Цими днями Назарій Яремчук мав би зустрічати 70-річчя. Мав, якби не рак шлунка, що раптово обірвав життя цього талановитого співака.
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
Свекор одружився з невісткою, і в них народився Назар
Появі на світ Назарія Яремчука передували жахливі втрати його родини. Спочатку овдовів батько, лишившись із двома синами на руках. Коли хлопці підросли, то найстарший, Дмитро, через боротьбу в лавах УПА втік від совєтів до Канади. Другий із братів лишився з батьком, але помер молодим, залишивши дружину та сина. А що після війни в селі майже не лишилося чоловіків, то свекор одружився зі своєю невісткою, і в цьому шлюбі народилися ще троє дітей: Богдан, Катерина і Назар. Тож, коли Назарій з’явився на світ, його мамі було 33, а татові – 64.
Жила сім’я бідно. Бо совєти змусили Яремчуків віддати все майно взамін на те, що не виселять до Сибіру за зв’язок із УПА. Попри атеїстичні засади комуняків, подружжя Яремчуків ходило до храму, співало в церковному хорі, мама грала на мандоліні та виступала в місцевому театрі. А малий Назар із трьох літ демонстрував хист до музики.
Втім усе змінилося, коли в 76 років не стало батька. Чи то від стресу, а чи від важкої праці – втім тяжко захворіла мати. Вона стала настільки немічною, що сама потребувала догляду. І тоді Назарія, якому виповнилося 12-ть, відправили до інтернату містечка Вижниця Чернівецької області.
Хлопчику, який ріс у люблячій сім’ї, тяжко було звикнути до нового життя. Але дитя старалося: гарно вчилося, відвідувало гуртки і мріяло вибитися в люди.
Із першого разу не вступивши до інституту, хлопець вирішив: наступного року знову подасть документи до вишу, а за цей час вивчиться на водія. І це ж треба, аби в Будинку культури, куди ходив на курси водіння, репетирувати артисти ансамблю «Смерічка».
Спочатку Назарій приходив на декілька годин раніше, щоб перед шоферуванням просто послухати виконавців «Смерічки». Запримітивши закоханого в пісню юнака, керівник ансамблю запропонував Назарію заспівати котрусь із улюблених мелодій. І, щойно хлопець виконав прохання, як був прийнятий до складу колективу.
Після виступів у Чорнобилі захворів на рак
Гастрольне життя Назарія Яремчука розпочалося з 1969 року. Спочатку, замість великих сцен, у нього були старенькі підлоги сільських клубів, причіп вантажівки посеред поля чи актовий зал колгоспу. Але де б не виступав ансамбль – усюди збирав аншлаги.
Перед черговим концертом, що відбувався на рідній Яремчуку Буковині, до артиста підійшов хлопчик років десяти і від імені свого класу подав листа: «Слава Ісусу Христу! Вельмишановний Назарію, дуже просимо Вас впустити нас на ваш концерт. Ми будемо сидіти тихо. До нас рідко приїжджають артисти, а Ви – вперше. Ми без грошей, бо весь тиждень живемо у пришкільному інтернаті. Дуже любимо пісню «Батько і мати» у вашому виконанні. Будемо пам’ятати вашу доброту. Діти з пришкільного інтернату: Ромко, Женя, Таня, Володя, Сергій, Василь, Марія, Світланка, Марія, Василь, Іван та Олександр». Прочитавши цей лист, за кулісами тоді плакала вся творча група, а маленькі глядачі з інтернату стали найбажанішими гостями концерту, яких посадили в перший ряд.
Коли 1979-го Союз відправив до Афганістану безвусих хлопчиків із України, Назарій Яремчук полетів і до них – піснею підтримати земляків, які віддавали своє життя за примарний «інтернаціональний обов’язок».
Бабахнув Чорнобиль – і Назарій Яремчук уже там: тричі влаштовував концерти для тих, хто приїхав рятувати світ від наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.
Кажуть, саме ці виступи стали для співака фатальними, а надмірна доза радіації спровокувала розвиток раку шлунка. Але спершу ніхто, і в тому числі сам Назарій Яремчук, не здогадувався про страшні наслідки опромінення.
Перші симптоми хвороби були малопомітні. Навіть неодноразові обстеження в лікарів не допомогли встановити точного діагнозу. А рак – він же такий: за місяць-другий зволікань хвороба з виліковної переростає у смертельну.
Щоб здолати онко, Назарій Яремчук аж до Канади полетів за найкращими фахівцями. Там зустрівся з рідним братом, який у лавах УПА боронив Україну від московських окупантів. Брат хотів оплатити дороговартісне лікування. Та, коли хірурги дізналися, кого будуть оперувати, сказали, не візьмуть жодної копійки. Бо ж рятують не просто людину – рятують українську пісню, в яку самі були закохані.
На жаль, дива не сталося.
Згадуючи про останній період життя Назарія Яремчука, його земляк Мар’ян Гаденко (теж співак і композитор) зізнався: на останній із Великоднів обидві їхні сім’ї сфотографувалися з пасочками. Так-от, усі на світлині вийшли чіткими, яскравими, а там, де стояв Назарій, на фото утворилася тінь. Уже тоді було зрозуміло: скоро Назарія не стане…
Шлюб із удовою та омріяна донечка
Попри те, що хвороба невпинно «з’їдала» співка, він до останнього виходив на сцену. Лікарі його просили: «Не співайте: у вас рак». Та Назарію Яремчуку краще було вмерти, ніж жити без пісні. «На сцені мені легше, – казав він. – На сцені я забуваю про біль».
Окрім пісні, розрадою для співака була й родина – дружина Дарина, двоє синів та дочка.
Щоправда, Дарина стала другою дружиною. Із першою, Оленою, Назарій побрався у 23, а дівчині тоді виповнилося 18-ть. Обоє працювали в ансамблі «Смерічка». А що постійно гастролювали, то двох хлопчиків, народжених у шлюбі, виховували бабуся з дідусем (Оленині батьки).
Достеменно не відомо, чому розпався шлюб, який протримався 15 років. Друзі Назарія згадували, що після чергових гастролей чоловік повернувся додому, а там ні дружини, ні спільно нажитого майна. Невдовзі його Олена вдруге вийшла заміж, переїхала до Києва. А він, Назарій, залишився в Чернівцях.
Проте зовсім скоро доля подарувала співакові наречену Дарину. Вони з першої зустрічі відчули: близькі одне одному. Дарина тоді вже чотири роки як овдовіла, виховувала доньку, працювала медсестрою. Коли вони одружилися, жінка запропонувала Назарію забрати синів. І так усі п’ятеро стали жити разом. А через трохи сім’я поповнилася на дівчинку, яку співак назвав іменем своєї мами, – Марічкою.
Попри муки, відмовився від наркотиків
У 43 роки Назарій Яремчук мав усе, про що може мріяти людина: сім’ю, улюблену справу, мільйони шанувальників. Не мав проте чи не найголовнішого – здоров’я.
Передостанній раз Назарій Яремчук вийшов на сцену під час концерту композитора Юрія Рибчинського. Від болю та знесилення артист уже не міг стояти. Тому співав, присівши на сходах до сцени. Глядачі не могли не помітити, наскільки хвороба змінила співака, скільки болю та страждань було в його очах. І тільки голос – дзвінкий та чистий – линув, ніби прощаючись зі сценою, з глядачем, із життям…
Перед самою смертю Назарія мучили страшні болі. Наркотиків він не хотів приймати. Бо якщо Бог послав таке випробування, то, значить, це треба витримати. А наскільки великими були муки співака, потім розповіли його руки – зі слідами від нігтів та зубів.
Зірка Назарія Яремчука згасла, коли йому було тільки 43. Але пісні у виконанні артиста живуть дотепер. Живе і його голос. Тільки лунає він із уст дітей – синів Дмитра і Назарія та доньки Марічки…
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
