Тільки-но блиснуло сонце, як люди взялися порядкувати біля своїх осель.
І все б чудово, якби, позгрібавши суху траву і листя, хазяї не підпалювали їх. Бо дим від такого господарювання розходиться на кілометри довкола, їдкий запах стоїть над дворами й городами. Для когось це нібито «традиційне прибирання». Але для лікарів, екологів, рятувальників – то справжня біда. Часом по селах так палять траву, що водії на автошляхах не можуть їхати, бо не бачать дороги, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Яка ж нині ситуація з пожежами на Волині? Чому спалювання сухостою настільки шкодить здоров’ю, довкіллю і навіть життю людей? І яке покарання загрожує паліям?
Про це поговоримо з рятувальником, начальником Луцького РУ ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Волинській області Русланом Безекою (на фото).
– Руслане Юрійовичу, щороку рятувальники знову і знову закликають людей не палити сухої трави. Невже до людей досі не доходить?
– На жаль, не до всіх. Тому навесні, коли сніг розтанув і трав’яний покрив став сухим, різко зростає кількість пожеж. А коли до теплої погоди додається вітер – то навіть маленька іскра може спричинити велику пожежу. Людям здається: що там тої купки трави: підпалив – нічого страшного не станеться. Але, повірте моїй багаторічній практиці пожежника, вогонь поводиться дуже непередбачувано! Один порив вітру – і полум’я вже перекинулося на сусідню ділянку. Саме тому щороку ми фіксуємо десятки таких загорянь.
– Яка зараз ситуація з пожежами на Волині?
– Від початку року вже зафіксовано 23 пожежі в екосистемах. Із них дві виникли у Луцькому районі. Найчастіше пожежі трапляються на відкритих територіях – біля сіл, на полях, уздовж доріг. Дуже часто це результат людської необережності. Хтось підпалив суху траву, хтось кинув недопалок у сміття – і воно зайнялося.
– Чи ви простежували, хто найчастіше підпалює суху траву?
– Якщо відверто, то люди старшого віку. Вони звикли прибирати подвір’я, як колись: згріб листя – підпалив – і начебто чисто. Робиш їм зауваження, пояснюєш, а вони у відповідь: «Наші діди палили, батьки палили – і ми палимо». Я розумію, що є таке поняття, як звичка, традиція. Але старші люди не враховують, що зараз клімат зовсім не такий, як був колись. Дощів стає менше, весна часто суха. Через це пожежі розповсюджуються значно швидше, ніж у минулі десятиліття. Вогонь із сухої трави легко переходить на господарські будівлі, паркани, дровітні. Потім займаються сараї, гаражі, а іноді – й житлові будинки. Щороку через безвідповідальне паління люди втрачають майно. Крім того, горять гектари полів, лісів, торф’яників. Гинуть тварини, птахи, комахи. А інколи трапляються й трагедії.
– Які найбільш вражаючі випадки варто було би навести, щоб люди схаменулися?
– Ну, от торік у селі Звірів Луцького району через людську необережність вогонь швидко розповсюдився на велику територію. Під загрозою опинилися дачні будинки, які були поряд. І тільки кваліфікована робота наших рятувальників допомогла запобігти лиху. А 2022 року в селі Покащів Луцького району бабуся вирішила прибрати суху рослинність на своєму городі. Підпалила, не змогла покинути місця займання, бо ледве ходила. І під час пожежі надихалася диму, знепритомніла й загинула.
– То під час спалювання сухостою небезпеку несе не тільки вогонь, а й дим від нього?
– Звичайно! Дим від спалювання листя і трави дуже шкідливий для здоров’я. Під час згоряння однієї тонни сухого листя у повітря потрапляють приблизно дев’ять кілограмів пилу. Це мікроскопічні частинки, які легко проникають у бронхи й легені. Люди починають кашляти, з’являються першіння в горлі, подразнення дихальних шляхів. Особливо не безпечний такий дим для дітей, літніх людей і тих, хто має хронічні захворювання. Але це ще не найгірше! Під час горіння листя виділяється чадний газ. З однієї тонни листя потрапляє в повітря до трьох кілограмів чадного газу. А він дуже швидко потрапляє у кров людини, блокує здатність крові переносити кисень, і через це виникає кисневе голодування організму.
– А якщо листя не горить, тільки тліє, то в повітря виділяється бензопірен – канцероген першого класу, який провокує розвиток раку у людини! Та й природі завдається колосальна шкода!
– Безумовно. Коли горить суха трава, то у верхньому шарі ґрунту гине все живе: комахи, черв’яки, мікроорганізми. А саме вони роблять землю родючою. Крім того, знищується природний шар листя, який захищає ґрунт від утрати вологи влітку і від сильних морозів – узимку. Вже доведено, що після спалювання трави земля може промерзати у два-чотири рази сильніше. Фактично господарі своїми руками псують власну землю.
– От люди зараз читають нашу розмову й запитують: а куди ж їм подіти торішнє листя і суху траву?
– Є багато безпечних способів. Найпростіший – компостування. Листя, бур’яни, гичку, папір, шкаралупу від яєць можна складати у компостну яму або купу. Через деякий час усі відходи перегнивають і стають чудовим природним добривом. Деякі господарі навіть використовують звичайних дощових або каліфорнійських черв’яків, які дуже швидко переробляють органічні відходи на натуральне і безплатне добриво для городу.
– Багато людей вважають, що у своєму дворі чи на городі можуть робити що завгодно. Чи передбачена відповідальність за спалювання сухостою на власній земельній ділянці?
– Аякже! І покарання доволі серйозне. У Кодексі України про адміністративні правопорушення чітко написано: за самовільне випалювання сухої рослинності передбачено штраф від 3060 до 6120 гривень. Якщо йдеться про порушення пожежної безпеки у лісах – штраф становить від 1530 до 3400 гривень. За порушення загальних правил пожежної безпеки – від 1700 до 3400 гривень.
Але й це ще не все. Якщо через підпал виникне велика пожежа або постраждають люди, відповідальність може бути вже кримінальною. Тобто палієві загрожує навіть позбавлення волі!
– Що робити людям, коли бачать, що трава вже горить?
– Негайно телефонувати за номером 101. Чим швидше рятувальники отримають повідомлення, тим швидше зможуть приїхати і ліквідувати пожежу. А це означає, що вогонь не встигне завдати великої шкоди.
– І на завершення – що б ви сказали людям, які досі спалюють траву?
– Чиркнути сірником, щоб не мати мороки із сухою травою та листям, – то секунда діла. Але ризики від цього величезні – і для здоров’я, і для природи, і для людського майна та навіть чийогось життя. Та викласти 6000 гривень штрафу за те, що спалили купку сміття, – то, погодьтеся, геть не розумно! Тому не паліть трави і змінюйте свої звички.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
