Того дня Ганна встала ще вдосвіта. Адже мала чимало замовлень, тому хотіла підготуватися якнайкраще.
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
Вона робила жінкам зачіски, тож слава про неї котилася далеко за межі рідного райцентру. Відтак перед гулянками до перукарки записувалися в чергу, аби з волосся створила шедевр.
Наречена, Марічка Соловейчук, хотіла, щоб у зачісці були живі квіти. Тому Ганна працювала з її волоссям понад дві години. А коли закінчила, то присутні ахнули. Зачіска була просто неймовірною!
– А тепер мені, – мовила Таня, старша дружка. – І я хочу з квітами!
– Ну, ти не наречена, то обійдешся і без квітів, – відповіла Ганна. – Але не хвилюйся, і тобі зроблю красиву!
Зачіска і справді вийшла дуже гарною. Тож у крісло сіла менша дружка.
– Ой, а де мій гребінь? – запитала Ганна. – Щойно поклала сюди.
Попри намагання дівчат відшукати згубу, гребня так і не знайшли. Тож роботу Ганна продовжувала іншими гребнями та гребінчиками.
– Так шкода, – з сумом мовила Ганна. – Цей гребінь мені подарувала бабуся.
З того дня минуло шість років. Одного дня Ганна йшла ринком, коли біля неї на мить зупинилася циганка.
– Ой, дівчино, відібрали в тебе твоє щастя, – хитаючи головою, мовила вона. – Та постій, все тобі розкажу.
– Не вірю я вам, – відповіла Ганна і рушила далі.
– Гребінь у тебе вкрали, а на ньому волосся твоє було, і так удачу в тебе забрали, – сказала циганка.
– Що? – Ганна аж отетеріла від почутого. Ну, звідки циганка могла це знати? – Що ви кажете?
– Дівчина, якій ти робила зачіску, побачила, як ти себе зачесала, і вкрала гребінь, на якому було твоє волосся. Отак у тебе забрали і особисте щастя, і успіх.
Циганка розповіла Ганні, як повернути втрачене. І сталося диво – дівчина, якій давно перевалило за 30 і яку родичі та друзі поза спиною почали називати старою дівою, за пів року вийшла заміж за швейцарця, який у складі робочої делегації приїхав до них в область. Альберто забрав її з собою, і на Батьківщині чоловіка вона спершу робила зачіски його родичам, опісля – друзям. А згодом коханий запропонував відкрити салон краси, тож незабаром Ганна стала директором закладу та майстринею, слава про зачіски якої швидко линула містом, що забезпечувало їй все нових і нових клієнтів. Через півтора року народилися донечки-близнятка. І щаслива Ганна кожного вечора дякувала Богу за те, що отак чудово влаштував її життя.
Тим часом Таня, яка була на весіллі старшою дружкою і яка дійсно вкрала гребінь перукарки, спершу натішитися не могла тим, як склалося її життя. Вона, сіренька мишка, вийшла заміж за керуючого відділенням банку. На шепіт подруг за спиною про те, як змогла закрутити голову розумному, вродливому і успішному, не звертала уваги. А згодом і взагалі припинила спілкування з ними. Народила сина і займалася його вихованням.
– Кохана, чи не хочеш стати студенткою? – не раз питав Роман, з якого родичі та колеги піджартовували, що в його дружини в кишені лише шкільний атестат. – Вивчишся, а тоді прийдеш до нас у банк на роботу.
– Ой, не хочу, – віднікувалась Таня. – Я займаюся сином, а ти вже гроші заробляй.
– Але ж справа в тому, що й ти сама повинна розвиватися, – вмовляв її чоловік. – Це ж і нові знання, і особистий розвиток, і нове спілкування.
Так минуло ще чотири роки, і, коли Матвійку виповнилося п’ять років, в її житті одного дня все змінилося. Того дня в двері подзвонили. На порозі стояла молода, вродлива, стильно одягнена жінка.
– Ти Таня? – запитала вона. – Тоді нам час поговорити. Я наречена Романа. Та сама, в якої ти його відбила. Обманула, що вагітна, і таким чином вийшла за нього? Брехуха!
Того ж вечора Роман дізнався всю правду про те, як Таня зустрічалася з Василем, але він її кинув. Вона на той час була вже вагітною, і тому поспішила до ворожки по допомогу.
– Ти можеш з ним бути, – розклавши карти, сказала старенька. – Але можеш взяти удачу іншої і стати дуже щасливою. Хочеш?
– Звісно, – прошепотіла вражена Таня. – Звісно, хочу!
Опісля стара ворожка, подумавши, розповіла Тані, що вона має зробити. Тож дівчина вкрала гребінь Ганни і принесла його старій. Відтоді в її житті настала суцільна смуга успіху і достатку. На одній гулянці вона познайомилась з Романом, який наступного ранку прокинувся в її ліжку. Через тиждень Таня сказала, що вагітна, тож діватись не було куди, і він повів її до РАЦСу. Коли ж аналіз ДНК заперечив факт батьківства Романа, чоловік вказав дружині на двері і подав на розлучення.
– Господи! – ридала Таня. – Що мені робити? Як далі жити? Прости мені мій страшний гріх і допоможи!
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
