Люди

Маловідомі факти про життя Лесі Українки

Маловідомі факти про життя Лесі Українки

Леся Українка – одна з найвідоміших українських письменниць. Її називають перлиною української літератури. Проте життя поетеси було не таким бездоганним, як її твори. Що ж приховує біографія Лесі Українки?

Леся Українка мала десяток імен

Велику письменницю рідні та друзі називали по-різному. Серед її ласкавих кличок були: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Зеєю, або Зеїчкою, її називала мати. Таке ім'я Ларисі вигадали, взявши за основу назву сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина). А ім’я Мишолосія в Лесі було одне на двох із братом Михайликом, з яким поетеса була нерозлучна.

Історики твердять, що псевдонім Леся Українка Лариса Косач запозичила у свого дядька Михайла Драгоманова. Він деякий час підписував свої роботи «Українець». Леся дуже любила дядька, тому вирішила наслідувати його. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять.

Цікаво, що ім’я Лесі Українки увіковічили в назвах вулиць, бульварів та навчальних закладів. Також на честь письменниці назвали астероїд «2616 Леся». Його відкрили 28 серпня 1970 року. Астероїд розміщений у головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається приблизно з 580 000 астероїдів.

На створення шедевру надихнув дядько

Гостюючи у свого дядька Лева Скулинського у Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі), Леся вперше почула легенду про лісовиків та мавок. Саме на цих історіях згодом виникла ідея написати «Лісову пісню». Також відомо, що маленькою Леся бігала вночі до лісу, хоча дуже боялася таких пригод. Там дівчинка мріяла зустріти казкових істот.

До речі, місцеві жителі і досі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди, які іноді лякають туристів.

Мати недолюблювала Лесю

Михайлика та Лесю учила мати. Діти уже в чотири роки навчилися читати. І хоча діти були на рівні, Олена Пчілка більше любила сина, адже вважала Лесю малорозвиненою. Крім того, жінка не любила вдачі доньки. Довгий час Олена не віддавала дочку до школи, а навчала вдома за власною програмою. Аргументувала це небажанням російського впливу на свою доню. Таке ставлення до доньки легко зрозуміти, знаючи характер самої Пчілки. Її боялись навіть чоловіки, а Євген Чикаленко казав: «Це та баба, що їй сам чорт черевики на вилах подає».

Юнацька любов

Першим коханням Лесі Українки був Максим Славинський. Їй було 15, Максиму – 18. Славинського заарештували чекісти, і він помер у в'язниці. Йому вона присвятила такі шедеври любовної лірики, як «Горить моє серце», «Стояла я і слухала весну», «Сон літньої ночі», «Хотіла б я піснею стати». 

Драматична пристрасть

Згодом доля звела письменницю із Сергієм Мержинським. Саме він став її нерозділеною та трагічною любов’ю. Вони познайомилися в Ялті в 1897 році, разом лікуючись. Йому було 27 років, їй – 26. Мержинський був революціонером та хворів на сухоти. З перших зустрічей він їй не сподобався. Проте через якийсь час жінка безповоротно закохалася у нього. Саме Сергію поетеса присвятила знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами». Однак коли зізналася чоловіку в любові, він холодно відмовив їй.

У ніч на 18 лютого 1901 року закохана Леся біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського написала поему «Одержима». А Мержинський на смертному одрі просив Лесю піклуватися про іншу жінку, яку він насправді кохав. З того часу Українка носила траурний одяг. 

Справжнє кохання

Через шість років Леся познайомилася зі студентом-першокурсником Климентом Квіткою, який був молодший від неї майже на десять років. Коли Леся оголосила про своє рішення вийти заміж за Квітку своїй сім’ї, її мама була категорично проти. Однак рішуча Українка відмовилася від батьківських грошей і пішла до Климента, щоб почати з ним нове, самостійне життя. Коли Лариса почала хворіти, чоловік зробив усе можливе для того, щоб вона видужала. Продавав усе нажите та платив лікарям за лікування.

Спочатку подружжя жило в Ялті, потім перебралося у Грузію, що позитивно позначилося на самопочутті Лесі. Часті переїзди були пов'язані з новими службовими призначеннями Климента Квітки.

Леся Українка померла в 1913 році. Климент Васильович пережив дружину на 40 років.

А у 65 років Климент Квітка одружується вдруге, на 25-річній піаністці Галині Кащеєвій. До цього шлюбу поставилися скептично. До речі, Галина збиралася написати мемуари про чоловіка, але померла від ангіни в 1962-му. Галина Кащеєва, як і Леся Українка, прожила 42 роки.

Скарб родини Косачів

Мало хто знає, але садиба Косачів у Колодяжному – муляж. Дім зруйнували під час Другої світової війни. «Білий» і «сірий» будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Відповідно, у цих стінах письменниця ніколи не жила. 

До речі, садиба Косачів розташовувалась на 500 гектарах землі і стояла на окраїні села, де були найкращі землі. Аби тримати в порядку маєток, Косачі наймали робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Подейкують, що на території колишньої садиби Косачів захований скарб.

БІЛЬШЕ ПРО ВІДОМИХ ТА ЦІКАВИХ ЛЮДЕЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Найцікавіше, Знаменитості
В тему