Щоразу, коли гуляю вулицями старого Луцька, уявляю, як ось цією бруківкою-трилінкою походжали дами в розкішних сукнях, у ворота Замку Любарта ще в 14 ст. заїжджали на конях князі й королі...
А які любовні пристрасті тут вирували! У кіно такого не побачиш!!! Зате почитаєш у нашій газеті. Так що вмощуйтеся зручніше, і починаємо… Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Ким була його перша дружина?
Усі ви, певно, знаєте, що 2029 року Луцьк відзначатиме 600-річчя З′їзду європейських монархів, який організував Великий князь Литовський Вітовт у стінах досі збереженого замку. Але був не лише поважним правителем, а й живим чоловіком. Відтак кохав, страждав і, що важливо, дуже шанував ту, яку обирав собі за дружину.
Оскільки події, про які я вам оповідаю, сталися майже 600 років тому, то історики досі не можуть сказати точно, скільки ж дружин мав князь Вітовт. Тому спробуємо розібратися.
За однією з версій, іще зовсім юним Вітовт із політичних міркувань міг укласти шлюб із жінкою на ім’я Марія Лукомська. Вона походила, за однією з версій, із князівського роду Лукомських, а за іншою – з полоцької князівської династії.
Чому цей шлюб розпався і чи народилася в ньому дитина Вітовта, версії розходяться. Ймовірно, Марія померла 1382 року, можливо – від гарячки після пологів. Утім достеменного підтвердження цим фактам нема.
Перевдягнула чоловіка в сукню й урятувала
А от про кого історики розповідають багато й цікаво, так це про дружину князя Вітовта Ганну.
За однією з найпоширеніших версій, вона була дочкою смоленського князя і сестрою останнього правителя того Смоленського князівства, яке ще було незалежним. Проте існує версія, що Ганна походила з литовсько-руського боярського роду Судимонта.
Весілля Вітовта й Ганни датують 1370-ми роками. Нареченому в той час було орієнтовно 20-ть. У пари народилася дочка Софія (згодом – велика княгиня московська). Та на момент появи дівчинки на світ її батько ще не став великим князем. А тому й опинявся не раз у центрі боротьби за владу після смерті свого батька.
Так, 1382 року двоюрідний брат Ягайло силоміць тримав Вітовта в Кревському замку (його руїни за 350 км від Луцька, у Гродненській області білорусі), аби таким чином усунути конкурента за князівський престол. І саме Ганна врятувала тоді свого чоловіка. Причому проявила неабияку винахідливість! Якщо вірити переказам, то, щойно Ганна отримала дозвіл відвідувати чоловіка, взяла із собою двох служниць, наказала Вітовту перевдягнутися в жіночу сукню й вийти замість однієї з покоївок.
Чи ризикувала при цьому сама? Безперечно! Та Ганна пішла на все, аби тільки врятувати чоловіка.
Ризикувала Ганна, але не зреклася чоловіка, й через сім років після цього випадку, коли Вітовту не вдалося захопити Вільнюс (тоді столиця Литви називалася Вільно) і подружжю довелося жити під захистом Тевтонського ордену.
Мала Ганна і міжнародний політичний авторитет. Вона підтримувала особисті зв’язки з багатьма впливовими людьми того часу. І те, що Вітовт урешті став правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського (куди входили землі Литви, України та Білорусі), – це було не без підтримки дружини.
Єдине, що засмучувало пару, – це відсутність сина-спадкоємця. Проте в липні 1418 року сталося те, до чого Вітовт не міг бути готовим, – Ганна померла…
Повінчався з племінницею
Здавалось би, все: життя для Вітовта втратило сенс. Але саме на похороні Ганни Вітовт побачив ту, яка зовсім скоро стала його нареченою.
Справа в тім, що дружина Ганна мала рідну сестру, а сестра – доньку Уляну. Племінниця, звісно ж, не могла не приїхати на прощання з тіткою. Якщо вірити переказам, то Уляна була зовні схожою на Ганну, тільки на 30 років молодшою. Тому можна припустити, що Вітовт побачив у цій жінці продовження своєї дружини, яку безмежно кохав і втратив.
Тож йому було байдуже, що племінниця мала чоловіка. Байдуже, що між близькими родичами шлюб був заборонений церквою. Чоловік Уляни, до слова, зовсім скоро загинув. Папа Римський надав дозвіл на вінчання. І через майже три місяці після смерті Ганни, в листопаді 1418, Вітовт уже вінчався з племінницею своєї покійної дружини. А на шлюбну церемонію до міста Гродно (сучасна білорусь) з’їхалася знать.
Похоронити заповів біля попередньої дружини
А ще через десять років Вітовт знову запросив правителів усієї Європи. Тільки тепер уже – до Луцька, своєї південної столиці. Бо саме тут у січні 1429-го організував З’їзд європейських монархів.
Щоправда, синів-спадкоємців Вітовт так і не дочекався. Та, попри це, він не втратив політичних амбіцій. Аби посилити свою владу на теренах Східної Європи, вирішив заснувати окреме від поляків королівство. Уже навіть були виготовлені корони: одна – Вітовту, ще одна – Уляні. Втім церемонія, яку запланували на 8 вересня 1430 року, так і не відбулася. Бо делегацію, яка везла коронаційні документи та регалії, поляки на своїй території не пропустили. А через півтора місяця Вітовт помер. Чи був це нещасний випадок? Чи була розправа політичних опонентів? Версій багато. Однак точну причину смерті нині неможливо встановити.
Але що цікаво: похоронити себе Вітовт заповів біля Ганни. Вочевидь, ні краса, ані молодість Уляни не змогли затьмарити тих почуттів, які до попередньої дружини носив великий князь усі ці роки…
Оксана Бубенщикова
Зображення з архіву, Тетяна Яцечко-Блаженко
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
