Життя

Втікала від чоловіка в пошуках щастя, а потрапила в тюрму

Втікала від чоловіка в пошуках щастя, а потрапила в тюрму

Владислава та Раїсу називали найкрасивішою парою. Це дійсно так і було: обоє стрункі, високі, світловолосі, з красивими блакитними очима. А ще – хорошим характером, чудовим почуттям гумору. Обоє мали гарні роботи і пристойні перспективи. Батьки зіграли людне весілля, куди були запрошені численні родичі та друзі. Гості бажали молодятам здоров’я, багатства, щастя і довгих років сімейного затишку. Доля розпорядилась так, що було спершу було усе: здоров’я, багатство, щастя. Подружжя багато працювало, однак і заробітки були дуже пристойними. Декілька разів на рік їздили на море, мали власне чимале житло і новеньке авто. Здавалось, в сім’ї панує ідилія.

Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".

І навіть найрідніші люди не підозрювали, що між ними вже давно пробігла навіть не кішка, а прайд левів. Точніше, все почалось під час чергової поїздки до Єгипту. Там Раїса познайомилась з Адамом – адміністратором готелю, з яким, як виявилось згодом, закрутила роман. Владиславу було приємно спостерігати, що його красуня-дружина подобається іншим чоловікам. Її називали принцесою, королевою, найкрасивішою у світі, і лише згодом, дізнавшись про все, вперше в житті добряче напився.

– Раїсочко, як ти можеш? – він був у розпачі. – Я ж тебе кохаю понад усе. Що тебе не влаштовує в нашій сім’ї?

– Все влаштовує, просто я по-справжньому закохалась, – відповіла вона.

– Давай почнемо все спочатку, – запропонував Владислав. – Я ж не зможу без тебе жити.

Певний час вони жили разом. Ходили в гості, мандрували світом. Щоправда, все це було лише про людське око – прийшовши додому, кожне йшло в свою кімнату. Час від часу жінка літала в Єгипет до коханця. Раїса чекала поки Адам вирішить свої справи і нарешті покличе її до себе.

– Раїсочко, кохана моя, одумайся, – часто просив її Владислав, який щиро кохав дружину. – Давай усе забудемо і розпочнемо життя з чистого листка.

– Ми про це вже стільки говорили, – зітхнула вона. – Я ж казала, що скоро переїду в Єгипет, а ти, звісна річ, влаштовуй своє життя. Ти молодий мужчина, і тобі потрібна жінка.

– Мені не потрібен ніхто, окрім тебе, – прошепотів чоловік. – Ти і тільки ти є тим сонцем, яке освітлює моє життя і дає бажання жити далі.

Через пів року Адам сказав, що вирішив усі свої справи і чекає її. Мовляв, ми будемо жити в Бахрейні. Тож запропонував їй летіти туди, оглянути віллу, яку він придбав для них, а тоді вона прилетить в Єгипет.

– А чому б нам не зустрітися в Бахрейні? – запропонувала щаслива Раїса. – Адамчику, я так за тобою скучила! І так хочу якомога швидше тебе побачити!

– І я цього з нетерпінням чекаю, моя принцесо! – відповів араб. – Але є ще одне прохання, яке ти маєш виконати…

Мабуть, Владислав щось відчував, бо кожного дня просив дружину одуматися. Переконував. Проте все було марно – Раїса твердо вирішила леліти. Відтак заховала документи, аби чоловік, випадково, не відібрав.

– Я на вихідні поїду до Лариси, – сказала якось вона. – Ми давно не бачились. Тож відпочинемо, поспілкуємось.

– А чому б нам не поїхати разом? – відразу запропонував Владислав. – Ми з Мишком порибалимо, а ви…

– Ні, її чоловік у відрядженні, – на ходу вигадувала Раїса. – Тож ми й вирішили провести вихідні самі.

Поклавши в рюкзак документи, гроші і дві улюблені сукні, вона поспіхом, наче злодій, покинула власну домівку. Втікала так, наче за нею була погоня, і заспокоїлась лиш тоді, коли літак піднявся в небо.

– Тепер я буду по-справжньому щасливою, – прошепотіла, дивлячись на хмари, які пропливали внизу. – Ох, Адаме, заживемо ми з тобою!

Вілла, в яку приїхала Раїса, виявилась справжнім палацом. Чималі басейні, чудові спальні, величезна їдальня з шикарними меблями і екзотичними квітами в горщиках – все це мало неймовірний вигляд. Тож вона чекала, коли буде тут вдвох з коханим.

Через три дні їй передали невеликий пакунок, який вона мала віддати Адаму. А далі закрутилось все, наче в колесі. В Єгипті вона віддала пакунок, а через тиждень Адам попросив полетіти і привезти ще один.

– А що це таке? – запитала вона. – Що було в тому пакуночку, Адамчику?

– Нічого особливого, моя принцесо, але ти маєш привезти ще один, і тоді я завершу усі свої справи, і ми разом полетимо додому, – усміхнувся він. – І будемо найщасливішими в світі.

Коли ж Раїса, отримавши пакунок, попрямувала до літака, почалось жахіття. Її затримали правоохоронці і, щось сказавши своєю мовою, повели до автомобіля.  У відділенні, куди вони її привезли, відкрили пакунок, і в ньому виявили кокаїн, вартість якого на чорному ринку дорівнювала двом мільйонам доларів. У віллі, куди Раїсу привезли правоохоронці, під час обшуку виявили шалені суми в доларах, а також ще декілька пакунків з наркотиком.

Згодом вона дізналась, що Адам – ніхто інший, як наркодилер, який використав її як кур’єра. Насправді в нього є три дружини, громадянство Ізраїлю, і за ним давно стежать правоохоронці. Попри усі запевнення у тому, що вона ні про що не знала, Раїсу засудили і помістили  в камеру місцевої тюрми, де вона згадує Владислава і картає себе за те, що зруйнувала власну сім’ю та дозволила якомусь хитрому арабу задурманити їй голову.

Ксенія Фірковська

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: історія, Життя
В тему