Світлані з Нововолинська – усього 29 років. Вона мама донечок – 4 і 2 років. У жінки діагностували онко, коли вона була вагітною другим дитям. Аби не нашкодити малюку, вона відмовилася від хіміотерапії і операції. А коли після народження дитини зробила комп’ютерне обстеження, метастази вразили хребет і перейшли на печінку…
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
«Горошинка» на молочній залозі
Усе почалося з невеличкої пухлинки на молочній залозі. Світлані тоді було 27. Якраз тоді померла її бабуся, яку вона дуже любила. Через це молода жінка пережила сильний стрес. Після похорону бабусі Світлана дізналася, що вагітна, і помітила, що пухлина на грудях почала рости. У Нововолинську на УЗД сказали: це звичайна мастопатія. Але гінеколог направила в обласний онкодиспансер.
– Там мене оглянув дуже хороший лікар-мамолог. Після обстеження мені сказали: це не мастопатія, а фіброаденома – доброякісна пухлина. Наказали слідкувати, чи не росте пухлинка, і відпустили додому. А через 5 місяців пухлина збільшилася у два рази, – розповідає Світлана.
З обласного диспансеру жінку направили в Київ. Але перед цим вона ще кілька днів пролежала під крапельницями – плід був дуже низько і лікарі ставили загрозу викидня. У столичній лікарні її направили на дуже болісну біопсію, що проводиться під наркозом. Однак Світлана, аби не нашкодити дитині, пройшла її «наживо».
– Гострим ножем роблять надріз, пістолет з трубочкою просовують всередину пухлини, роблять пару вистрелів – і так забирають шматочок тканини. Мені зробили аж 4 вистріли. Лікарі дуже дивувалися, що я витерпіла таку процедуру без знеболення, – розповідає Світлана.
Пропонували кесарити і видалити пухлину одночасно
Тоді Світлана була на восьмому місяці вагітності. Лікарі пропонували пройти хімію, а тоді зробити кесарів розтин і під тим же наркозом видалити пухлину з грудей. Але Світлана боялася, що через передчасне народження дитина буде з вадами. Лікарі переконували, що якщо виносить маля до кінця, то сильно нашкодить собі. Та молода мама була непорушною.
Після біопсії та аналізів Світлана з чоловіком повернулися чекати результатів додому. Згодом по телефону лікар повідомив: пухлина злоякісна. Сльози, розпач, переживання. «Чому?! Лише три роки тому я вийшла заміж, маю мале дитя і вже вагітна іншим. Невже це кінець?»
– Місцеві лікарі, дізнавшись мій діагноз, теж наполягали на операції. Але, оскільки перед цим потрібно було пройти хімію, я відмовлялася. Навіть мій лікар-мамолог сказав, що оскільки я вагітна дівчинкою, то у 85% випадків після такої хімії дівчатка потім можуть бути безплідними. Тому я писала відмови, – продовжує наша героїня.
Пройшла 16 курсів хіміотерапії
Народжувала Світлана сама народила дівчинку вагою 3 кг і зростом 50 см.
– Ми дуже раділи, що дитя здорове і повноцінне. Знаю, що за нас молилися у церквах різних конфесій, і Бог відповів на ці молитви, – каже Світлана.
Під час вагітності Світлана також не проходила комп’ютерного обстеження. Але коли зробила його після пологів і одного курсу хіміотерапії, то за його результатами метастази вразили хребет і перейшли на печінку.
На сьогодні Світлана пройшла 16 курсів хіміотерапії.
– Скоро буде 2 роки, як я на хімії. За цей період мені уже 6 разів змінювали саму хімію. Спочатку ніби допомагає, пухлина зменшується, проходить час, і вона знову збільшується. Ще я сама купую ліки від метастазів. Я знаю, що є ліки дорожчі і ефективніші, але я поки не маю можливості купувати їх. Тим паче, у мене двоє маленьких дітей, чоловік доглядає мене та їх і тому зараз не працює, – розповідає Світлана.
Наразі у Світлани онкохвороба 4 ступеня з метастазами. Лікар дають невтішні прогнози, кажуть, надія лише на Бога. Але при такому важкому діагнозі жінка дає собі раду, глядить дітей, готує їсти і прибирає. Чоловік допомагає , підтримує, робить уколи. З негативів – у неї сильна задишка і дуже болить спина. До речі, операцію їй так і не зробили. Тепер це рахується небезпечно – зайвий допуск повітря усередину.
Попри все, Світлана переконана: подолає хворобу.
– Спочатку я дуже переживала, дивилася на своїх діток і подумки прощалася з ними. Але зараз я маю впевненість, що все буде добре. І раджу людям, які опинилися у моїй ситуації, не опускати рук, боротися за своє життя…
Ірина Бура
Якщо у вас виникло бажання допомогти матеріально цій жінці у боротьбі з важкою недугою, ось номер картки "ПриватБанку": 4149-4991-5105-3186 (Головатюк Світлана Юріївна).
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
