Багато людей, що жили в Радянському Союзі, з ностальгією згадують смак легендарного молочного морозива за 9 копійок.
Ось чому радянське морозиво вважалося кращим в світі.
Морозиво в СРСР відрізнялося яскраво вираженим молочним смаком. За вершкове відповідав ГОСТ 117-41 - «Морозиво вершкове, морозиво пломбір, фруктово-ягідне, ароматичне». ГОСТ був введений 12 березня 1941 року і строго дотримувався. Завдяки єдиній рецептурі у морозива в різних точках СРСР був однаковий смак, знайомий багатьом з дитинства.
Десерт готували з цільного молока, жирних вершків і свіжих яєць. Як загусник додавали натуральний желатин або агар-агар. Для жирності додавали вершкове масло. Консерванти були під суворою забороною, а невелике відхилення від норми вважали браком.
Інгредієнти «того самого» пломбіру не були секретом. Їх друкували навіть у «Книзі про смачну і здорову їжу»:
- яєчні жовтки
- вершки (33-35% жирності)
- молоко
- цукор
- ванілін або ванільний цукор
У 1966 році ГОСТ скасували, і підприємства стали дотримуватися правил у вільному порядку. Так, в столицях збереглася оригінальна рецептура: московський пломбір і ленінградське ескімо стали по-своєму брендами. Чим далі від центру розташовувалося виробництво, тим більше допускалося «вольностей». Наприклад, в регіонах морозиво готували з сухого молока або томатного соку.
Незабутній смак пояснюється не тільки суворою рецептурою, а й дефіцитом білка і солодощів в раціоні жителів СРСР. Джерела білка, на зразок хорошого м'яса і риби, коштували дорого, багато людей харчувалися переважно вуглеводною їжею (каші, хліб, макарони, картопля). Хороші солодощі були дорогими, і купували їх у свята.
Зараз на виготовлення морозива молочного, вершкового і пломбіру діє ДСТУ.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
