Поради

Вибираємо відповідний тип фундаменту для будинку

Вибираємо відповідний тип фундаменту для будинку

Перед тим, як почати будувати фундамент для своїх потреб, потрібно визначитися з його призначенням і типом, оскільки кожен вид фундаменту має свої переваги і недоліки. Від цього рішення багато в чому буде залежати довговічність побудованого будинку і зручність його експлуатації.

Вибір основи будівлі обумовлений розумінням геологічних умов і того навантаження, яке в результаті будівництва будинку буде накладене на фундамент. Щоб краще зрозуміти, який саме серед відомих видів фундаментів найкраще підійде в кожному конкретному випадку, потрібно для початку ознайомитися з їхньою класифікацією.

Основні види фундаментів

Фундаменти прийнято розділяти на види і типи.

Види фундаментів, що класифікуються за типом їхнього основного призначення:

  •  несучий фундамент;
  • комбінований фундамент (тобто здатний, крім основного навантаження, залишатися стійким при сейсмічній активності);
  • фундамент глибокого закладення;
  •  фундамент неглибокого закладення;
  •  спеціальний фундамент (тобто створений з урахуванням складності конкретної ділянки).

Види фундаментів, що класифікуються за типом матеріалу:

  • кам'яний фундамент (бутовий, бутобетонний або цегляний);
  • залізобетонний фундамент (збірний або ж монолітний);
  • дерев'яний фундамент.

Види фундаментів класифікуються за типом їхньої конструкції:

  • «стовпчастий» фундамент;
  •  плитний фундамент;
  • континуальний фундамент (фундамент, що відрізняється великими розмірами, в основному використовується для промислового будівництва).

При виборі відповідної основи для майбутньої будівлі необхідно враховувати всі можливі переваги і недоліки з урахуванням типу конструкції фундаменту. Як правило, в більшості випадків вибір відповідного фундаменту здійснюється у відповідності з цими параметрами.

Монолітний, плитний, або «плаваючий» фундамент

Монолітний, плитний, «плаваючий» тип фундаменту являє собою незаглиблену, суцільну плиту. Зазвичай таку конструкцію застосовують в тому випадку, якщо мова йде про велику кількість ґрунтових вод на передбачуваній для будівництва земельній ділянці, або ж при слабких ґрунтах. Застосовується такий фундамент для забезпечення підвищеної стійкості будівлі.

Порядок монтування монолітного, плитного, «плаваючого» фундаменту досить простий. Після зняття верхнього шару ґрунту втрамбовується «подушка», проводиться гідроізоляція, встановлюється опалубка. Потім проводиться загальне армування і заливається бетон. У завершенні для додання міцності конструкції фундаменту робиться вібрація бетону.

Незаперечними плюсами монолітного, плитного, «плаваючого» фундаменту є загальна жорсткість конструкції, підвищена стійкість до слабких ґрунтів і ґрунтових вод, рівномірний розподіл всіх навантажень на фундамент у процесі будівельних робіт, а також можливість при необхідності провести внутрішнє перепланування.

Мінуси такого фундаменту не менш очевидні – це висока його вартість і повна відсутність можливості побудувати підвал або цокольний поверх.

Стрічковий фундамент

Такий конструктивний тип фундаменту, як «стрічковий», дуже популярний в будівництві котеджів і заміських будинків. Він досить добре справляється з будь-якими навантаженнями, навіть досить значними, і довгий час зберігає високу стійкість і надійність. «Стрічковим» він називається в зв'язку з тим, що йде суцільною, єдиною плитою по всьому периметру будинку, включаючи стіни і перегородки.

Монолітний «стрічковий» фундамент заливається безпосередньо на опалубку з армуванням, знімного або незнімного типу. Будується такий фундамент з блоків, що монтуються встик один до одного.

Плюси такого типу фундаменту: рівномірний розподіл всіх навантажень будівлі, висока ступінь надійності, можливість поетапного будівництва.

Мінуси «стрічкового» типу фундаменту: наявні обмеження в плані архітектури, висока вартість як матеріалів, так і проведення будівельних робіт.

Свайно-гвинтова конструкція фундаменту

Свайно-гвинтовий за своєю конструкцією тип фундаменту може добре підійти для будь-якої земельної ділянки з нерівностями поверхні. Відмінною характеристикою цього методу є використання гвинтових паль. Така паля являє собою порожню металеву трубу, оснащену загостреним наконечником з гвинтовими лопатями, завдяки чому її можна «вкрутити» в землю за принципом шурупа. У зв'язку з цим стає можливим вибрати необхідний ступінь заглиблення палі і, таким чином, встановити фундамент практично на будь-якому місці з істотними нерівностями поверхні землі.

Переваги свайно-гвинтового фундаменту: універсальність монтажу, швидкість зведення, можливість повторного використання паль при необхідності і невисока вартість.

До недоліків свайно-гвинтового фундаменту можна віднести сильну усадку, яка передбачає точні розрахунки для забезпечення рівномірної просадки дому та обмеження в будівництві – такий фундамент здатний витримати навантаження лише малоповерхової, невеликої будівлі.

Свайний «буронабивний» фундамент

Цей тип фундаменту є одним з різновидів стовпчастого фундаменту і застосовується для будівництва дерев'яного або каркасного будинку. Свайний «буронабивний» фундамент використовують в тих випадках, коли через підвищений вміст ґрунтових вод інші типи фундаментів будуть менш ефективні, або ж витрати на них виявляються занадто обтяжливими. Конструкція цього типу фундаменту складається з ростверки, що з'єднує палі. Всі несучі елементи такого фундаменту розташовуються безпосередньо під опорними точками стін будівлі, найчастіше – на кутах і перехрестях.

Монтажні роботи з будівництва пальового «буронабивного» фундаменту проводяться в два етапи: спершу риються невеликі ями глибиною в півтора метра, потім в них встановлюються палі. Для проведення всіх цих робіт потрібна спецтехніка.

Плюсами такого фундаменту можна назвати те, що він дуже довговічний, економічний, для його створення не потрібно виконувати різні додаткові роботи, такі, скажімо, як гідроізоляція. Фундамент швидко зводитися, і його можна будувати на ґрунтах, які сильно промерзають.

Істотними мінусами пальового «буронабивного» фундаменту є те, що при його будівництві буде відсутній цокольний поверх та підвал, крім цього, такий фундамент абсолютно несумісний з рухомими і займистими типами ґрунтів. Існує й певне обмеження при навантаженні – цей тип фундаменту застосовується тільки для будівництва невеликих, малоповерхових будівель.

Стовпчастий фундамент

Цей вид фундаменту зазвичай застосовується для будівництва каркасних, щитових, дерев'яних будинків. «Стовпчастий» фундамент складається із систематично встановлених стовпів, розміщених у тих точках, де навантаження буде максимальним, – на кутах і перетині стін.

Плюси «стовпчастого» типу фундаменту цілком очевидні: економічність, довговічність, можливість зведення на ґрунтах, що сильно промерзають. До того ж для того, щоб побудувати такий фундамент, не потрібно проводити ніяких додаткових робіт.

Однак у такого фундаменту є і відчутні мінуси – це передусім те, що в будинку, зведеному на такому фундаменті, буде відсутній підвал і цокольний поверх. Крім цього, «стовпчастий» фундамент має обмеження щодо навантаження і несумісний з рухомими і займистими ґрунтами.

Комбіновані фундаменти

Потрібно згадати і про такий вид основи для будівель, як комбіновані фундаменти. Зазвичай вони застосовуються лише в якихось конкретних, особливих випадках, скажімо, якщо майбутня будівля складатиметься з комбінованих будівельних матеріалів або рельєф місцевості, на якій розташована ділянка, має особливості, наприклад, різні височини. Одним з відчутних переваг такого фундаменту стане те, що можна істотно заощадити на тій частині фундаменту, яка буде нести менше навантаження.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: дім, Фундамент
В тему

Останні матеріали