На місці древнього міста – містичний замок і найбільший рівнинний водоспад України

Є на Тернопільщині особливе місце, яке магнітом притягує туристів з України та з-за кордону.

Тут навіть ґрунт червоний. А після дощів узагалі стає криваво-багряним. Можливо, саме тому ця територія колись отримала назву Червоногород, або Червлена Русь. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

За давніми легендами, колись на цій території точилися важкі бої, і крові було пролито стільки, що вона досі просочується на поверхні землі, ніби нагадуючи людям про важке минуле.

Ці води оберігав святий Онуфрій

Але варто нам здолати півгодинний шлях червоною землею, як перед нами відкриється невимовної краси місцина: огорнутий крислатими деревами Джуринський водоспад – найбільший рівнинний і найбільший рукотворний водоспад України.

Його каскади сягають 16 метрів заввишки та понад 20 метрів завширшки. Потоки води з гуркотом спадають униз, створюючи відчуття, ніби сама річка Джурин хоче розкрити нам свої давні секрети.

Та коли від містики перейти до реальності й зазирнути до історичних джерел, то побачимо, що існують мінімум три версії походження Джуринського водоспаду. За однією з них, він виник природним шляхом. За іншою – русло завернули ординські війська. А за третьою – водоспад виник під впливом як людей, так і природи.

Тутешні екскурсоводи розповідають, що ще у 17 ст. місцеві пани наказали прокопати канал, аби річка Джурин змінила русло й створила цей мальовничий каскад. Мовляв, для панів водоспад був місцем, аби й самим прогулятися, і перед вельможними гостями похвалитися.

Також тут стояла колись кам’яна фігура святого Онуфрія. Архівні листівки і старі фотографії свідчать: статую встановили у ХІХ столітті біля джерела, яке витікає під водоспадом. Святого Онуфрія шанували як відлюдника-пустельника, покровителя монахів і тих людей, хто шукає духовного усамітнення.

А образ св. Онуфрія встановили саме біля води, щоб освятити місце, захистити його від зла і наповнити відвідувачів духовною підтримкою.

Щоправда, фігури святого вже немає біля водоспаду. Але натомість є інформаційна табличка: і з розповіддю про св. Онуфрія, і зі старовинними фото.

Бурхливі потоки помагали молоти зерно

Та Джуринський водоспад – це не лише про вельмож і святих.

Сила його потоків працювала й на користь простих людей. Вода тут колись крутила колеса водяного млина, що перемелював зерно на борошно. Архівні згадки свідчать: млин був важливим господарським об’єктом, яким користувалися господарі з усіх навколишніх сіл.

Цього млина давно вже немає. Але натомість є джерело з кришталево чистою водою. Нещодавно облаштоване, воно стало місцем для туристів, щоб утамувати спрагу і набрати собі на згадку води з особливого, наповненого історією місця.

Як розповіли місцеві жителі, вся територія щороку доглядається й облагороджується. Та ми й самі оцінили і столики, за якими можна присісти, відпочити, помилуватися красотами й перекусити. А для безпечного спуску до водоспаду є мотузка, натягнута поміж дерев, кладка для відвідувачів – аби пройти з одного берега бурхливого потоку до іншого.

Ця місцина могла бачити Богдана Хмельницького!

Коли ж намилуєтеся водоспадом і втамуєте спрагу біля джерела, то на зворотному шляху обов’язково зазирніть до руїн Червоногородського замку. Адже саме його, що сховався на горі поміж дерев, називають однією з найяскравіших архітектурних пам’яток Тернопільщини.

Історія цієї місцини бере початок іще 700 років тому! Щоправда, спершу тут стояли приміщення давньоруського поселення. Із 14 століття його називали Червеним (Червоним) городком.

400 років тому наші предки звели тут оборонну споруду, яка пережила численні напади і навіть зазнала руйнувань під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році.

Потім оборонна споруда стала власністю австрійського уряду. Майже 250 років тому її викупив польський магнат Кароль Понінський. 1820 року частину старих оборонних споруд розібрали, а на їхньому місці спорудили вишуканий палац із двома круглими готичними зубчастими баштами. Саме ці башти, хай і напіврозвалені, але дійшли до наших днів, нагадуючи про колишню розкіш, яку не вберегли сучасні покоління…

…Сьогодні і Джуринський водоспад, і Червоногородський замок стали справжніми перлинами Поділля. Адже дарують і природну красу, й історичну романтику, переплетену з містикою. Та навіть якщо ви не історик і не археолог, то, як мінімум, зможете зробити тут гарні фото на згадку, а ще – наповнити себе неймовірними емоціями.