Щиро вірите у те, що мистецтво зображає лише прекрасне? Пропонуємо вам ознайомитися зі списком картин, які неприємно вразять вас жорстокістю.
Мистецтво проходило цензуру в усі віки. І це не дивно, адже художники зображали на своїх полотнах не тільки уквітчаних красунь, а і жорстоких пияків. Картини, які показують інший – бридкий – бік людського життя, намагалися сховати подалі від публіки.
Пропонуємо вам переглянути вісім робіт, які вражали аудиторію правдивістю.
Олексій Корзухін – «П’яний батько сімейства» (1861 рік)
За цю роботу Корзухін отримав малу золоту медаль від Імператорської академії мистецтв. Автор передав звичну навіть для нинішнього суспільства картину: п’яний батько повертається додому та вчиняє скандал. Він уже перевернув у оселі речі та готовий вилити свій гнів на безневинну дружину та налякану дитину.
Іван Горохов – «Запив» (рубіж XIX – XX століть)
Сюжет розповідає про батька, який напідпитку повернувся додому. В руці він тримає пляшку. Дружина та діти вже готуються до найгіршого.
Володимир Маковський – «Не пущу!» (1892 рік)
Чоловік збирається до пивної. Дружина перекриває йому дорогу своїм тілом. Надзвичайно реалістично зображене горе матері та дитини перед байдужістю п’яниці-батька.
Іван Богданов – «Новачок» (1893 рік)
Нетверезий чоботар повчає маленького підмайстра. Дитина, не приховуючи свого болю, плаче.
Михайло Ватутін – «Вихователь» (1892 рік)
Ще один невтішний сюжет про чоботаря. Цього разу майстер зривається на учнях. Один із хлопчиків тримається за вухо, в яке щойно отримав удар від учителя.
Фірс Журавльов – «Купецькі поминки» (1876 рік)
Алкоголь просочується у всі сфери життя. Наступна картина демонструє, як поважне панство замість того, щоб горювати на поминках, розгулялося.
Василь Перов – «Сільський хресний хід на Великдень» (1861 рік)
А ця картина демонструє, як зустрічали Великдень майже два століття тому. Миряни, як і піп, п’яні. Процесія прямує у церкву. Художник прагнув показати вади сучасного російського суспільства та «мертву» віру. Відвідувачі довго просили прибрати картину з галереї. Проте завдяки наполегливості Павла Третьякова полотно залишалося на місці.
Геннадій Добров «Прощальний погляд» (1982 рік)
Автор написав це полотно за мотивами реальної історії, яка трапилася з його сестрою. Піаністка, проживши в шлюбі з талановитим професійним композитором кілька років, маючи двох синів, змушена розлучитися із чоловіком через алкоголізм. Цю роботу два роки боялися показувати публіці.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
