Життя

Зустрілися на хрестинах у друзів, а через чверть століття одружилися

Зустрілися на хрестинах у друзів, а через чверть століття одружилися

Того дня гості поспішали до будинку Ірини та Юрка, аби привітати з народженням донечки.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

– Агу-агу-агусінька, – агукала до крихітки майбутня хресна мати. – Ой, яка ж кумедна! Гляньте, як зморщила носик!

Цієї миті до Алли підійшов щасливий татусь.

– Аллусю, дозволь представити, – мовив він. – Анатолій Іванович, або ж Толик. Або ж просто твій кум.

– Дуже приємно стати хресним батьком дитини найкращого друга, – усміхнувшись, сказав високий, вродливий, стильно одягнений чоловік. – А ще більш приємно, коли моя кума – така красуня.

Відтоді він ні на крок не відходив від дівчини. В храмі очей з неї не зводив. А в ресторані, де за скромним застіллям зібралися родичі та друзі, сів поруч. Увесь вечір сипав жартами, розповідав дотепні історії з життя.

– Толику, дивися мені, – жартома пригрозила йому Ірина. – Бо скажу Люді.

У відповідь чоловік лише на мить спохмурнів. По обличчю наче тінь пробігла. А потім він і далі мило посміхався кумі і жартував-жартував. Алла відчувала, що їй дедалі більше подобається її кум. Ще б пак! Дивився на неї такими очима, наче кіт на сепараторну сметану. Вона, дурненька, вже подумки й заміж за нього вийшла і навіть діток народила. Надто вже красномовними були його погляди в реальності. Була переконана, що попросить дати номер телефону, запросить на каву.

Проте все закінчилося зовсім не так, як Алла уявляла. Якоїсь миті Толик просто зник. Чи то вийшов перекурити з чоловіками, чи то хтось йому подзвонив. Одне слово, вийшов і зник.

– Ірино, а де це мій кум пропав? – знітившись і почервонівши, запитала вона свою подругу. – Ось наче був тут, а враз зник.

– Алло, я не знаю, як тобі правильно сказати, – мовила Ірина. – Він залишив тобі лист. Але, Аллочко, він тобі не потрібен.

– Лист? – вдавано здивовано запитала дівчина.

– Розумієш, він мусить одружитися. В нього на кону дуже багато поставлено, – відповіла Іра, простягаючи лист.

Тремтячим руками Алла розкрила лист. «Моя кохана! – почерк був дуже красивим. – Так, Аллочко, я хочу до кінця свого життя називати тебе. Ти навіть не уявляєш, ким ти стала для мене. Щойно побачивши тебе, я закохався наче хлопчисько. Вже й нафантазував собі, як зізнаватимусь тобі в коханні, як проситиму твоєї руки, як нестиму на руках до вінця. Одне слово, уява намалювала все наше майбутнє спільне життя. Проте, прошу тебе, прости. І знай, що я завжди кохатиму лише тебе».

Алла з листа зрозуміла лише одне – вона йому, як і він їй, дуже сподобався. Проте чому ж тоді втік із гулянки, навіть не попрощавшись?!

– Давай не будемо про це, – на її запитання Юрко відповів доволі різко. – Ти молода, дуже вродлива, і все в тебе буде добре. А Толю просто забудь.

Спершу Алла дуже сумувала за своїм кумом. Пробувала розшукати його, проте все було марно. А далі життя взяло своє – студентські вечірки, навчання, екзамени, вручення диплома  і доросле життя. Вона влаштувалася на роботу в престижну фірму, яка стрімко набирала обертів. Допізна засиджувалась на роботі над звітами, проте заробітна плата, яку отримувала, її дійсно радувала. Через два роки вийшла заміж за заступника директора фірми, одного за другим народила двійко синів. Займалася вихованням дітей, різними домашніми справами і не помітила, коли чоловік подружився з «зеленим змієм». Відмовляла, просила, переконувала залишити чарку, проте все було марно. Микола не вважав себе алкоголіком, тож весело проводив час в компанії легковажних дівчаток, з якими літав то в Туреччину, то в Єгипет.

Декілька років тривала боротьба Алли за батька своїх дітей. Розуміла, що сини підростають і потребують чоловічого виховання. І не відомо, чим би закінчилася ця боротьба, якби не Інна. Молода. Красива. Енергійна і цілеспрямована. Вона вміла досягати поставленої мети, і дуже скоро після знайомства з нею Микола залишив сім’ю.

– Думала, що не переживу того всього, – розповідала Алла Ірині. – Важко було мені неймовірно. І шкода того дурника. Бо ж та моделька витягне з нього всі гроші і кине його.

– Алло, він сам вибрав свій шлях, – зітхнула Ірина. – В нього своє життя, а в тебе – своє. До речі, твоя похресниця через два тижні заміж виходить. Тому готуйся! Ти ж хресна мама!

Весілля було гучним. Ще б пак! Одні видавали заміж єдину доньку, інші одружували єдиного сина. І ті, і інші люди небідні, тож святкування влаштували пишне і велелюдне.

Алла з синами також приїхала. Привітала молодих, поспілкувалася з родичами нареченої.

– Аллочко, це ви, це ти? – враз позаду себе почула голос, який так і не забула, хоча вперше і востаннє чула його чверть століття тому. – Аллочко, я такий щасливий, що ми зустрілися знову!

Це був він! Толик за ці роки поправився дещо, хоча в цілому виглядав красивим, доглянутим чоловіком. От тільки сивина на скронях з’явилася.

– Добрий вечір! – мовила ледве насмішкувато. – Мабуть, від того щастя знову ось-ось зникнете?

– Ні, Аллочко, тепер вже точно ні, – тихо відповів Толик. – Я всі ці роки мріяв про нашу зустріч і шкодував, що так тоді вчинив.

Того вечора він розповів Аллі про те, що колись він, молодий викладач вишу, мав захищати кандидатську дисертацію. Керівник натякнув, що він може серйозно допомогти, якщо він, Толик, погодиться одружитися з його донькою. Або в разі відмови – нашкодить так, що хлопцеві доведеться назавжди попрощатися з мрією про наукову і викладацьку діяльність. Після тривалих роздумів Толик погодився. А за три дні до власного весілля зустрів Аллу. Проте все ж одружився, та життя не склалося – через двадцять років подружнього життя дружина проміняла його на своє перше, ще шкільне кохання.

– Тепер я тебе ніколи не відпущу, – прошепотів, цілуючи її руки. – Аллочко, виходь за мене заміж!

Якось в Ірини знову зібралися гості. Була і Алла з Толиком, які вже більше як пів року були одружені.

– Це мені ви дякувати повинні, – мовила Ірина. – Бо я вас на весілля похресниці запросила! Бачила, що мучитесь в цьому житті, і так захотіла, аби стали щасливими!

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Ксенія Фірковська

 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Життя, кохання
В тему

Останні матеріали