Життя

Юна волонтерка тішить співом серця патріотів

Юна волонтерка тішить співом серця патріотів

Поспішай творити добро

Уляна Степаненко переїхала із Ужгорода до Луцька, аби разом із батьками допомагати рідному дядькові Сергію Балицькому у його неоціненній волонтерській діяльності.

Так,  волонтера і благодійника, приватного  підприємця, засновника Громадської організації «Волонтерський центр «СЕРЦЕ ПАТРІОТА», ініціатора розбудови «Вулиці мрії» Сергія Балицького давно знають як на Волині, так і на Сході України, де зараз наші герої – бійці АТО роблять усе можливе і неможливе, аби спинити російського агресора. А нині бійці висловлюють величезну вдячність його племінниці Уляні, сестрі Ользі Балицькій та шваґру, які разом творять добрі справи у Волонтерському центрі «Серце патріота». Тож Уляна, закінчивши школу у рідному Ужгороді, у Луцьку вступила до правознавчого ліцею, згодом успішно склала вступні іспити у СНУ імені Лесі Українки.

Ще в Ужгороді обдарована дівчинка навчання у гімназії поєднувала із музичною школою. Загалом вокалом Уляна займається із шести років. Відточувала майстерність співачки в авторській вокальній студії Яни Садварій – автора-пісняра, члена спілки композиторів України, солістки Закарпатської обласної філармонії. Окрім того, що Яна допомогла Уляні оволодіти голосом, розвинути музичний слух і навчитися передавати настрій і всі відтінки мелодії, чим дозволила юній співачці сформувати індивідуальну манеру і характер виконання, вона ще й написала особисто для Уляни декілька пісень.

– Уляно, яким було твоє дитинство?

– Усе моє дитинство, скільки себе пам’ятаю, минуло на конкурсах, репетиціях, фестивалях, причому не тільки в Україні, а й за кордоном.  Тобто якщо інші діти грались на вулиці після школи, то я була постійно зайнята. Та нині дуже вдячна батькам за те, що наполегливо спрямовували мене серйозно займатись вокалом, підштовхували та надихали, надавали віру в себе, свої сили. При цьому вони навіть не знали, що я вступила на навчання до музичної школи – туди мене забрала вчителька співів, відразу як прослухала мене. Коли ми родиною переїхали до Луцька, волею долі я вступила до правознавчого ліцею. Спочатку сувора дисципліна, носіння форми мене, як творчу особистість, трішки шокували. Проте швидко освоїлась, почала виступати на конкурсах, представляючи ліцей. Так само представляла на конкурсах свій географічний факультет Східноєвропейського національного університету. Тішусь, що ми змогли на одному конкурсі вибороти гран-прі, перемігши тим самим сильних вокалістів з інституту мистецтв того ж університету.

Ця гарна і артистична дівчина своїм життям підтверджує вислів, що талановиті люди талановиті в усьому. Так, окрім успішного навчання і перспективної вокальної діяльності, Уляна як дизайнер розробляла для волонтерського центру назву «Серце патріота», а також плакати, наклейки, емблему тощо: «Окрім того, що працювала як дизайнер, допомагаю рідним в організаторській роботі центру. Зрозумівши, що бійцям АТО, цим справжнім героям війни, потрібна не тільки матеріальна допомога, а що найбільше страждають їхні серця та душі, я вирішила хоч чимось їх розрадити, і тепер беру активну участь у волонтерських концертах. Зокрема, у дуетах із Василем Чепелюком, Галиною Овсійчук тощо. Усі кошти, зібрані під час цих концертів, віддаємо у волонтерський центр».

– Насправді навіщо гарній дівчині займатись волонтерською діяльністю, яка передбачає бачити страждання та біль інших людей?

– Тому що я бачу перед собою гідний приклад своїх батьків, які цілодобово займаються волонтерською діяльністю, свого дядька Сергія, який, не покладаючи рук, залишивши на рідних власний бізнес, незважаючи на сімейні негаразди, невтомно збирає допомогу, їздить на Схід, наражаючи на небезпеку не тільки власне здоров’я, але й життя.

– А яка пісня на твоїх волонтерських концертах найбільше до вподоби бійцям?

– Хоча дуже часто виконую сумні пісні, які беруть за душу, типу «Балада про мальви» Володимира Івасюка на вірші Богдана Гури, яку вперше виконала Софія Ротару у 1975 році, проте впевнена, що нашим українським героям потрібно співати веселі, оптимістичні, життєстверджувальні композиції. Для прикладу, «Карпати», яку співає Наталія Бучинська.

 

Ірина Белоцька

«Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований

«Благодійним фондом Олександра Шевченка» та Українським журналістським фондом».

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Найцікавіше, Життя, волонтери, благодійність
В тему