Життя

Ох, і важко було бабці Олені. Бо хоча і мала хатину теплу, хазяйство невеличке, та щодня була невдоволена життям. «І за що мені, Боже, таке?» – щодня зітхала

За вікном періщив дощ, а на кухні пахло валер’янкою. Ми з мамою знову сварилися. Точніше, сварився я. А мама просто сиділа, склавши свої покручені артритом руки на картатому фартушку. Вона дивилася на мене поглядом, у якому було більше благання, ніж образи