Організм людини на 80% складається із води, тому переоцінити роль цієї рідини у життєдіяльності складно. Між тим, не всі знають, що існують жива та мертва вода, які відрізняються своїм властивостями та впливом на організм. Жива чи мертва вода здатні пришвидшувати певні процеси в організмі та мають різні застосування.
Якщо ви думаєте, що жива вода – це та, яку набрали із чистого джерела чи криниці, а мертва – котра надходить до осель через трубопровід, то це далеко не так. Таке розуміння нав’язують казки бабусь, які умовно поділяли рідину ще тоді, коли понять жива та мертва вода у сучасному розумінні не існувало.
Натомість насправді ці види води отримують лише штучним способом – через процес електролізу, який змінює рідину.
Розбираємося, чим жива вода відрізняється від мертвої, якими властивостями вони володіють та чому слід про це знати.
Жива і мертва вода: що це таке
Отож, жива та мертва водазовсім не міфи, а продукти електролізу. Електроліз – це пропускання електричного струму. Так, у ході процесу відбувається активація та розділеннячерез протікання окисно-відновних електрохімічних процесів і зміну потенціалу. Такі зміни можливі лише внаслідок впливу електричного струму.
Прилад для електролізу являє собою своєрідну ванну, у яку опущені електроди, котрі пропускають струм.Внаслідок дії струму утворюється два види води із різним значенням рН.Відтак, жива частина збирається довкола катоду (негативно зарядженого електрода), а мертва– довкола аноду. Живу воду ще називають католітом, а мертву – анолітом.
Жива вода має лужний показник рН – 8-11, прозорий колір та немає осаду, який, однак, може відкладатися у вигляді солей при відстоюванні. За гастрономічними показниками досить м’яка на смак, який чимось нагадує помірно лужну мінералку.
Показник мертвої води кислий – рН її не сягає навіть 6. Вона має дещо жовтуватий відтінок та трішки різкіший кислий смак та запах.
У зв'язку із різними показниками кислотності ця вода демонструє різні властивості, що зумовлюють особливості її використання.
Властивості живої і мертвої води
Методи та способи отримання активованої води описали на початку 70-их років минулого століття у Ташкенті. Тоді отримали обидва види рідини, однак їх вважали побічними продуктами досліду. Проте згодом виявили, що отримані рідини здатні впливати на ріст рослинта закисленістьгрунту. Відтоді чимало умів вивчалицю воду.
На початку 80-их років учений Кротов помітив лікувальні властивості живої та мертвої води. Чоловік виготовив вдома апарат для електролізу і лікувався від аденоми простати. На нього чекала операція, та завдяки правильному застосуванні вдалося швидко вилікуватися. Він вживав живу воду та аноліт перед їжею і за короткий проміжок часу позбувся аденоми та ще й набряклостей на ногах.
Тоді вчений продовжив вивчати дію – змазував живою водою рану на руці сина, внаслідок чого та швидко зарубцювалася. Далі були «досліди» на сусіда та знайомих, котрим завдяки застосуванню живої чи мертвої види вдалося розібратися із різними болячками – від запалення ясен до ревматизму. За окремими даними, Кротов залучив понад 40 людей і на всіх вживання активованої рідини справило позитивний оздоровчий ефект.
Таким чином встановили, що і жива, і мертва вода мають лікувальні властивості, які, однак дещо відрізняються. Зокрема, жива має такі:
- Антиоксидантні (запобігає утворенню вільних радикалів);
- Імуностимулюючі;
- Нормалізує процеси метаболізму;
- Підвищує регенерацію тканин;
- Детоксикуючі;
- Покращення кровообігу та живлення тканин.
Водночас, мертва вода відома завдяки таким властивостям:
- Знезаражуючі;
- Протигрибкові;
- Антиалергічні;
- Противірусні;
- Протизапальні;
- Підсушуюча дія
Вдала боротьба із хвороботворним агентами пояснюється тим, що аноліт має знезаражуючий ефект (як у хлору чи перекису водню) через наявність відповідних радикалів. Вони, в свою чергу, руйнують стінки бактерій, мікробів та неклітинних форм (вірусів). Тож її радять вживати й у якості профілактики низки захворювань.
Водночас, важливим фактором є те, що активована вода нормалізує діяльність багатьох систем та є нешкідливою.Її властивості досі вивчають, аби краще розуміти механізми та впливи.
Приймати її можна внутрішньо, однак радять робити перерву між живою водою та мертвою у принаймні дві години, аби не нівелювати ефекту. Також важливо пам’ятати, що жива не підходить для тривалого зберігання. Якщо зберігати у темноті та прохолоді, то на позитивні властивості варто розраховувати протягом двох діб. Натомість мертва здатна «стояти» до двох тижнів.
Жива і мертва вода: застосування
Завдяки низці досліджень вдалося встановити позитивний ефект від живої води та мертвої на хворий організм. Тож, напевне, чи не найширше застосування активованої рідини – у лікувальних цілях.
Зокрема, їх рекомендують у процесі лікування понад чотирьох десятків хвороб, однак фармакологічних досліджень на цю тему обмаль. Тож йдеться скоріше про рекомендації щодо активованої води. Окрім того, живу використовують у деяких господарських цілях.
Чи не найперше почали застосовувати живу та мертву воду для лікування аденоми простати завдяки вдалому досвіду Кротова. Цикл лікування складає 8 днів та полягає у прийомі перед їжею тричі на день та раз перед сном. Приймати можна 0,5-1 склянку. Окрім того, радять накладати пов’язки із живою та мертвою водою на зони промежини, які найближче розташовані до простати та використовувати клізми із теплою живою водою.
Вже за тиждень людина повинна відчути покращення. У разі необхідності курс використання цієї води можна повторити за місяць.
Відзначають виражену позитивну дію на регенераційні процеси шкіри під впливом живої води. Зокрема, нею протирають зони із рубцями, порізами,відкритими ранами, виразками тощо. Відзначають, що у даному випадку живу воду добре доповнить мертва – ним рекомендовано напередодні протирати місця для дезінфекції ділянки. Також допомагає вона лікувати геморой – для за живлення тріщин їх необхідно зранку та ввечері протирати спочатку анолітом, а тоді – живою водою.
Використовують активовану воду навіть для лікування гордих респіраторних захворювань. Зокрема, під час грипу уражене горло, а також ніж полощуть мертвою водою кімнатної температури. На ніч слід вживати половину склянки живої води, та не припиняти цього робити до зниження температури до норми.
Тож, активовану живу воду застосовують при:
- Гастриті;
- Жовтусі;
- Закрепах;
- Печії;
- Герпесі;
- Кольпіті;
- Гіпотонії;
- Радикуліті;
- Себореї;
- Виразах.
Властивості мертвої води допомагають при:
- Маститах;
- Фолікулітах;
- Вуграх та акне;
- Стоматитах;
- Фурункульозі;
- Головному та зубному болю;
- Гіпертонії;
- Алергіях;
- Запаленні товстої кишки.
Якщо говорити про господарські цілі, мертву воду, наприклад, застосовують для боротьби зі шкідниками рослин та міллю. Оприскують речі та грунт із рослинами, тож міль та інші шкідники зникають, а личинки гинуть. Також цю воду застосовують для дезінфекції приміщень, знезараження білизни та її прання, зменшення накипу на радіаторах автівок, кухонному приладді тощо.
Натомість жива вода підходить для стимуляції росту рослин та продуктивності птиці і тварин – наприклад, саме живою рідиною замочують насіння, аби воно швидше проростало, та поливають зів’ялі пагони. У звірів же стає густішою шерсть та збільшується приріст маси.
Цікаво, що ефективність живої води відслідкували навіть у будівельній галузі. Так, її у якості експерименту додавали до цементних, гіпсових та вапняних розчинів. Як результат їх міцність зростала на третину, а ще розчини на основі живої води після висихання краще протистоять впливу вологи.
Як зробити живу воду в домашніх умовах
Звісно, завдяки корисним властивостям рідин над їх виробництвом задумалися давно. Тож нині є чимало приладів, які допоможуть отримати , наприклад, живу воду. Йдеться про різноманітні активатори, осріблювачі тощо. Однак аби не витрачатися на фабричний «інструмент», схематичний прилад для електролізу можна виготовити й удома.
Найперше, для виготовлення живої води у домашніх умовах радять взяти чисту джерельну, адже майбутня дія залежатиме від складу вихідного матеріалу. Вважається, що ця вона чистіша та містить значно менше шкідливих домішок та супутніх солей, ніж рідина із водопроводу. Якщо ж все-таки берете останню, дайте їй відстоятися у скляній ємності принаймні 2-3доби.
Змінити воду в домашніх умовах треба так: візьміть два горнятка із нержавіючої сталі із ручками та закріпіть їх на підставці, виготовленій із матеріалу, що не проводить струму (наприклад, дерев’яній дощечці). Закріпити легко з допомогою клею, або ж вирізавши у дереві отвори під дно горнят, аби вони міцно фіксувалися.
У ручках горнят слід зробити отвори (наприклад, за застосувавши дрельку) та вставити туди звичайний 6-амперний дідод для стандартної напруги.
Також знадобляться три шприци. Два із них слід понадрізати зверху та з’єднати таким чином, щоб вийшла П-подібна трубчаста структура. У «перекладину» необхідно вставити третій шприц та надійно його закріпити.
Налийте у горнятка попередньо підготовану воду та опустіть структуру із трубок в обидва горнятка двома кінцями.Тоді через шприц, вставлений у «перекладину» максимально втягують рідину.
Наступним кроком є використання проводу зі штекером. Кінець провідка з позитивним зарядом слід приєднати до діода, а інший кінець шнурка підвести до другої чашки. Опісля вилку вставляють в розетку, запускаючи тим самим процес активації. Залишити прилад підключеним до мережі слід принаймні на 12 годин.
Зрештою, у чашці із діодом буде мертва вода, а в іншій – жива.
Тож, можна сміливо використовувати позитивні якості живої та мертвої води. Однак не забувайте золотого правила: забагато – значить не здорово. Адже йдеться про речовину, отриману фактично синтетичним шляхом, а всі впливи поки не вивчені.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
