Якщо талановитий і наполегливий – будеш другим. Перший – зрозуміло, оригінал. Але бути другим у професії пародиста – це все одно, що першим. Адже чим ближча копія до оригіналу, тим більше успіху, – переконаний пародист із села Лісове Маневицького району Олег Дерлюк.
Із Олегом ми познайомились в студентські роки. Тоді я ще не знала, що мій однокурсник стане відомим артистом не лише на Волині, а й в столиці. Пам’ятаю, як на День першокурсника кожна група повинна була поставити номер. Олег тоді вразив усіх пародією на Вєрку Сердючку. Величезні груди, туфлі на підборах, а на голові яскрава зірка – усе як у Вєрки. Дивлячись на цей юний талант, хтось із друзів Олега із гордістю сказав: «Наша Сердючка найкраща». А я, усміхнувшись, і спостерігаючи, як під захоплений регіт народу танцювала копія відомої на всю країну Вєрки, подумала: «І що він тут робить? За ним же театр плаче!»
Вивляється, про театр Олег мріяв ще з дитинства. Завжди брав участь у всіх не тільки шкільних, але й сільських заходах. А після того, як вперше виконав пародію на Вєрку Сердючку, просто-таки став місцевою зіркою. Жодне свято у селі не обходилося без цього комічного персонажа у виконанні енергійного хлопця. А йому й не треба було вживатися в образ. Завжди веселий і непосидючий, одягнув костюм – і справжня Вєрка. Тож після закінчення школи Олег твердо знав, де хоче навчатися – у Київському університеті культури і мистецтв. Батьки ж не схвалювали вибір сина і планували, що він обере серйознішу професію. У результаті дійшли згоди: хлопець спробує вступити в театральний, але паралельно подасть документи на філфак у Луцьку.
По дорозі в театральний вкрали паспорт
Отримавши атестат, Олег вирушив з татом у Київ. Але там сталася неприємність: у метро їх обікрали.
– Поцупили гроші, та найголовніше – паспорт, без якого я не міг подати документи в омріяний виш, – розповідає артист.
Шансів стати студентом театрального хлопець вже не мав, адже того дня було п’яте липня, а реєструватись можна лише до шостого. Тож ні з чим вони повернулися додому.
– Хто був радий тоді, то це батьки, – сміється хлопець. – Адже вони завжди хотіли, щоб я став вчителем. За кілька днів виготовили новий паспорт, я успішно склав іспити у тоді ще Волинський державний університет і почав вчитися.
Про те, що здобув професію педагога, Олег зовсім не шкодує. Навпаки, він радий, що все так склалося. Адже саме у стінах волинського вишу хлопець одержав неоціненний життєвий досвід. Тим паче, що впродовж навчання ніколи не забував про свою мрію і на останньому курсі таки вступив у театральний.
Уже в Києві Олег зміг реалізувати себе сповна. Волинянин танцював у колективі Поплавсього, співпрацював з відомою українською співачкою Наталією Бучинською, ще й підпрацьовував на різних корпоративах та весіллях. А у 2014 році він створив власну арт-компанію «ШИК» у Києві, яка займається організацією свят від А до Я. У творчому колективі Олега не лише пародисти, а ціла група артистів, які гастролюють не лише по Україні, а й за її межами.
Ірина Куприсюк
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
