату – це нормальна реакція на реальні загрози. Просто треба не лише усвідомлювати загрозу, а й шукати шляхи її усунення або хоча би зменшення. Тобто, прочитали ми в новинах про затоплення вулиці чи пожежу на торфовищі – і після цього варто обдумати: «А що я чи наша громада можемо зробити, щоб у нас такого не сталося?» Із психологічної точки зору корисно проговорювати свої страхи, обговорювати їх із друзями, сім’єю, однодумцями. Власна участь у волонтерських або екопроєктах знижує відчуття безсилля. Участь у спільнотах, які займаються вирішенням екопроблем, посилює відчуття контролю над ситуацією, тим самим послаблюючи тривожність і оте відчуття приреченості «все пропало, ми всі помремо».
Якщо особа щось робить, то такий її активізм зменшує рівень депресії, пов’язаної з екотривогою. Не має людина змоги щось робити, то в такому разі раджу читати новини або статті не лише про проблеми, а й про успішні екологічні ініціативи. Та, звичайно, знизити емоційну вразливість, зменшити рівень стресу допоможуть регулярний сон, фізична активність, здорове харчування і прогулянки на природі, навіть якщо це буде просто парк.
***
Бачите, друзі, які ми з вами молодці? Адже саме так, як радить лікарка, й робимо! Підсвічуємо проблему зміни клімату, виокремлюємо її наслідки для здоров′я, разом із експертами шукаємо шляхи вирішення, потім ділимося інформацією з близькими людьми й однодумцями. І таким чином ми вже виконуємо важливу справу. Важливу і для себе, і для наших рідних, і навіть для планети!..
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
