Життя

Подружжя зустрілося в сауні в той час, коли він мав бути в лікарні, а вона – з дитиною  

Подружжя зустрілося в сауні в той час, коли він мав бути в лікарні, а вона – з дитиною  

Люда давно зустрічалася з коханцем. Все чекала, коли він запропонує їй кинути все і розпочати життя, як-то кажуть, з чистого листа. Проте Толик не поспішав це робити.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

– То ти простимулюй його, – порадила Ліда, найкраща подруга. – Сама знаєш, часи коли чоловіки завойовували нас, давно минули. Тепер ми маємо думати про те, як чоловіка завоювати і повести під вінець. Ой, Людка, поки ти будеш ото розкачуватися, то його й інша, спритніша, може приХватизувати. Сама бачиш, є за що боротися.

Подруга бачила. Відтак намагалась все більше часу проводити з коханцем. То втікала до нього, аби повечеряти разом, то разом розслаблялися в сауні.

– Толику, то як то воно має бути далі? – не раз запитувала вона його. – Я так мрію бути з тобою з ранку і до ранку кожного дня! Так хочу бути поруч!

– Ну, коли хочеш, то так і буде, – всіляко ухилявся від відповіді Толик.

– Хочу заміж за тебе!

– То й вийдеш!

Однак час йшов, а такої бажаної пропозиції все не було. Якось Толик зібрався з  компанією в сауну, і Люда й собі вирішила з ними піти. Боялась, аби йому не приглянулась якась молодиця. Ну, вміють же ті жінки вішатися чоловікам на шию! Тим більше, що Толик казав, що має бути його давня приятелька.

– Ну, справжня красуня, – мовив він тоді. – Її фотографіями можна прикрашати обкладинки глянцевих журналів!

– Вона буде з чоловіком? – Людка відчула, як десь всередині кольнули ревнощі від почутого.

– Ну, можна сказати, що так, – розсміявся у відповідь Толик. – З коханцем! Я його не знаю, то заодно і подивлюся, кого там вона собі знайшла. Казала, що одружений і руки має золоті.

– От безсовісна! – тільки й мовила жінка. – Знає, що одружений і…

– І що з того? – щиро здивувався Толик. – Я ж знаю, що ти заміжня, і все одно люблю тебе.

На цьому розмова і закінчилась. Проте Люда вирішила, що б не сталось, а таки поїхати з ними в сауну. Чоловіку вирішила сказати, що, мовляв, сестра дзвонила, просила приїхати з ночівлею. Однак здійснити задумане не вдалося.

– Людо, я їду в лікарню до тьоті, – мовив ввечері Іван. – Потрапила з серцевим нападом. Відвідаю її, тоді поїду в її квартиру, нагодую кішок. Одне слово, вдома буду завтра.

– Ой, – зойкнула дружина, яка саме відкрила рот, аби сказати, що ввечері її не буде – сестра просить приїхати терміново.

– Все добре?

– Так, – відповіла Люда. – То їдь. Тьоті вітання. Нехай одужує.

Іван пішов, а Люда почала думати, на кого ж залишили дворічного Андрійка. Взагалі-то вона нерідко лишала його самого. Але то вдень, коли він спав, а вони з Толиком їхали кудись пообідати. Тепер ситуація була зовсім іншою. З огляду на те, що Іван буде вдома лише наступного дня, а попереду – весь вечір і ніч, потрібно, аби за дитиною хтось приглянув. Ну, мало що може трапитися! Може вночі прокинутися, а поруч – нікого!

– Оксано, побудеш з малим ввечері? – запитала самотню сусідку. – В Івана тьотя захворіла, то хочемо поїхати в лікарню, відвідати. Ну і заночуємо там, щоб хата пусткою не стояла. Сама знаєш, які тепер часи.

– Добре, – погодилась сусідка, якій подобалось няньчитись з малим Люди та Івана. – А коли ви їдете?

– За пів години, – відповіла Люда і прожогом кинулась до оселі наводити марафет. Не пройшло і двадцяти хвилин, як вона, гарно одягнена та з зачіскою, стояла на порозі сусідки. – Ось ключі. Малий спить.

В таксі відчувала, що від тих картин, які малювала уява, перехоплювало подих. Ох же і відпочинуть вони сьогодні! А, можливо, і Толика вдасться переконати в тому, що йому вкрай потрібна дружина.

Якби Людмилі хтось сказав, які сюрпризи чекають на неї в сауні, вона б не повірила. Коли увійшла вродлива жінка, Люда спершу очам своїм не повірила. То це ж її колишня однокласниця! Ого, яка красива! Таки правий Толик – ну дуже гарна! А як одягнена! Ну, звісно, коли коханець витрачає на її вдяганки купу грошей, то можна і виглядати як лялечка.

– Усім привіт! – мовила Світлана, переодягаючись за ширмою. – А де мій коханий?

– Ось-ось має бути, – відповів Толик, палко обіймаючи і роздягаючи Людмилу. – Ото сьогодні відпочинемо, дівчатка.

У відповідь коханка лише міцніше пригорнулась до його грудей. Палко цілувала і раптом – наче грім серед ясного – неба пролунав голос… Толика.

– Проститутка! – закричав він. – То ти так за дитиною дивишся? Поки малий сам вдома, то ти з коханцем час проводиш!

– Коханий, – Світлана взяла його за руку, і в цю мить побачила Люду. – Ти?

– То ти – коханка мого чоловіка? – заверещала Люда, кидаючись на суперницю.

– Негідниця! – лютував Іван. – Завтра ж несу заяву на розлучення. Гульвіса!

– То це я гульвіса? – лементувала Люда. – Ти ж до хворої тьоті поїхав! Зрадник!

Після того, як Толик категорично відмовився одружуватися з нею, Люда почала миритися з Іваном. Однак він наполягав на розлученні, яке й відбулося через пів року. Згодом він відсудив дитину, а через півтора року Люда побачила з вікна тролейбуса, як він йшов, тримаючи за руку сина, а іншою обнімав… вагітну Оксану. Виявилось, що колишня сусідка стала його дружиною.

Ксенія Фірковська

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: кохання, Життя
В тему