19 Грудня 2018
Новини

Микола Чудотворець: 10 фактів про улюбленого святого, які вас здивують

Микола Чудотворець: 10 фактів про улюбленого святого, які вас здивують

19 грудня увесь православний світ відзначає день святителя Миколая Мирлікійського. А дітки, які цілий рік поводилися чемно, щойно розімкнувши зранечку повіки, щиро радіють, знайшовши під подушкою «миколайчики». Тож кому ми завдячуємо такими світлими спогадами з дитинства і традицією обдаровувати одне одного цього щоразу щасливого зимового ранку? Цікаві факти, які ми зібрали для вас про одного із найбільш шанованих святих – Миколу Чудотворця.  

1. Народився близько 260 року в місті Патара Лікійської провінції. Був єдиним сином благочестивих Феофана і Нонни, які дали обітницю посвятити своє дитя Богові. Як твердить Святе Письмо, після цих пологів мати зцілилася від тяжких недуг, а під час обряду хрещення новонароджений самостійно простояв на ноженятах цілих три години. Маленький Миколай почав постувати одразу, приймаючи молоко матері по середах і п’ятницях. Після передчасної смерті батьків на виховання хлопчика узяв рідний дядько, абат місцевого монастиря, який пізніше і висвятив небожа у священики.

2. Після ранньої смерті батька і матері Микола, якому від заможних нащадків зостався багатий маєток, вирішив передати ці статки на діла християнської любові, постіше кажучи, роздати нужденним. Успадковане багатство святий вважав не своєю власністю, а добром, належним усім біднякам, які живуть у скруті і потребують допомоги. Причому Миколай не схильний був чекати, доки людина звернеться до нього з проханням про поміч, а сам шукав потребуючих, щоб їм помагати. І робив це так, що ті навіть не здогадувалися, хто є їхнім добродієм. Чинив так, слідуючи словам Євангелія: «Не показуйте своєї праведності перед людьми, щоб вони вас бачили і хвалили за те; нехай знає про ваші добрі діла лише Отець Небесний». Святого Миколая вважають заступником бідних, скривджених. А також несправедливо засуджених: якось зупинив сокиру ката, урятувавши від страти трьох невинних людей.

Миколай зупиняє ката

3. Був возведений у сан архієрея у віці 35–40 років. Існує красива легенда щодо єпископства святого Миколая. Коли в Мирах виникла потреба в новому єпископі, вище духовенство скликало зібрання, аби вибрати нового главу єпархії. Та в суперечках згоди так і не дійшли. Тоді звернулися до Бога із проханням вказати їм найдостойнішого чоловіка. Тієї ж ночі архієпископ мав у сні видіння, де святі сили наказали йому висвятити у єпископи першого, хто вранці прийде до церкви, бо це праведна людина. Водночас і сам отець Миколай мав віщий сон: у ньому Ісус Христос передав йому святе Євангеліє, а Богоматір – єпископський омофор (із цими атрибутами церковної влади святого зображують на образах). Збентежений таким сновидінням, священнослужитель прокинувся рано-вранці, аби піти до храму і попросити у Господа просвітлення для розуміння цього сну. Тоді найстарший єпископ і сказав йому, що він обраний Богом на цю посаду і мусить пройти висвячення у єпископи. Миколай, хоч і не мав таких амбіцій, противитися виразній Божій волі не став

4. Мешкав на території сучасної Туреччини, і зовнішність його була типова для представника цієї нації. Статурою це був міцно збудований чоловік, мав зросту орієнтовно 1,68 метра, високе чоло, чітко означені вилиці та підборіддя, майже орлиний ніс, карі очі і смагляву шкіру. Такий портрет святителя відтворили учені Манчестерського університету, які у 2009-му реконструювали його зовнішність за мощами. Також антропологи припускають, що святий із Мир Лікійських не вживав м’ясної їжі. Сучасною мовою кажучи – був вегетаріанцем. 

5. Знаєте, звідки у Західній Європі пішла традиція у ніч перед Миколаєвим святом насипати для дітахів цукерки до шкарпеток, закріплених на каміні? Щодо цього існує легенда. За часів Миколая у Патарі вітця трьох доньок злидні привели до жахливого наміру пожертвувати честю дівиць, щоби на заробені таким аморальним чином кошти віддати дівчат заміж. Та святитель Микола запобіг духовному падінню цієї сім’ї, закинувши до оселі бідової родини через шибку три мішечки із златом. За іншою версією – висипав золоті монети у взуття чи у димар, а ті попадали прямісінько у шкарпетки, які господарі розвісили сохнути на каміні.

шкарпетки

6. Святий Миколай з Мир Лікійських і святий Миколай з Барі – та сама постать. Батьківщиною угодника Божого є Туреччина, але вже по його смерті група католиків таємно перенесла тіло до Барі на італійському побережжі, де мироточиві мощі зберігаються понині. Цікаво, що моряки-італійці, викравши останки земної оболонки святого, фактично врятували їх від сплюндрування турками, які здійснювали набіги на християнські святині. Звістка про те, що 9 травня (за григоріанським календарем) мощі улюбленого святителя Миколая перенесли в церкву Святого Стефана в портовому місті на півдні Італії, разлетілася по всьому світі. І сьогодні, на честь цієї події, маємо свято так званого «Миколая літнього». Цікаво, що «зимового» і «літнього» Миколу зображують на образах по-різному: першого – у головному уборі, єпископській митрі, другого – з непокритою головою. 

гробниця Миколи в Барі

7. Своїм покровителем святого вважають мореплавці. І з приводу цього теж є прекрасна легенда: у місті, де Миколай був єпископом, настав голод. А в цей час біля берегів поселення пришвартувався корабель зі збіжжям. Моряки не хотіли ділитися ним із містянами, проте святий Миколай вмовив їх і пообіцяв, що зерна у трюмах не поменшає. Все сталося так, як обіцяв угодник Божий. Окрім того, здійснюючи паломництво на Святу Землю – до Єрусалиму, Миколай заспокоїв море, яке вирувало. А також воскресив своїми молитвами корабельника-матроса, який звалився зі щогли і розбився на смерть. Відтоді мореплавці вшановують його як свого захисника. 

Микола покровитель моряків

8. Перше чудо святителя у Київській Русі пов’язане з образом Миколи Мокрого – йдеться про чудесний порятунок святим малюка, поглинутого хвилями Дніпра. Подружжя перепивало човником широку річку, молода мати задрімала і впустила з рук крихітного сина у воду. Великий чудотворець почув скорботні молитви батьків, які втратили єдиного спадкоємця. Наступного ранку немовля живим і неушкодженим виявили на хорах храму Святої Софії перед чудотворним образом угодника Божого. Стародавня ікона перебувала в Києві до 1943 року і зникла напередодні входження у місто радянських військ. Як стало відомо пізніше, лик Миколи Мокрого через Польщу вивезли в Америку і нині він зберігається в Троїцькому храмі в Брукліні.

Микола Мокрий

9. Лише раз отець Миколай піддався гріхові гніву, і цей випадок увійшов в історію. На І Соборі в Нікеї (325 року) він виступив проти єретика Арія, який заперечував у Христі Божу природу. Арій поширював єресь, що Христос не був Богочоловіком, непорочно зачатим Дівою Марією Сином Божим, а звичайною людиною, хоч і великим пророком і посланцем Єгови. Коли ж на Соборі Арій вперто хулив Христа, то святий Миколай вдарив богохульника по обличчю. Отці Собору не похвалили святого за цей ляпас і навіть наклали на нього церковну покуту.

10. Своїм захисником вважали святого українські чумаки. Вирушаючи навесні у свою далеку подорож, торговці сіллю старалися повернутися додому до 6 грудня – дня Святого Миколая за старим стилем. 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна
В тему