Яким чином він збільшується в розмірі, не можуть пояснити навіть науковці
Упродовж століть село Довгів, що у Мар’янівській громаді Волині, має свого захисника – кам’яний хрест.
Цей древній оберіг височіє посеред поля. Хто й коли встановив його тут – досі таємниця. Та ще більшою загадкою лишається сам сакральний об’єкт. Адже він, за словами старожилів, постійно збільшується в розмірах.
– Мені було років десять-дванадцять, як я приходила до хреста і бачила, що він був маленьким і тоненьким. Ну а зараз самі бачили, який він став, – пригадує 76-річна Людмила Рожновська, яка весь свій вік живе в Довгові.
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
Три сакральні об’єкти з’єднані спільною водною артерією
Географ та краєзнавець Володимир Братчун дослідив, що загалом таких хрестів існує в світі три. Один – у селі Довгалівка Рівненської області. Ще один – на території Білорусі. Але найбільший із них тут – у Довгові.
– Цікавий факт, що відстань між волинським та рівненським хрестами – 49 кілометрів, відстань від українського кордону до білоруського хреста – також 49 кілометрів. Протяжність річок у Довгові та Довгалівці теж однакова – 40 кілометрів. Більше того, – розповів краєзнавець у телепроєкті «Волинь дивовижна», – обидві ці річки впадають у Стир, Стир – у Прип’ять. А білоруський хрест розташований якраз на узбережжі Прип’яті. Тобто три унікальні об’єкти з’єднані між собою водними артеріями.
Хоча ця історична пам’ятка достеменно не досліджена, втім історики вважають, що хрест поблизу Довгова з’явився ще в часи козаччини. Тим паче, що саме в цьому волинському регіоні відбувалося чимало битв, серед яких найвідомішою вважається битва під Берестечком (від села Довгів до Берестечка всього 30 км).
– Науковці пробували дослідити феномен «живого» хреста. З’ясували, що він виготовлений із піщаника, який не властивий нашому регіону. Тому це ще одна загадка, яку належить розкрити, – провадить депутатка Мар’янівської селищної ради Олена Сторожук.
Геолог, доцент кафедри географії СНУ ім. Лесі Українки Олександр Вовк на запитання Володимира Братчуна про походження хреста розповів:
– Візуально, без застосування спеціального обладнання, я можу сказати, що хрест утворений із крупнозернистого пісковика, який складається з кварцу та темнокольорового металу. Найімовірніше – темнорогової обманки. Поверхня хреста вивітрена, має сліди моху. Але подібних хрестів мені як геологу бачити не доводилося ніколи.
Що ж до росту святині, то збільшення її у висоту Олександр Вовк пояснює таким чином: ґрунт довкола хреста під впливом вітру та води осідає, його верхні шари внаслідок ерозії руйнуються, через це хрест усе більше оголюється та візуально здається вищим.
А от як камінний хрест стає грубішим – загадка навіть для геологів.
Святиня не дозволила перевезти себе на Львівщину?
Хоча хрест старий, але до нього постійно прямують люди. Щороку вони оздоблюють сакральний об’єкт кольоровими стрічками. Це роблять небайдужі в знак подяки за зцілення.
Уже згадувана місцева мешканка Людмила Рожновська в рамках телепроєкту «Дивовижна Волинь» розповіла, що за її пам’яті хрест допоміг зцілитися дівчинці, яку із селища Мар’янівка привезли до святині та молилися за одужання дитини від шкірного захворювання.
Підтвердила жінка й факт росту хреста. А ще повідала історію, яку почула від свого дідуся. Він народився 1880 року, онучці ж переповів історію, яку почув від свого дідуся. Тобто події цієї розповіді можуть датуватися початком 1800 років. І йдеться в ній ось про що…
…У ті давні часи жителі села Стоянів (нині то вже Львівська область) вирішили забрати з околиці Довгова камінний хрест. Хотіли встановити його як оберіг для своїх домівок. Приїхали, викопали святиню, повантажили на віз – і потягнули волами. Дорога видалася складна. Зупинилися стоянівці на ночівлю. Зранку прокидаються – нема хреста! Вернулися – хрест на тому ж місці, звідки його викопали. Привели ентузіасти зі Стоянова ще одного вола. Вже дві худобини тягнули хреста. Марно – все одно довелося стати на ночівлю. І знову на ранок хрест дивним чином повернувся на попереднє місці. Стоянівці привели вже трьох волів – і знову історія повторилася. Аж тоді ентузіасти збагнули: святиня має стояти в тому місці, де їй призначено.
– Відтоді до хреста люди стали їхати за зціленням із усіх-усюд. Тільки наші жителі довгий час не вірили у його силу, – зауважує Людмила Михайлівна. – Через це я колись запитувала дідуся: чому так. На що дідусь відповів: «Бо пророк у своєму селі не має почоту».
Паломники приїздять навіть із-за кордону
Однак нині слава про чудодійний хрест усе більше шириться. Тож чим тільки не прикрашений сакральний об’єкт: і рушники на ньому, й кольорові стрічки. Нерідко тут закладають гроші як подяку за Божу ласку.
– Люди приходять сюди з вірою, звертаються до Господа зі щирою молитвою і отримують від Всевишнього те, чого просять, – розповідає настоятель Свято-Михайлівського храму села протоієрей Іван Ізай. – Якщо в котрійсь із сімей маленькі діти часто хворіють, погано сплять, капризують, то мами прикладають до хреста одяг малюків чи пеленки, промовляють молитву і дитинка краще почувається.
Жителі села та району, гості з Луцька та зі Львова, навіть паломники із-за кордону не раз розповідали отцеві Івану: мали проблеми в сімейному житті, потерпали від хвороб, приходили до цього хреста, зверталися до Господа з благанням – і Бог допомагав, відводив біду.
У Довгові стало також хорошою традицією перед сезоном жнив приходити до хреста і просити хорошого врожаю. На престольне свято мешканці Довгова та довколишніх сіл здійснюють хресну ходу від Свято-Михайлівського храму до чудотворного.
От і 25 липня тутешня громада разом із головою Луцької районної ради Олександром Омельчуком та народним депутатом Вячеславом Рубльовим помолилися біля святині.
– Ми тут здійснюємо водосвятний молебень та просимо, аби через цей хрест Господь дарував нам усім здоров’я, мир та благополуччя кожній родині, – пояснює отець Іван. – Скільки років ми сюди приходимо, стільки часу відчуваємо Божу підтримку. Тож хто потребує захисту й опіки Всевишнього – запрошуємо: приїжджайте до нашого чудотворного хреста.
Маєте потребу відвідати святиню? Підказуємо: Довгів розташований на межі Волинської та Львівської областей. Від Луцька до села 65 км, зі Львова – 111 км.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
