Люди

В 95 років тче килими і виступає на сцені

В 95 років тче килими і виступає на сцені

Дивлячись на 95-річну Марію Олексин із села Бортники, що в Тлумацькому районі Івано-Франківської області, важко не дивуватися. Адже жінка, попри поважний вік, і нині працює з ранку до ночі і є однією з найстаріших ткаль України.

Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір". 

– Мій «годувальник» такий же немолодий, як і я, – жартує бабуся, показуючи верстат, висота якого метр 70, а ширина 90 сантиметрів. – В 1940-х роках минулого століття його подарував моїй мамі її брат. Вона все життя на ньому працювала і, до речі, прожила 101 рік. Верстат дістався мені від неї у спадок. Він мені дуже допоміг в нелегкі 90-ті роки, коли ткацтвом додатково заробляла, аби прогодувати сім’ю. Хоча в той час за цю справу можна було й в міліцію потрапити за спекуляцію. Тож я казала, що ткацтвом займаюсь не я, а моя старенька мама, яка тоді вже була на пенсії.

В минулому ткачі знали певні молитви, які читали перед тим, як приступити до роботи. Однак пані Марія зізнається, що не знає таких. Тож перед роботою читає «Отче наш», «Богородице Діво, радуйся».

– А тоді кажу: Боже, допоможи, – каже ткаля. – І беруся до роботи. Передусім потрібно заправити лляну або вовняну нитку – метрів десять. Це основа майбутнього виробу. Це на перший погляд робота легка, однак якщо на нитці є вузлики, то на заправляння може піти й весь день. На цю основу набираю нитки у бердо – це спеціальна плоска дощечка, на якій є декілька десятків вертикальних щілин. В кожному стовпчику, який розділяє щілини, є від одного до трьох отворів, що дозволяє створювати візерунки. І лише опісля починаю ткати. Приміром, верету зі смужками завдовжки до 120 сантиметрів тчу два дні, а жіночу запаску з візерунками – три дні. Коли ж орнаменти складні – як-от зображення тварин чи птахів, то робота над виробом може забрати й декілька тижнів.

Для роботи майстриня використовує лише лляні нитки. Колись іще фарбувала їх відваром трав, кори дуба, цибулевого лушпиння, соком буряка. Готові вироби дарує родичам, дещо продає.

 – Звісно, десь щось болить, та йдеш і починаєш працювати. А там, дивись, і не відчуваєш болю, бо думаєш вже про роботу, – переконана бабуся. – Та й секрет мого довголіття, думаю, в тому, що все життя працюю. От нині мені 95, а я пораюсь по господарству, тчу, виступаю на сільській сцені з піснями. Розповідаю молоді про традиції, історію нашого села. Якщо не лінуватися, ставитись до всього з гумором, дякувати за все Богу, то він кожному дасть багато літ життя.

 Ксенія Фірковська

 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: історія, Життя
В тему