Працелюбність, цілеспрямованість, щирість і доброта – ті безцінні риси характеру Андрія Осіпова, які допомогли досягнути йому життєвих вершин. Слухаючи цього надзвичайно цікавого співрозмовника, надихаючись його енергією, переконуєшся в тому, що головне в житті – заняття справою, яку любиш, і постійний розвиток.
– Ви людина, яка багато чого досягнула в сфері адвокатури. Скажіть, будь ласка, що спонукало Вас обрати саме цю професію?
– Це був свідомий вибір, адже ще з дитинства хотів захищати людей. І хоча нині велику частину приділяю депутатській діяльності, намагаюсь, щоб вона була спрямована на правовий захист. Окрім того, адвокатура – це надзвичайно цікава професія. Часто буває складно знайти сили, правильні слова та рішення в окремих справах. Однак я щасливий, коли завдяки моїм знанням вдається допомагати людям.
– Які цілі ставите перед собою як депутат Луцької міської ради?
– Я не хотів би говорити про свої здобутки, яких, щоправда, за роки депутатства назбиралося чимало. Кожен може сам прочитати звіти на офіційному сайті міської ради і зробити висновки. Найголовніше, що я прагну бачити в раді, – це внутрішня конкуренція між міським головою і його апаратом з однієї сторони, депутатами – з другої сторони і виконкомом – з третьої. Законодавець передбачив ці три органи, як складові, які мають бути в постійній боротьбі і взаємоконтролі. І, зрештою, ця боротьба зумовлюватиме прийняття правильних рішень. Уявіть собі, що виконком стане підлеглим міському голові, а в раді з’являться депутати, які думають лише про свої кишені, а не про лучан. Що тоді? Це буде занепад місцевої влади.
До того ж на сьогодні мені вдалось виявити угоди, за умовами яких рада купує товари, які коштують вдвічі більше ніж, якби їх купував будь-який підприємець. Виникає запитання: «Чому за спільні гроші так роблять? Чому безсоромно обкрадають громаду?» Отже, моя головна задача – слідкувати, аби Луцька міська рада приймала ефективні рішення – рішення, які дають найбільше користі лучанам, і при цьому витрачається розумна і потрібна кількість спільних грошей.
– Попри велику зайнятість, чи вистачає часу на сім’ю?
– Я батько двох прекрасних доньок, яких дуже люблю. Але річ у тому, що окрім політики та юриспруденції, я працюю ще й політичним експертом в Інституті політичної освіти і Міжнародному Республіканському Інституті. Встигати все – надзвичайно важко. Через напружений робочий графік приходжу додому, коли діти вже сплять.
Тому запровадив собі таке правило: обов'язково, коли є можливість, завожу їх у школу. Дорогою вони мені розповідають про свої справи, діляться успіхами і проблемами, співають, розказують про моду. Це для мене величезне задоволення і приплив енергії. Окрім цього, намагаюсь нічого не планувати на неділю.
А ще я інколи пишу листи дружині та дітям. Що може бути романтичніше за власноруч написані рядки від щирого серця. Це – просто вибух емоцій і сплеск почуттів. При цьому написати листа своїм рідним – це дуже складна справа. Спробуйте.
– Ви реалізували себе як професіонал своєї справи. А які плани на майбутнє?
– Хотілося б ніколи не зупинятися на досягнутому, а навпаки – мати час і можливості для розвитку. Професія адвоката дозволяє навчатись усе життя і в кінці визнати, що «знаю лише те, що нічого не знаю». А ще є бажання займатись повноцінним хобі і щороку освоювати якесь творче заняття. Ось, наприклад, цього року – навчитись біль-менш пристойно готувати суші, наступного – покращити здібності гри на гітарі, далі – спробувати себе в гравіюванні. Адже людина є повноцінною і гармонійною лише тоді, коли вона все життя працює над собою. Найбільш ефективними засобами розвитку особистості є книги, мистецтво, спілкування із людьми і подорожі.
З іншого боку, я хочу розвивати це місто і країну, в якій живу. Для цього я маю великий обсяг знань, ідей та задумів. У мене гарна освіта та практика. Проте в кріслі депутата повноцінно втілити задуми нереально. Зараз мені 38 років, я перебуваю в золотій порі людського життя. Я вважаю, що завдяки своєму досвіду, дозрів до посади, на якій зможу сам приймати важливі рішення і нести позитивні зміни. Це може бути посада міністра, голови державної адміністрації, міського голови тощо.
– Напередодні Дня Перемоги, що хотіли б побажати?
– Нині ми за крок від можливої трагедії, що може бути подібною до тієї, яка сталася 70 років тому. Загроза світової війни буквально розчинена в повітрі. Тому хочеться побажати усім свідомості. Забудьмо про жорстокість і зрозуміймо нарешті, що людське життя є надзвичайно цінним.
Сталін казав, що смерть однієї людини – це трагедія, а смерть тисячі – це статистика. Ось вже і в сучасній Україні маємо сумну статистику загиблих на Євромайдані і в АТО. Я не хочу, щоб в Україні були нові криваві статистики. Надіюсь, що і в нашій державі, і в Росії знайдеться значна кількість розумних людей, які зупинять це безумство.
А також оскільки це – весняні свята, бажаю усім кохання, здоров’я, родинного затишку і благополуччя. А ще українці традиційно присвячують травневі свята городнім роботам. Тож гарного всім врожаю!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
