Вірус папіломи людини – збудник захворювань людини із групи папіломавірусів, який спричиняє появу на покривах новоутворень, зокрема – онкологічних.
Загалом ця родина вірусів включає чимало їх видів, однак людину вражає лише вище вказаний. Про папіломи на шкірі знали ще з античних часів, однак тоді людство не могло пояснити механізму появи їх на шкірі.
Як же зрозуміти, що у вашому організмі поселився папіломавірус? Розбираємося, чим це може бути не безпечно, яким буває лікування та чи є методи захиститися.
Папіломавірус людини
Небезпечні для нашого організму штами заражають покриви. Тобто вірусна інфекція призводить до того, що на шкірі чи слизових оболонках з’являються новоутворення у вигляді бородавок, папілом, специфічних родимок чи кондилом – виростів із гострим кінцем.
Вірус спричиняє ураження шкіри у різних зонах. Найчастіше це обличчя, шия, пахові складки, а також лікті чи коліна. Однак вірус також активно продукує папіломи й на слизових оболонках статевих органів чи заднього проходу.
Як встановили вчені, передається вірус у більшості статевим шляхом. Водночас, людина може бути носієм та навіть не здогадуватися про це через відсутність симптомів. За окремими даними, близько 80% людей, що живуть статевим життям, заражені, проте інфекція не проявляється.
Іноді папіломи можуть розвиватися навіть через десятки років після зараження, тож встановити шлях отримання вірусу практично неможливо. Симптомом його розвитку власне є поява утворень на шкірі.
Класифікація
Класифікують захворювання залежно від штаму вірусу, який спричинив появу папілом на шкірі. Загалом виділяють понад 70 типів вірусу папіломи. Аби з'ясувати носійство чи причину появи конкретних проявів слід звернутися щодо лікування та пройти лабораторні дослідження – зрозуміти, який це саме вірус «на око» точно не вдасться.
Окремо виділяють онкогенні та неонкогенні штами вірусу. Перші несуть високий ризик появи раку та переважно спричиняють переродження у пухлини. Інші – відносно нешкідливі, провокують появу папілом, які не несуть небезпеки крім «косметичних» незручностей для їх власника.
Папіломи також поділяють за розміром та формою. Зазвичай вони забарвлені в тілесний чи молочний колір та відрізняються структурою – складаються із багатьох роздроблених кульок (нагадують цвітну капусту). За розміром утворення коливаються починаючи з 2 до 20 мм. Водночас, згодом папіломи можуть ставати темнішими та змінювати колір. Бородавки бувають плоскими чи випуклими, або ж мають специфічну «ніжку» та тіло.
Якщо вірус активно вражає шкіру на обмеженій ділянці, з’являються цілі «бляшки». Це явище носить назву папіломатозу, воно трапляється на слизових оболонках ротової порожнини у людей похилого віку.
Чим небезпечні папіломи
Деякі штами вірусу папіломи людини дають високий розвиток пухлин (раку шийки матки, гортані чи прямої кишки). Зокрема, Світова організація охорони здоров’я наводить дані, що як мінімум 14 підтипів, що заражають людину, спричиняють ризик появи пухлин.
Особливо небажане зараження вірусом для жінок, у котрих він може провокувати розвиток пухлин у шийці матки, котрі за виявлення на пізніх стадіях мають високу летальність. Небезпека вірусу у тому, що імунна система не розпізнає його структуру як небезпечну. Тож він спокійно живе та тривалий час не проявляється.
Звичайні неонкогенні папіломи, вилізши на покривах, можуть самостійно зникнути за рік-два, вони не є чимось небезпечним. Однак коли вирости не зникають, або ж з’являються на слизових статевих органів, ліпше звернутися до лікаря. Адже якщо вчасно не виявити є ризик переродження нормальних клітин у злоякісні та як результат – розростання пухлини, лікувати котру значно важче.
Тож, можна звести небезпеку до кількох лаконічних пунктів:
- існує ризик розвитку злоякісної пухлини (у випадку виникнення папілом через вірус онкогенної природи);
- фізичне пошкодження наросту (через зачіпання одягом виникають надриви, а шкіра тут регенерує іншим чином, ніж звичайна. Відтак, тривалий час може йти кров, а ранка довго не заживатиме);
- утруднення дихання, зміна голосу та першіння у горлі (у разі появи великої кількості папілом на слизовій оболонці глотки);
- косметична проблема (спричиняє дефекти на шкірі, які можуть викликати незручності та провокувати появу комплексів).
Шляхи зараження папіломавірусом
Найпоширенішим шляхом є статевий контакт – під час сексу із людиною, котра має вірус папіломи. Станом на сьогодні, це одна із найпоширеніших інфекцій, яка передається статевим шляхом.
Справа у тому, що вірус добре розвивається у середовищі статевих органів, бо там для нього – найсприятливіші показники pH та температури. Натомість слизова оболонка системи часто містить мікротріщини, тому вірусу легко проникнути.
Також підхопити захворювання імовірно у разі використання інтимних іграшок зараженої людини чи під час відвідування громадських саун та басейнів. Іноді дістати захворювання можна навіть у лікувальному закладі, якщо там не достатньо ретельно дотримуються правил дезінфекції.
Окрім того, йдеться про побутовий шлях передачі, однак частка хворих, що отримали вірус таким шляхом, мізерна. Проте краще не ризикувати – не слід використовувати чужі рушники, тапочки чи засоби для ванної тощо.
Хто схильний до ризику отримати вірус папіломи
Основних групи ризику три:
- Люди, що ведуть безладне статеве життя чи дуже часто міняють партнерів. Ризик зараження високий через поширеність вірусу, тож кожен новий партнер – можливість його «підчепити». Профілактика – використання презерватива, який на 70 % захищає від його проникнення.
- Особи, що мають ослаблений імунітет, порушений гормональний фон та страждають на хронічні хвороби (включаючи тих, хто приймає ліки, які спричиняють супресію імунної системи та вагітних жінок).
- Люди, що недотримуються правил гігієни при відвідуванні громадських саун чи басейнів.
Щоб уберегтись від вірусу слід тримати організм у тонусі. Наприклад, простішими мішенями стають ті, хто занадто мало спить, відчуває хронічну втому, перебуває у перманентному стресі та навіть неправильно харчується.
Лікування папілом
Після зараження повністю вилікувати організм від вірусу не вдасться, адже лікування як такого не існує. Медикаменти лише дадуть змогу зменшити подальший розвиток інфекції та зменшити активність. Окрім того, можуть призначити допоміжне лікування – наприклад, щоб підняти рівень імунітету.
Фактично лікування – це хірургічне видалення папілом бо ж пухлин, викликаних вірусом. Папілому видаляють за бажанням пацієнта або ж у разі наявності показань – наприклад, коли її постійно травмують, тому краще позбутися фактора ризику. Для цього використовують кріозаморожування, після якого видаляють тканини, лазерну хірургію, електрокоагуляцію, чи «традиційне» хірургічне втручання.
Папіломи на статевих органах жінок обов’язково оглядає та видаляє гінеколог, у ротоглотці – ЛОР.
Натомість коли йдеться про передраковий стан, його лікувати можна і треба – чим швидше виявити, тим ефективніший буде лікування. Тому після 30 років жінкам слід принаймні раз на 5 років здавати тест на папілому. Тест робить гінеколог і процедура полягає в аналізі мазків. Чоловікам рекомендовано після 40-ка років раз на рік оглядатися уролога.
Натомість у разі явних ознак (якщо наявна папілома змінюється) – щодо лікування обов’язково негайно звернутися у медичний заклад.
Фактори ризику
Сама по собі наявність в організмі онкогенного штаму вірусу папіломи вже є фактором ризику появи пухлини. Однак є певні причини, які можуть прискорити патологічний процес переродження клітин. Ось деякі з них:
- Фізичне травмування папіломи. Порушення покривів утворення (умисне здирання або ж ненавмисне відривання через постійне зачіпання одягом) може призводити до трансформації папіломи у пухлину. Якщо ви все-таки випадково зірвали наріст - обробіть ранку, аби не спричинити запалення.
- Зниження імунітету. На фоні ослаблення захисних сил організму вірус здатний «набирати» обертів.
- Розвиток в організмі інших складних статевих інфекцій (сифіліс, трихомоноз, гонорея тощо).
- Гормональні порушення.
- Негативні звички (алкоголь та куріння).
Тож будь-які негативні зміни в стані організму, імовірно, дадуть хворобі «зелене світло».
Вакцинація від папіломавірусу
Звісно, найкращий спосіб боротися із хворобою – це не вступати в бій, а запобігти їй. Для цього й існує вакцинація. Процес полягає у введені частин вірусу для виробітку антитіл, щоб у разі виникнення справжньої інфекції організм вже мав проти неї повноцінну зброю та міг легко впоратися. Враховуючи те, наскільки поширеним він є, вакцинуватися просто необхідно.
Особливістю вакцинування проти вірусу папіломи є те, що ефективність залежить від того, чи контактував організм із ним попередньо. Вакцина, якою користуються, має комплексну дію та найперше спрямована саме проти підтипів агента, котрі несуть ризик розвитку раку шийки матки.
Найвища ефективність вакцинації для організму, який не стикався із інфекцією раніше. Тому, відповідно до рекомендацій, проходити процедуру слід до початку статевого життя (найліпше – до 14 років).
Жінкам радять задуматися про цю прививку. В Україні вакцинація від папіломавірусу необов’язкова, тож покладається на власний розсуд особи. Вакцинація у відповідному віці гарантує захист від раку шийки матки, її роблять один раз на все життя. Вакцину вводять протягом трьох сеансів. Є сенс вакцинуватися навіть у старшому віці – це не дасть повної гарантії вберегтися від пухлини, але все одно значно підвищить захисні сили організму.
Зауважте, що прививка не завадить вірусу потрапити в організм, проте вона запобігає утворенню пухлин. Натомість інформація, нібито вакцина спричиняє безпліддя – безпідставна, адже немає наукового підґрунтя.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
