Життя

Кохання повернулось у сім’ю після ремонту спальні

Кохання повернулось у сім’ю після ремонту спальні

Костя так кохав Аню, що готовий був абсолютно на все. Тож заради того, аби зустрітися з коханою, кожні вихідні приїжджав зі столиці до райцентру, де вона закінчувала школу.

– Ти б, хлопче, шукав би собі дівчину з Києва, – повчала його Лідія Іванівна, мати. – Сам розумієш, ми з батьком тобі там житла не купимо. Тому будь кмітливим.

– Правильніше сказати – хитрим? – запитав син. – Чи, може, підлим, щоб проміняти кохану дівчину на чотири стіни? Мамо, подобається вам Аня чи ні, але я одружуся лише з нею.

Як тільки дівчина вступила до одного із столичних вишів, Костя зробив їй пропозицію руки і серця. Через місяць в кафе відсвяткували студентське весілля. Тож на вихідні їхали до рідного краю як молоде подружжя. Батьки Ані щиро зраділи новині, бажали молодим якнайкращих гараздів і вручили конверт із грішми.

– Тут десять тисяч доларів, – сказав батько Ані. – Чи купите собі щось, чи залишите на житло, то вже як собі вирішите. Головне – щоб ви були щасливими, а з грішми я вам за можливості буду допомагати.

Зовсім іншою була реакція батьків Костика. Якщо батько ще скупо привітав, бо як і мати вважав, що красень і розумник син міг би влаштувати особисте життя у столиці, то мати слів не добирала.

– А батьків чого не запросив на весілля? – кричала вона до сина. – Мабуть, соромно стало тобі, сину, за свій поспішний вибір. А ти чого кинулась йому на шию, наче в річці тонула? Хотіла якнайшвидше охомутати якось дурня, яким виявився мій син? Радієш, що обвила його шию, наче змія?

– Мамо, як ти можеш так говорити? – не витримав Костик. – Замість того, аби порадіти за нас, ти говориш жахливі речі.

– Не подобається, що я кажу? – сердилась мати. – То йди собі з мого дому. І ту проститутку з собою забирай.

Відтоді минуло десять років. Костя і Аня вже давно мали роботу. Підростав синок, тож одного дня, порадившись, подружжя вирішило переїхати зі столиці до рідного райцентру.Продали однокімнатну квартиру, доклали трохи грошей і в невеличкому містечку купили трикімнатне житло. Ремонт взявся робити брат Костика. І через три тижні молода сім’я, зайшовши до оселі, ахнула – ремонт було зроблено на совість. Тож придбали красиві меблі, побутову техніку і справили новосілля.

– Мамо, там страшний дід сидить, – якось у страху прошепотів маленький Михайлик, показуючи пальчиком на ліжко подружжя і ховаючись за матір. – Хто то, мамо?

– Сину, ти про що? – здивувалась Аня, обнімаючи малого. – Там немає нікого.

– Є, мамо, є, – заперечив малий і почав плакати. – Мамо, він лякає мене.

Відтоді життя подружжя почало стрімко змінюватись. Між Костиком і Анею все частіше виникали сварки, які доводили молоду жінку до сліз. Причому, виникали наче на порожньому місці, і, що найцікавіше, усі суперечки починались лише у спальні. Згодом жінка вже почала боятися туди заходити. Тим паче, що страху додавав син, який, заглядаючи у спальню, кожного разу розповідав про страшного діда, який сміявся і казав, що скоро Михайлик і мама будуть жити без тата.

– Мамо, мені страшно, – плакав хлопчик. – Мамо, хто це?

– Заспокойся, Михайлику, – втішала його мама, відносячи в іншу кімнату. Їй і самій було дуже лячно.

Про свої проблеми та страхи написала на одному форумі, просячи поради. І, як не дивно, одна жінка порадила негайно робити ремонт.

– Інакше ваша сім’я розпадеться, – написала вона. – Повірте, ремонт і освячення оселі вирішить усі проблеми. І не втрачайте часу – робіть ремонт.

Аня так і не зрозуміла, як ремонт і їхні з чоловіком стосунки можуть бути взаємопов’язаними. Однак думка про те, що на час ремонту вона з сім’єю переїде до батьків, їй сподобалась.

– У вас так багато грошей, що ремонт треба робити? – обурювалась свекруха. – Ти марнотратниця, не вмієш економити.

Вона пробувала сина відговорити від затії. Мовляв, це ж яка витрата коштів! Однак Костянтин не погодився – його пригнічувало оте погіршення стосунків з дружиною та дуже лякали розповіді сина про страшного діда.

Тож через два тижні в квартирі закипів ремонт. Одного дня майстри подзвонили до Ані і попросили негайно приїхати. Коли вона увійшла до спальні, то була вражена – під підвісною стелею була намальована картина, яка наче складалась з декількох модулів. Причому, сюжети були страшними.

– Що робити з цим? – запитав один із майстрів. – І взагалі навіщо малювати такі страхіття у спальні?

– Не знаю, я не знаю, хто і навіщо це малював, – прошепотіла вражена Аня, впізнавши в головному герої усіх модулів страшного діда, про якого розповідав син. – Знімайте усе разом із штукатуркою.

Після ремонту оселю освятив священник. У першу ж ніч подружжя засинало з відчуттям щастя – так, наче щойно одружилися. Сварки та непорозуміння залишились в минулому. В спальню почав приходити Михайлик.

– Ми наче розпочали життя з чистого аркуша, – написала Аня тій жінці, яка порадила зробити ремонт.

– Вітаю, – не забарилась відповідь. – Молодець, що прислухались до моєї поради. Чи хтось був проти ремонту?

Аня відповіла, що свекруха всіляко відмовляла і сердилась. На що отримала пораду зробити все для того, аби свекруха не переступала порогу її квартири. Мовляв, це вона хотіла, аби син розлучився. Проаналізувавши попередній ремонт, який робив брат чоловіка, Аня пригадала, що в молодості свекруха навчалась у художній школі та дуже цікавилась магією.

– Ну ні, я не дозволю нікому розлучити нас, – прошепотіла Аня. – Ми з Костиком щасливі, і ніхто не зруйнує нашого щастя.

Ксенія Фірковська

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: кохання, Сім'я, стосунки
В тему