З часів дебюту «дорослої дівчинки», українськой телеведучої, посла Фонду ООН з питань народонаселення, мами двох дітей Маші Єфросиніної пройшло понад двадцять років, проте інтернет-популярність вона здобула не так давно.
У зв'язку з появою YouTube-шоу "Екзамен" і "Дорослі дівчата" Єфросиніна розширила аудиторію та змістила фокус уваги на соціально значущі теми. В останніх проектах медійниця нерідко підіймала питання аб'юзу в стосунках, гендерної рівності, стереотипного мислення і прийняття себе.
На бекстейджі шоу Олі Полякової "Королева кухні", де вже телеведучій довелося складати своєрідний кулінарний іспит – готувати бездріжджовий хліб, Маша розповіла про соціальну стигматизацію, культ ідеальної фізичної форми та бодішеймінг. Вона також поділилася "секретами" своєї стрункості.
Нелюбов до готування і спогади про дитинство
Моє життя розпорядилося так, що ніщо в його ході не траплялося такого, щоб я полюбила готувати. Це дуже просто пояснити. Мама показувала нам готування, як щось для неї непросте.
Моє дитинство проходило за радянських часів у досить скромних умовах. Я пам'ятаю часи й роки, коли вдома не було електрики і газу. Мама нам буквально готувала з того, що було в холодильнику. Рис або макарони по-флотськи ми могли їсти три дні.
Прям обожнювання в особі мами я не бачила, коли вона стояла на кухні. Це був вимушений захід – дістати продукти і швидко всіх нагодувати. Вже у віці 14–15 років я задумалася, що, напевно, і мені потрібно оволодіти якимись навичками готування.
Мама же ж вимовила фразу, яка багато в чому визначила моє ставлення до кулінарії. Вона сказала: "Донечко, краще ти вчися, щоб бути освіченою людиною. Коли будеш такою, ти завжди заробиш".
Можливо, вона тоді сказала це спересердя, але я її ніколи в цьому не звинувачувала і не засуджувала. Добре пам'ятаю, в який час вони жили з татом. Це справило на мене колосальне враження. В принципі, словам мами судилося збутися. У мене є кухар вже дуже багато років.
Гендерні стереотипи та неприпустимість аб'юзу
В Україні все ще існує стереотип, що місце жінки – на кухні. Як, на вашу думку, його можна побороти?
Ми з вами вже однією ніжкою знаходимося в тих часах, коли дівчатам навряд чи можна сказати авторитарно: "Ти повинна готувати!" Чи то я спілкуюся в таких колах, чи то взагалі не є проблемою.
Я якраз таки радію, що сьогодні такого немає. У містах поменше існує ситуація, коли вдома тільки жінка відповідає за готування. За замовчуванням це є головним і незаперечним нормативом.
У мене коротка й абсолютно безкомпромісна відповідь хлопцям, які молодим дівчатам закидають: "Ти повинна готувати!" Я взагалі нічого і нікому не винна. Швидше всього така відповідь спричинить по собі конфлікт. Тут потрібно дивитися на ступінь закоханості в цю людину або на ступінь його цінності в житті жінки, дівчини, дівчинки.
У моєму житті був епізод з чоловіком, коли ми тільки зустрічалися. Він запропонував мені переїхати до нього. У мені якраз тоді розігралася стигма, що я повинна своєму чоловікові куховарити з ранку до вечора щось вишукане – страви, про які я уявлення не мала. Навіть не знала з якого боку підібратися до ризото, м'яса по-французьки, стейків чи якихось паст.
Я тоді накупила книг і почала куховарити. Все це мені дико важко давалося. Якщо комусь для приготування однієї страви необхідно від двадцяти до тридцяти хвилин, то мені – від двох до трьох годин. У мене не виходило, і все доводилося переробляти.
Одного разу мій чоловік спостерігав за оцими моїми муками, а потім запропонував поговорити. Він сказав: "Марі, якщо тобі не хочеться це робити, то мені жертви взагалі не потрібні. Мені не потрібні ні така їжа, ні такі нерви, ні твоє спотворене жахом обличчя. Я тебе про це не просив".
Відразу ж після цього він взяв і за двадцять хвилин зварганив приголомшливий стейк. Іноді я йому кажу: "А давай сходимо в який-небудь ресторан? Так хочеться романтики і чогось такого". У відповідь він пропонує щось приготувати. Готує він справді дуже смачно, швидко і з легкістю.
Схуднення і правильне харчування
Всі чекають якогось дива, а в мене, на жаль, його як не було, так і немає. Мій режим харчування вже дуже багато років приблизно однаковий. З нього виключені важкі вуглеводи, випічка, тісто, вироби з борошна, все із заварними кремами. Цього практично немає. Я не їм пельмені, вареники, пасту – нічого, де є тісто.
70 відсотків свого раціону намагаюся складати з сирих овочів чи будь-якого виду обробки. Зрідка ви можете зустріти в моєму раціоні рибу. Не можу назвати себе вегетаріанкою, але я ідеально почуваюся на рослинній їжі.
При підготовці до зйомок, особливо в білизні, намагаюся привести своє тіло в ідеальний для камери стан. Щоб виглядати струнким для життя, необхідно бути трохи схудлим. Багато хто цього не помічає. Я до цього ставлюся не як до жертвоприношення, а як до вимушеної міри та робочого фактору. Тому мені це дається легко.
Я прибираю вечерю і переходжу на досить модне сьогодні інтервальне голодування, коли різниця між останнім прийомом їжі одного дня і першим прийомом їжі наступного дня становить шістнадцять годин.
Це дуже непросто, оскільки ввечері якраз дуже сильно хочеться поїсти. Та якщо, наприклад, повечеряти о п'ятій вечора, а поснідати десь о восьмій чи дев'ятій ранку, то це і є інтервальне голодування. Воно працює, звичайно, безвідмовно. Так харчувалася моя мама відразу ж після мого народження. Не буду говорити скільки років тому це було.
Мама цю систему винайшла самостійно. Зрозуміла, що відсутність вечері робить її завжди стрункою і легкою. Тому цій системі, як і мені, – вже тисячу років.
Бодішеймінг та прийняття себе
Радити підліткам чи юнакам, що вже входять у дорослий вік, – небезпечний шлях. Діти сприймають батьків як менторів, як нав'язування своєї думки. У підсумку це викликає дуже сильний протест.
Якщо говорити дівчинці 14–15 років, що вона має бути худою чи бути ось такою, то чекайте біди. Вона не буде худа і при цьому буде їсти все гівно світу. У 15–16 років я пройшла подібні висловлювання від сторонніх людей, не від батьків. Тому я воліла своїй дочці такого не говорити. Я постійно показую їй, як харчуюся сама.
Культ ідеальної фізичної форми
Вдома у нас немає культу ідеальної фізичної форми на відміну від культури здорового способу життя. Ми з чоловіком не женемося за тим, щоб бути на обкладинках журналів з фітнесу. Однак у нашому холодильнику завжди є продукти, які роблять наш раціон досить корисним, для того, щоб ми могли мати необхідну для роботи витривалість, ясно мислити і бути здоровими молодими батьками для своїх дітей.
Більше того, діти з татом можуть заїхати у фастфуд. У нас вдома в холодильнику завжди є просто нескінченна кількість морозива, бо всі троє обожнюють його. В який холодильник не зазирни – там завжди можна знайти морозиво. Я нічого з цим не роблю, та й не збираюся.
О 12 годині ночі я кажу хлопцям, що морозиво з'їдене в цей час, – перебір, що у вас будуть боліти животи і почнеться висип. Потім це все так і відбувається, і я: "Ось, подивіться, будь ласка. Матуся завжди права".
Я намагаюся це робити не в зневажливій манері. Вважаю, що якщо дитина підготовлена до того, як харчуватися, і знає правильний підхід, то настане період в її житті, коли вона знайде йому застосування. Поки ж я, звичайно, в наволочках знаходжу обгортки від цукерок.
Про відносини з їжею та улюблені страви
У мене – звичайні відносини з їжею. Я люблю суші – шматочок рису з сирою рибою, краще з лососем. Також мені подобаються крем-супи на кокосовому молоці, бо вони швидко втамовують апетит і якимось теплом огортають і заспокоюють. Якщо в меню мені нічого не сподобалося, але я бачу крем-суп на альтернативному молоці, то я його завжди візьму.
І обов'язково повинен бути салат, гора салату, вся зелень світу, стручкова квасоля, авокадо, кабачок, нехай навіть сирий, огірок і зелене яблуко. Мені здається, що я оздоровлююся, навіть коли дивлюся на нього. Дуже смачно, коли такий салат заправляють лимонним соком.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
