Кіста – слово, яке лякає багатьох жінок.
Та чи завжди є підстави для паніки? Як відрізнити небезпечну кісту від безпечної, як лікувати і чи можна запобігти їх появі? Про це ми поговоримо з лікаркою-гінекологинею МО ЛМТГ Світланою Хлопіч. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
– Світлано Андріївно, що таке кіста, якщо пояснити простою мовою?
– Кіста – це ніби невеличкий «міхурець» із рідиною, який утворюється в яєчнику або поруч із ним. Відразу зауважу: не кожна кіста – небезпека. Є ті, що самі зникають. Однак є й такі, які треба лікувати.
– Тоді зустрічне запитання: а які взагалі бувають кісти?
– Найчастіше ми діагностуємо в жінок фолікулярні та кісти жовтого тіла. Вони минають самостійно протягом кількох місяців. Проте існують і складніші – ендометріоїдні (коли частинка ендометрію проростає всередині яєчника), дермоїдні (там можуть бути навіть клітини волосся чи кісток), параоваріальні. Такі ми вже обстежуємо з більшою пильністю, іноді видаляємо.

– Хто з жінок перебуває в групі ризику?
– Ті, в яких є гормональні порушення, надмірна вага, нерегулярні місячні. Ризик виникнення кісти зростає після абортів, хронічних запалень, а також унаслідок стресів.
– Чи можна стверджувати, що вже зараз війна настільки вплинула на здоров′я жінок, що діагностувати кісти доводиться частіше?
– Насправді немає однозначної відповіді на це запитання. Але точно можна сказати, що стрес, втрата роботи, переїзди, хвилювання за рідних (особливо коли близькі люди на фронті) – все це призводить до гормональних порушень, негативно впливає на менструальний цикл і сприяє виникненню багатьох захворювань, зокрема – появі кіст.
– Якщо зважати на всі ці фактори, чи можна сказати, що хвороба помолодшала, і в якому віці кісти діагностують найчастіше?
– Найчастіше – у жінок 20 – 40 років. Але зараз ми все частіше бачимо кісти в дуже молодих дівчат – через стрес, поганий сон, нерегулярне харчування.
– Тобто запевнення, нібито кісти бувають тільки у дорослих жінок, хибні?
– На жаль, так. Ми бачимо їх і в підлітків. Але лікування там обережніше – без зайвих гормональних втручань.
– Про це ми ще поговоримо. Але от скажіть: чому в одних жінок кісти проявляються, умовно, в 40 років, а когось – у 16. Можливо, вся причина – в генетичній схильності?
– Я би не казала, що причина лише у спадковій схильності. Але вона теж відіграє свою роль. Тому, якщо у мами був полікістоз чи ендометріоз, доньці рекомендується обстежуватися частіше.
– Які зміни в самопочутті мають насторожити жінку або дівчину, оскільки можуть сигналізувати про хворобу?
– Відверто кажучи, кіста може й не давати жодних симптомів – і це нормально. Але якщо є тягнучі болі внизу живота, здуття, порушення циклу, дискомфорт під час інтимної близькості – це привід зробити УЗД.
– Чи правда, що коли кіста не болить, то її можна не лікувати?
– Це міф. Кіста може бути великою, навіть якщо нічого не турбує. Безконтрольний ріст може призвести до розриву чи перекруту, а це вже операція й сильний біль. Тому ризикувати так своїм здоров′ям жінки не мають.
– Як діагностують кісту: огляд, аналізи?
– Найперше слід провести ультразвукову діагностику. Таким чином лікар оцінює розміри кісти, її структуру. Якщо є підозра на складну кісту – робимо аналізи на гормони, МРТ, іноді може знадобитися лапароскопія – це малотравматична операція, під час якої лікар робить кілька маленьких проколів у шкірі, вводить камеру й спеціальні інструменти, щоб видалити чи то кісту, чи інше утворення. Це відносно нескладне втручання, після якого пацієнтка швидко відновлюється, а рубці майже не помітні.
– А чи не може лікар під час УЗД сплутати кісту з пухлиною?
– Такі випадки трапляються хіба що тоді, коли спеціаліст не має достатньої практики. Але досвідчений лікар за допомогою УЗД і додаткових обстежень відрізнить обидва новоутворення.
– Чи правда, що кіста може стати злоякісною пухлиною і призвести до раку?
– Ні! Це, мабуть, один із найбільш поширених міфів. Але насправді більшість кіст доброякісні. Просто потребують постійного спостереження. Тому з таким діагнозом жінки мають регулярно (не менше ніж раз у рік) робити УЗД, щоб переконатися, чи не відбулося з кістою ніяких змін.
– Чи складно лікувати кісти і чи це лише операція, хай навіть лапароскопічна?
– Якщо це функціональна кіста – ми спостерігаємо один-три місяці. Бо вона з часом може зникнути сама. Якщо не зникає або росте – даємо гормональну терапію. Або робимо лапароскопію – через маленькі проколи.
– Деякі жінки бояться навіть такої операції, бо десь читали в інтернеті, нібито після видалення кісти жінка не зможе мати дітей. Це ще один міф?
– Так. Я би взагалі радила критично сприймати інформацію з інтернету, особливо із соцмереж. Бо доволі часто її озвучують люди без медичної освіти і вона взагалі не відповідає дійсності. Що ж до вашого запитання, то сучасні операції щадні. Лікарі, які їх проводять, намагаються максимально зберегти тканину яєчника, щоб жінка могла мати дітей.
– Тоді запитаю про ще одну поширену тезу: чи правда, що коли жінки вже мали кісту, то з часом вона обов’язково з’явиться знову?
– Ні, це теж міф. За правильного лікування й профілактики кіста не має повторитися.
– Ми вже згадували з вами про лікування гормональними препаратами. Багато жінок бояться, що внаслідок прийому гормональних ліків наберуть вагу чи що в них почнуть рости вуса.
– Сучасні гормональні препарати безпечні, якщо їх правильно дібрано. Вони не «ламають» гормональної системи, а навпаки, нормалізують її. Страх різкого збільшення ваги чи появи вусів – перебільшення.
– Насамкінець – моє улюблене запитання: що робити, аби кісти взагалі не з′являлися?
– На сто відсотків запобігти кістам – таких способів просто не існує. Але ризики точно можна зменшити. Для цього слід лікувати запалення, не зловживати абортами, мати регулярне статеве життя, збалансовано харчуватися, робити УЗД раз на рік.
– І таке обстеження, до речі, можна пройти безкоштовно?
– Так, без направлення від сімейного лікаря можна отримати безкоштовно консультацію гінеколога. А вже лікар-гінеколог дає – за потреби (!) – скерування на УЗД. Але безкоштовно його пройти можна лише один раз на рік.
– Дякую за поради.
Спілкувалась Оксана Бубенщикова
5 головних порад від Світлани Хлопіч:
- Раз на рік – обстеження в гінеколога. Навіть якщо нічого не турбує – профілактика рятує від серйозних проблем.
- Не ігноруйте біль і порушення менструального циклу. Це може бути єдиним сигналом, що в яєчнику росте кіста.
- Не бійтеся гормональних препаратів. Вони відновлюють цикл, допомагають кістам зникнути, а жінці – бути повноцінною в усіх сенсах.
- Не відкладайте лікування. Кіста, яку запустили, може розірватися, і тоді знадобиться операція.
- Уникайте стресів і висипайтеся. Хронічна тривога та недосип – головні вороги жіночого здоров’я.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.







