До омріяного дня залишалося три тижні, і Даринка почувалася найщасливішою в світі і з нетерпінням чекала, коли вони з Орестом поберуться.
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
– Знаєш, донечко, мені такий дивний сон наснився, – мовила якось вранці мама. – Снилося, що ти стоїш у храмі у весільному платті, а поруч не Орестик, а якийсь чоловік із сивим волоссям. До чого б це?
– Ой, мамо, спиться – сниться, – розсміялася Даринка. – У мого Орестика чорне волосся і жодної сивої волосинки.
Проте мати згадала сон, коли за п’ять хвилин зять, заїхавши на хвилину, повідомив її доньці, що весілля не буде, бо він покохав іншу.
– Ти вибач, що так сталося, – мовив він. – Але я подумав, що краще скажу тобі це зараз, аніж ми маємо одружитися, а тоді я повідомив би тобі про це.
– Але як? – від почутого дівчина спершу впала у ступор, а тоді почала ридати. – Чому?
– Я зрозумів, що жити без неї не можу, – тільки й мовив юнак. – Вибач.
Даринка була у такому розпачі, що Ольга Марківна злякалася за її здоров’я і як могла заспокоювала.
– Найдеш собі ще кращого, – втішала вона доньку. – Зрештою, він дійсно не вартує тебе. Дитино, заспокойся. Заспокойся, бо я вже починаю хвилюватися за твоє психічне здоров’я. Ой, хто ще там стукає?
– Доброго вечора, можна? – на порозі стояв Андрій Володимирович, батько Ореста. – Мені щойно зателефонував той бовдур і все розповів. Він зовсім здурів. А де Даша?
– А вам чого ще від неї треба? – жінка розсердилася на непроханого гостя не на жарт. – Чи й ви прийшли ще їй болю завдати?
– Заспокойтеся, – мовив гість. – Мені потрібно поговорити з Дашею. Причому, вже.
Зайшовши до кімнати, де ридала дівчина, зачинив за собою двері. Ольга Марківна чула, як донька спершу ридала, а тоді поволі плач почав стихати. Яким же було її здивування, коли, вийшовши провести гостя, Даринка навіть усміхнулася. А через день повідомила, що летить з Андрієм Володимировичем на шість днів до Єгипту.
– Я ці путівки купив як подарунок молодим, – пояснив він матері дівчини. – А коли вже все так склалося, то змінив дату, і ось – нехай Даша відпочине від останніх подій, заспокоїться.
– Та я не проти, – зітхнула жінка. – Але ж як воно виглядатиме – ваш син покинув мою доньку, а вона летить з вами, Андрію, до Єгипту?
– Якщо лише у цьому питання, то замість мене можете летіти ви, – розсміявся чоловік. – Зрештою, яка різниця з ким, – головне, аби вона відпочила від пережитого. Якби ви знали, як мені соромно за мого сина. Ніколи й подумати не міг, що він на таке здатний.
Вони полетіли, і Ольга Марківна навіть уявити не могла, які події чекають їх усіх після закінчення відпочинку.
– Мамо, все супер, – Дарина зателефонувала додому, і її голос був радісним. – Весілля відбудеться, тож нічого не скасовуй. Жінка, подумавши, що Орест одумався, зраділа. І була шокована, коли дізналася, що донька зібралася заміж не за Ореста, а за його батька.
– Чи ти сказилася? – накинулася на неї. – Він же в батьки тобі годиться. Зовсім з глузду з’їхала. Ні, тобі таки точно потрібно до психіатра. А заодно і Оресту, і його батьку. Таки правду кажуть в народі, що сивина в бороду, а нечистий – в ребро.
Проте Дарина стояла на своєму – і весілля все ж відбулося. Молода вродлива Даша і сивочолий високий Андрій виглядали дещо дивною парою. Проте очі обох світилися щирою радістю. Було видно, що вони щасливі.
І мати в церкві під час вінчання згадала свій дивний сон – у зятя шевелюра дійсно сива.
– От і не вір після цього снам, – аж сплеснула руками жінка. – Таки недаремно кажуть, що коли Бог хоче нам щось сказати, то посилає різні сновидіння. Зрештою, й що з того, що мій зять практично мій одноліток? Головне – що він зробив мою доньку щасливою.
Чого лише спершу не говорили люди! Одні звинувачували Даринку – мовляв, закрутила голову чоловіку, який за віком у батьки їй годиться. Інші в тому ж звинувачували Андрія. Ще інші говорили, начебто мама дівчини зверталася до відьми, аби та поробила Андрію, щоб він одружився з синовою нареченою. Одне слово, плескали язиками, як тільки хотіли.
– Та ми на все це не звертали аніякісінької уваги, – розповів при зустрічі пан Андрій. – А рік тому моя кохана народила мені двійко донечок-красунь. Тож маю королеву і маленьких принцес. Ми з Дашенькою дуже щасливі, і це головне. Правда, теща мене як зятя довго не могла прийняти. Все нарікала, що я її доньці голову забаламутив. А тепер звикла – якось навіть сказала, що я у неї ідеальний зять. А я дякую Богу за те, що мій остолоп покинув Дашеньку і цим самим дав мені можливість стати щасливим. Звісно, різниця у віці в 22 роки немала, але ми її не відчуваємо. І я все роблю для того, аби моя кохана була щасливою.
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Ксенія Фірковська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
