Поки весь світ намагається побороти пандемію коронавірусу з допомогою вакцинації, в Україні триває складна процедура – переконати людей у безпечності щеплень.
Трохи «матчастини»
Рік тому ми прокинулися у новій реальності – в умовах пандемії, яка істотно змінила наше життя. Постійні локдауни, масочний режим, зупинки транспорту і закриття закладів – це відчули на собі всі. А ще набрала чималого поширення і дистанційна форма роботи. Скільки часу це триватиме, тоді ніхто не знав. Та й, поклавши руку на серце, скажемо відверто, не знає і ниньки.
За цей час тільки офіційно на коронавірус в Україні перехворіли майже 1,7 мільйона чоловік. За станом на 1 квітня, за даними Міністерства охорони здоров’я, пандемія забрала життя понад 33,2 тисячі наших співвітчизників.
Уже понад місяць в нашій країні триває кампанія вакцинації, яка покликана знизити ризики занедужати на COVID-19 та зменшити важкість перебігу самої хвороби. Адже колективний імунітет формується лише за умови вакцинації не менше 60% жителів.
Розпочалася кампанія із щеплень вакциною британсько-шведської компанії AstraZeneca (Covishield). Виготовляє її індійське підприємство Serum Institute, яке є найбільшим виробником вакцин у світі.
Рівень ефективності вакцини високий, трохи більше тижня тому у США повідомили результати випробування цієї вакцини. За інформацією ВВС, вакцина показала 79% ефективності для зупинки симптомів коронавірусу та 100% ефективності для протидії серйозному захворюванню.
Однак, чимало українців досить скептично поставилися як до самої ідеї щеплень, так і до якості вакцини AstraZeneca. Мовляв, після щеплення виникає чимало побічних ефектів. Баталії у соцмережах між прихильниками вакцинації та «антиваками» розгорілися не на жарт.
Оскільки доз вакцин в Україні вельми небагато, то українців імунізують у порядку певних черг. До першої потрапили зокрема медики та військові.
Однак, у зв’язку зі змінами у національному плані вакцинації, на першому етапі задля економії вакцин дозволено робити щеплення також і публічним особам: митцям, священикам, журналістам, громадським діячам тощо. Мова йде про так звані залишкові дози. Що це таке? Якщо простою мовою, то вакцини в Україну завезено у 10-дозових флаконах. Після відкриття термін придатності – лише 6 годин. І якщо хтось, кому мали зробити щеплення, з тих чи інших причин вибув, то лишається два варіанти: або шукати заміну, або утилізувати залишки. Ось такими залишковими дозами і вакцинують публічних людей.
Трохи особистого досвіду
Перелік «резервістів» на залишкові дози вакцин формують регіональні підрозділи охорони здоров’я. Потрапив до цього списку і журналіст «Твій портал – T1.ua» Мирослав Ватащук. Тобто я, ваш покірний слуга. Заповнив заявку на сайті ОДА та й забув за неї. Раптом у вівторок, 30 березня, – дзвінок на мобільний.
«Є можливість зробити щеплення від коронавірусу, але потрібно приїхати сьогодні до 16:00», - повідомили на тому боці слухавки.
Колись була приказка, що на халяву – і оцет солодкий. Не знаю напевне щодо оцту, але рішення про потребу у вакцинації я ухвалював довго, ретельно вивчаючи всю наявну інформацію. Враховуючи, що на ковід не хворів, то вирішив, що береженого і Бог береже.
Тож о 13:45 того ж дня, 30 березня, і вживили мені чіп. Тобто зробили щеплення вакциною AstraZeneca (Covishield).
Процедура тривала у Луцькому центрі первинної медичної допомоги №2, в народі – другій поліклініці. Спочатку – заповнення поінформованої згоди, опитування, інструктаж. Сама ж процедура щеплення – то хвилинна справа. Видно, що профі, не перший раз «чіпують». Та й не боляче зовсім.
Після укольчика півгодини треба побути в поліклініці – для контролю, чи не пішло щось не так. Відбув я цей термін. Як не дивно, але 5G роздавати не став. Не знадобилася навіть шапочка з фольги.
Про можливі побічні реакції та алгоритм дій лікарі провели цілий інструктаж, але загалом ця інформація не відрізнялася від доступної у мережі на авторитетних джерелах. Враховуючи, що більшість моїх знайомих після вакцинації не відчули особливого дискомфорту, я щиро сподівався – проскочу. Не зовсім проскочив.
Упродовж вівторка ніякої халепи я не відчував. Але вночі спав кепсько. На ранок же відчуття, ніби з грандіозного похмілля. Голова розколюється, у роті – Сахара. Температура підскочила до 38 і протягом усієї середи коливалася в межах 37,5-38. Наступної ночі спалося теж не вельми. Але вже в четвер стало набагато легше: температура нормалізувалася, головний біль відступив.
Тепер попереду, у червні, – прийом другої дози вакцини. Із мінусів – вживлений у мене чіп повідомлення від Держдепу не приймає. Із плюсів –вакцинація стала кроком до збереження здоров’я та життя.
Будьте здорові!
Мирослав Ватащук, для t1.ua
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
