Традиція відзначати старий Новий рік прийшла до нас із 1918 року і початку становлення колишнього Радянського Союзу, коли в новій країні на хвилі глобальних змін були порушені й питання календарного літочислення, повідомляє видання «Ділова мова».
Щедрий вечір. Старий Новий рік
Поява цього неофіційного народного свята пов’язана з розбіжністю юліанського (старого) і григоріанського (нового) календарів, яка становить рівно 13 днів. Дата введення юліанського календаря – 1 січня 45-го року до нашої ери. Саме цей календар згодом і був прийнятий як основний інструмент літочислення в християнській традиції, а потім і в православній. Досі Православна церква веде підрахунок усіх основних церковних свят, спираючись на юліанський календар.
Григоріанська система обчислення часу була набагато точнішою за юліанську, оскільки давала набагато краще наближення до циклічного обігу Землі навколо Сонця. Датою введення григоріанського календаря стало 4 жовтня 1582 року. Людина, зусиллям якої ми зобов’язані цим прогресивним нововведенням, був глава католицької церкви Папа Римський Григорій XIII. Від цього і назва цього календаря.
Цього ж вечора відзначаємо Щедрий вечір, який має і свої дохристиянські традиції.
Після того, як на слов’янській землі починало зароджуватися нове Сонце, слов’яни відзначали один з найулюбленіших періодів року – Великі зимові святки, або, як їх ще називали, великі Велесові святки, які тривали дванадцять днів – із 26 грудня по 6 січня за старим стилем. Святки ділилися на дві шестиденні частини – світлу і темну. Першу частину Святок завершував Щедрий вечір, або Щедрець, який припадав на 31 грудня за старим стилем, за новим – це 13 січня. З давніх часів цього дня влаштовувався великий святковий бенкет, і всюди було чути щедрівки (щедрувальні пісні). Серед щедрого святкового частування неодмінно знаходилося місце стравам зі свинини. Наші предки вважали, що страви зі свинини символізують багатий урожай і родючість.
Перед щедрим бенкетом, як заведено, потрібно було повеселити народ щедрівками. Склад ряджених залишався таким же, яким він був на Коляду. Щедрівники підходять до будинку або до присутніх на вулиці людей і співають: «Щедрий вечір! Добрий вечір!». Потім починають «коляду томити», тобто випрошувати у господарів гостинці, скаржачись на те, що «йшли здалека», «у кози ноги болять»... Господарі впираються, жартують. Тоді ряджені приступають до співу щедрівок. Вважалося великим соромом не обдарувати щедрівників.
Релігійні свята
Субота після Різдва Христового і перед Богоявленням. Вiддання свята Рiздва Христового. Преподобної Меланiї Римлянки. Літургія святителя Йоана Золотоустого.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
