Люди

Олександр Мельник: «Існують докази, що біля Луцька колись водились мамонти»

Олександр Мельник: «Існують докази, що біля Луцька колись водились мамонти»

Традиційно пам'ять про історичне минуле світу зберігається у музеях, які є у багатьох населених пунктах України. Значна кількість унікальних і надзвичайно цікавих експонатів міститься у Торчинському народному історичному музеї, що був створений у 1960 році відомим волинським істориком і краєзнавцем (нині покійним) Григорієм Гуртовим. Ми вирішили поцікавитися, як сьогодні без свого творця працює цей заклад, що отримав статус народного ще 1967 року. Для цього на розмову запросили директора музею Олександра Мельника.

 

— Історична спадщина наших предків, яку Григорій Олександрович збирав, вивчав і систематизував протягом десятиліть копіткої праці, сьогодні дозволяє говорити про те, що у музеї зберігається загалом десь 15 000 експонатів. У залі основного фонду з них виставлено майже 4000, також маємо науково-допоміжний фонд — близько 3000 експонатів. Хочу сказати, що зазвичай у таких закладах практикується показ 5-6% артефактів від усіх наявних експонатів. А в нас ця цифра становить 7000 речей, тобто відвідувачам ми показуємо 50% від того, що зберігається у фондах Торчинського народного історичного музею.

— Олександре Володимировичу, розкажіть про найцікавіші експонати вашого музею.

— У Торчинському музеї багато унікальних речей із найдавнішого часу і аж до наших днів. Найперше — це гігантоліт (йому більше 10 000 років): велике кам’яне рубило, яким колись розрубували кістки мамонтів, аби можна було додатково здобути м'ясо. Цей артефакт є дуже рідкісною річчю. Також маємо давні залишки мамонта. Археологічними дослідженнями і випадковими знахідками, які зберігаються у Торчинському музеї, підтверджено, що на сучасних Волинських землях біля Луцька колись водилися мамонти. Справа в тому, що залишки скелета одного з них було знайдено неподалік Торчина.

— А як щодо експонатів, пов’язаних із колись могутніми державами світу?

— Такі у нас теж є, це монети давньогрецького і давньоримського часу. Одна з монет — тетрадрахма (була знайдена на березі річки Сарни, що протікає біля Торчина) — грецького царя Філіпа II — батька славнозвісного завойовника Олександра Македонського. Подібні знахідки дають підстави говорити, що десь 2350 років тому нашими краями проходили якісь торгові місії. Це може свідчити про неабиякий економічний розвиток цих земель у ті давні часи, якщо навіть купці з розвиненої Греції прибували сюди купувати якісь товари. Такі припущення підтверджуються й тим, що колись розповідали місцеві старожили та колишній директор музею Григорій Грутовий. Вони казали, що ще у 1920 роках на території Торчина знаходили цілі скарби римських монет. Ще зараз біля села Білосток Луцького району є місцина, яку називають Римський шлях. Очевидно, ним колись пересувалися люди, які мали відношення до Римської імперії. Маємо цікаві львівські стародруки: «Євангеліон» і «Псалтир» 1660 та 1664 років, що були надруковані у Львові у друкарні Федорова. Серед стародруків періоду XVII також виставляємо на огляд твори Петра Скарги, «Практикули права Магдебурзького» та роботи Цицерона, видані у XVIII столітті. 

— Наскільки багато у музеї речей, що стосуються історії України?

— Із часів козаччини у нас є гармати XVII століття: фальконет і мортира. Гармати були знайдені на території Волині, а це свідчить про досить великі історичні зв’язки нашого краю з козацтвом. Із етнографічних речей, наявних у музеї, перш за все варто згадати особисті речі польського письменника Юзефа Ігнатія Крашевського: шафа та велике дзеркало. Цей дворянин дуже добре ставився до українських селян. У своїх творах він навіть передавав власні переживання за долю волинських селян, а у 1848 році у своєму селі відмінив кріпацькі повинності та фактично першим скасував рабство, навіть почав виплачувати їм певну плату за роботу. На той час це було нечуваним вчинком.

— Більшість відвідувачів завжди багато уваги приділяють зброї, якою воювали у минулому люди. А чи є у вас унікальні військові експонати?

— І не один. Найцікавіший — бойова ракета 1892 року. За свідченням істориків і музеєзнавців, така є ще лише у російському «Ермітажі». Нашу знайшли в урочищі Безодня біля села Смолигів (воно заповнене водою). Там, за легендою, зберігався скарб, тому нині покійний Григорій Гуртовий одного разу зі своїм товаришем вирішили його відшукати. Закидали шнурки з гачками у ставок, потім  витягували — і дістали якусь трубу. Думали, що то вихлопна від мотоцикла, тому поставили її і не звертали деякий час уваги. Потім з’ясувалося, що це бойова ракета, дуже рідкісна й унікальна.

— Чи знають Торчинський музей за межами Волині?

— Звичайно. На Всеукраїнському конкурсі музеїв наш заклад зайняв перше місце. Журі конкурсу відзначало, що початок експозиції у нас незвичайний, бо такого немає в інших подібних закладах. У нас відвідувачі спочатку ознайомлюються з текстом Біблії Луцького Євангелія XIV століття, примірник якого представлений на стенді, тобто початок експозиції знайомить із біблійним варіантом історії створення світу і людини. Зокрема, подаються слова: «Спочатку було слово, і слово було у Бога, і Бог було слово». Григорій Гуртовий, починаючи свою екскурсію, завжди наголошував, що людина і цей світ створені Богом.

Водночас Торчинський народний історичний музей має ще одну особливість: на його території встановлено монумент християнського милосердя волинян. Воно проявилося у роки великої трагедії українського народу — Голодомору 1932-1933 років, а особливо — 1947-1947 років, коли з центральної України на територію Волині, у Торчин і у довколишні села, прибувало багато голодуючих біженців. Це були тисячі людей. У той час, як свідчить статистика, волиняни врятували більше 100 тисяч людей. За ініціативою засновника музею Григорія Гуртового було встановлено цей монумент, щоб увіковічнити добру справу милосердя жителів Волині.

БІЛЬШЕ ІНТЕРВ'Ю З ВІДОМИМИ ТА ЦІКАВИМИ ЛЮДЬМИ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Сергій Жуковський 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Найцікавіше, Інтерв'ю
В тему