Життя

«Український шоу­бізнес настільки просякнутий грошовими інтересами, що в кого статки, в того й кубки»

«Український шоу­бізнес настільки просякнутий грошовими інтересами, що в кого статки, в того й кубки»
Діана Шевчук

Шлях до успіху 18-річної Діанки Шевчук із с. Буяни Торчинської ОТГ  Луцького р-ну був непростим, подекуди й тернистим. Не раз доводилося обпікатися і плакати від розпачу.

Але, маючи підтримку дружної родини, дівчинка не кидає вокалу і мріє на весь світ прославити Україну, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Співати почала раніше, ніж ходити

Уперше побачивши Діану, я дуже здивувалася. Скромна й тиха дівчина геть не була схожа на зірку сцени, а в її тихій розмові тяжко було вловити голос, яким захоплюються професіонали світового рівня.

Однак Діанина мама на це тільки усміхається: мовляв, життя іще навчить бути «зубастою». А поки що треба працювати і працювати. При тім, що перші заняття співом почалися в дівчинки тоді, коли вона тільки зіп'ялася на ноги.

– Пам'ятаю, нормально ходити не вміла, а вже підспівувала і підтанцьовувала під мелодії радіоприймача. Усіх звуків не вимовляла, а точно відтворювала мотиви найпопулярніших хітів. Ми думали: бавиться собі дитина. Та коли у 5-річному віці віддали в музичну школу, викладачі сказали: «Росте талантище!» – пригадує мама Олена.

Талантище росло настільки швидко, що, крім вокалу, Діанка взялася опановувати гру на бандурі. Потім додалося фортепіано. І до того всього – лише відмінні оцінки у школі.

Діана Шевчук
Діана Шевчук

– Восени 2009-го нам порадили поїхати до Луцька, де в районному Будинку культури викладає заслужена артистка України Алла Опейда. «Чом' не скористатися?» – вирішили ми. Поспілкувалися з Аллою Олександрівною. Домовилися займатися. А через два місяці, у грудні, Діанка вперше вийшла на велику сцену і так виконала пісню про пінгвіна, що вразила не тільки глядачів, а й суддів. У результаті – перше місце у «Срібних дзвіночках», – пригадує Олена Шевчук.

На фестивалях – теж своя корупція

У 8-річному віці завоювавши першу солідну перемогу, дівчина на яких тільки сценах не виступала. Вона стала кращою на міжнародному фестивалі «Золотий лелека». Першу премію здобула на фестивалі патріотичної пісні «Червона калина». І всюди – на Сході і Заході, Півдні і Півночі – ставала беззаперечною фавориткою.

– Варто людям почути Діанине виконання – підходять до нас та вітають: «Перемога за вами!» Та насправді виходить не завжди так, – продовжують мої співрозмовниці.

– Український шоу-бізнес настільки просякнутий грошовими інтересами, що в кого фінанси, у того й кубки.

Не раз бувало, моя дитина заспіває – зал в оваціях! А як прийдеться до нагородження – за кулісами чую: «Вибачте, але призові місця – за дітьми спонсорів». Суддівською несправедливістю були ми вражені, приміром, на «Молодій Галичині», на інших фестивалях, що відбувалися й на Волині. Якщо серед членів журі професійні вокалісти – ще тицьнуть третє місце, а коли ні – то про нас узагалі забувають.

Саме тому, до речі, Діана не спокусилася на участь у всеукраїнських шоу на зразок «Голос країни» чи «Х-Фактор».

Співає голосами всесвітньо відомих артистів

– А от у кого ми віримо, так це в «Червону руту». Бо він не такий фінансово заангажований, – зауважує сама вокаліста. – Три роки тому я стала дипломантом цього фестивалю. Продовжила працювати в червонорутівському форматі. Тобто поєдную фольк, рок, джаз, блюз. Зараз пробую твори, що їх виконували Селін Діон, Адель, щоб вплітати їхні мотиви зі старовинними волинськими наспівами.

Втім голос і текст – це тільки половина успіху. Не меншу роль відіграють також образ артистки, її поведінка на сцені, зачіска, костюм.

– Коли я виступала в Генічеську (це Херсонська область), то жінки потім підходили, мій сценічний костюм щупали, придивлялися, вражалися, просили поруч сфотографуватися. А чоловіки підійшли – та кажуть: «Ото ваші бандеровки дали!» – усміхається Діана.

Щоб викликати подібний фурор, дівчинка щодня тренує голос, а мама Олена мусить над сценічним образом мізкувати. Тож уже декілька років поспіль Шевчуки співпрацюють із популярною луцькою дизайнеркою одягу. А мама Олена спеціально заради доньки опанувала фах перукаря-модельєра.

Крім таланту, треба гроші, і дуже багато

Доки слухаю співрозмовниць, у пам'яті зринає фраза: «Краса вимагає жертв, але ще більше – грошей». І з цим родина Шевчуків не може не згодитися:

– О! Грошей і справді потрібно багато. Аранжування однієї пісні коштує 10 тисяч гривень. Студійний запис належної якості (щоб потім можна було на радіо крутити) тягне близько 3 тисяч гривень. А приплюсуйте костюми, поїздки, індивідуальні заняття.

– 2016-го Діанка вступила до Волинського училища  культури та мистецтв. Тому о 7.40 виходить із дому, о 20.40 повертається, і дитині треба на проїзд, на харчування дати, – зізнається мама Олена. – Це при тому, що заводів-пароходів ми не маємо, був невеличкий бізнес, а тепер наш тато змушений до Польщі на заробітки їздити.

– Якогось року на свято Покрови запросили Діану до Києва виступити на урочистому концерті. Але зауважили: треба вечірньо-театральне плаття. В нас такого не було, то добре, що був небайдужий чоловік із сусіднього села Усичі і допоміг із придбанням сукні. А так – як хоч' викручуйся, – емоційно каже мама.

Мріє створити власну хорову школу

– Можливо, якби я виконувала попсові твори, то українські радіостанції охочіше транслювали б мої пісні. Проте мені хочеться донести слухачеві якісну музику, цікаву, експериментальну. От, наприклад, на «Червоній руті» я стала лауреатом фестивалю, бо зуміла старовинну пісню «Їхав козак» виконати у стилі регі, – пояснює дівчина.

– А зараз із викладачами училища я опановую академічний спів. Адже в майбутньому хотілося б вступити до Київської консерваторії. А далі прокласти шлях аж на сцени світового рівня! Чи вдасться – загадувати не будемо. Але я щодня й сумлінно працюю, аби моя мрія збулася…

Зараз Діана навчається на четвертому курсі коледжу мистецтв, опановує академічний спів та хорове диригування, виконує арії Баха, Моцарта, хорові твори Гайдна, Генделя, Лятошинського та інших відомих композиторів. І завдяки колоритному сопрано твори звучать неймовірно!

Щодо мрій на майбутнє, то Діана зауважує: спочатку – складання ЗНО, державні іспити, творчі випробування для вступу до Національної музичної академії імені Чайковського.

– А от коли все це вдасться, то, – каже юна артистка, – хочу заснувати хорову школу, схожу до тієї, яку створив американський гурт «Pentatonix».

Оксана Бубенщикова

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: шоу-бізнес, успіх, конкурси
В тему