Від його танців і дотиків жінки шаленіють, чоловіки скаженіють, а чи не кожен еротичний виступ закінчується «сюрпризом».
Для рідних та друзів він – просто Саша. Але для тисяч шанувальниць – «Мr. Тіко». Що спонукало звичайного хлопчину з волинського селища обрати екзотичний фах стриптизера? Чи важко було подолати сором, щоб оголити тіло перед сотнями жінок? Та які спецефекти варто використовувати, щоб жінки аж вищали в екстазі? Професійні секрети та особисті таємниці – в нашій відвертій розмові.
– Олександре, що підштовхнуло до підкорення такої пікантної професії?
– Скажу відверто – гроші. Адже спочатку я обрав благородну професію рятувальника. Закінчив у Харкові університет ДСНС України. А після отримання диплома встиг попрацювати у цій небезпечній сфері. Але зарплата там була мізерна, відповідальність і ризики – немалі, плюс працювати доводилося за принципом «Наказ обговоренню не підлягає». І я вирішив спробувати себе в кардинально іншій сфері.
– Як до такого рішення поставилися рідні, друзі?
– Були категорично проти. Особливо мама. Вона все життя пропрацювала у сфері торгівлі, тому державну роботу вважала вершиною кар’єрної мрії. Тривалий час між нами були суперечки, в яких я доводив: не хочу за копійки «вкалувати», щоб мати один день вихідного на тиждень і місяць відпустки для посадки та копання картоплі.
– А у стриптизера який графік роботи, яка оплата?
– У період новорічних корпоративів, на Восьме березня танець тривалістю 3 – 5 хвилин коштує не менше від двох тисяч гривень, а таких танців під час виступу я зазвичай виконую три. Коли «не сезон», розцінки падають майже втричі. Крім сезону, на розмір гонорару впливає географія виступу. У Києві кращі заробітки. А коли виступаю в Луцьку, то можу й на символічних 700 гривень погодитися – для, як-то кажуть, підтримки професійного рівня.
– Мабуть, без курйозів під час виступів не обходиться?
– О так (усміхається, – авт.)! Я не можу передбачити всіх нюансів майбутнього виступу: якість апаратури, місце для танцю, настрій публіки. Одного разу мене запросили на дєвішнік, який відбувався у квартирі багатоповерхівки. І от уявіть: я стою на сходовому майданчику в костюмі чорного ангела, в руках тримаю запалені свічки (бо ось-ось маю заходити), аж тут бабуся з ліфта виходить, мене побачила, остовпіла і почала хрестити себе і мене: свят-свят-свят.
А ставалися випадки, в яких було не до сміху: приватна вечірка, я танцюю перед дівчатами, аж тут почали у двері п’яні мужики тарабанити. Я виконав свій номер, але виходити з квартири через двері, за якими чекали неадекватні чоловіки, було б нерозсудливо. А оскільки вечірка відбувалася на першому поверсі, то я скористався безпечнішим варіантом – вийшов через вікно.
– Під час еротичних танців ви торкаєтеся жінок, імітуєте їхнє роздягання. Мабуть, не одна потім розраховувала на продовження «знайомства»?
– Звісно, що по-всякому бувало. В Луцьку то ні: бо тут, як у маленькому селі, – всі одне одного знають. А от у Києві, де багато заможних, але самотніх жінок, пропозицій надходило дуже багато.
– Вам пропонували стати коханцем на одну ніч чи бойфрендом на постійному утриманні?
– Пропозиції бувають різні, але деталями я не цікавлюся, бо ніколи на таке не погоджуся. Стриптиз для мене – це те саме, що для актора зіграти в театрі чи кіно: вивчив роль – виступив – отримав оплески та гонорар – і все!
– А чоловіки замовляють містера Тіко?
– Так, і не раз. Часто на фірмах чоловіки замовляють ефектний подарунок для колег-жінок і зупиняють свій вибір на еротичному танці. Буває навіть, що чоловік хоче здивувати свою дружину креативним сюрпризом і запрошує стриптизера.
– А коханці для коханок такі подарунки роблять?
– Ні, такого в моїй шестирічній практиці ще не траплялося. Мабуть (сміється, – авт.), бояться конкуренції.
– У вас – сотні шанувальниць. А геї пробують завоювати вашу симпатію?
– У мене з ними «особлива любов». Коли я тільки починав свій шлях стриптизера, то називав їй культурно – «геї», на всі дзвінки та пропозиції чемно відмовляв: «Вибачте. Наша співпраця неможлива». Побачивши, що жодне «вибачте, ні» до них не доходило, я «забув» про культуру спілкування і прямо казав: «Чуєш ти, пі…рас! Іди на х…!» А тепер я на цих козлів не хочу навіть нервів тратити. Тож як тільки чую, що то вони, вмикаю в телефоні гучномовця (аби друзі чули нашу «милу бесіду») і починаю відверто «стібатися», доводячи їх до сказу.
Зате коли нормальні чоловіки (так звані натурали) підтримують мене, аплодують, після виступу підходять зі словами «Ну, молодець! Не очікували», то я їхню високу оцінку дуже ціную. Бо оголитися перед жінками – одна справа, а от коли ти підібрав таку музику, костюм, хореографічну композицію, що навіть чоловікам сподобалося, – це, вважаю, і є професіоналізмом.
– Який зі сценічних образів містера Тіко найбільше «заводить» жінок, а який – подобається особисто вам, Олександре?
– На сцені я можу бути, ким завгодно: ковбоєм, лицарем, драконом, чорним ангелом, сексапільним зайчиком і пустотливим Дідом Морозом – загалом у мене близько 20 сценічних персонажів. Найбільше мені подобається виходити на сцену античним воїном. Натомість серед замовників найбільшою популярністю користується містер Тіко в образі американського поліцейського: в чорних окулярах та кепці, з жезлом та в одязі зі шкіряними елементами. Жінки в захваті від такого брутального хлопчика. Тому, до речі, якщо між чоловіком та жінкою притупилися емоції, то рольові ігри – чудовий варіант освіжити почуття.
– А нині, у період новорічних корпоративів, наскільки видозмінюється репертуар містера Тіко?
– Окрім підбору зимових костюмів, я роблю в танцях акцент не на еротиці, а на гуморі та різних прикольних штучках. Публіка в «угарі», коли я в костюмі новорічного Зайчика вискакую, дістаю з біленьких шортів пістолет і починаю обстрілювати глядачів. Це весело. Це несподівано. Усі починають реготати, а настрій стає грайливо-жартівливий.
– Роздягатися, загравати, у всіх на очах зваблювати – на таке здатен не кожен чоловік. Коли вам вдалося подолати сором’язливість?
– Відверто кажучи, саме цей, психологічний, бар’єр дався найважче. Я соромився, був дуже скутим.
Крім того, я комплексував своїм тілом. Бо від природи худорлявий, я не мав тих м’язів, якими зазвичай хизуються стриптизери. Тому навіть пробував уживати стероїди. Але з часом вдалося подолати свої комплекси неповноцінності, і я вирішив: краще матиму природні м’язи, ніж заради штучної краси псуватиму здоров’я. Та й за реакцією публіки побачив: для стриптизера не так важливий розмір м’язів, скільки вміння пластично рухатися та дивувати якимись несподіванками.
– Містер Тіко – стриптизер, якого запрошують навіть до вибагливої київської публіки. А за кордон не було думки виїхати?
– Та мене запрошували працювати і у Франції, і в Польщі. Але до Франції було трохи лячно їхати: мені було всього 19-ть, на ту пору я навіть за кордоном ні разу не був. До Польщі – теж сумніви терзають. Адже там інша специфіка роботи. Якщо в нас виступ триває 3 – 5 хвилин, то в Польщі стриптизеру платять погодинно, і протягом тієї години він має ходити, торкатися жінок, гладити – це не для мене. У США для стриптизерів найкращі умови роботи, але це надто далеко. Та й, якщо чесно, я вже ловлю себе на думці, що трохи переситився роботою, славою, шанувальницями. Якщо раніше я дуже тішився постійними гастролями та виступами, то зараз попрацюю четвер-п’ятницю-суботу і вже відчуваю: набридло, хочу додому, хочу писати книги (і одну з них нещодавно презентував у Луцьку). Зараз мені набагато цікавіше виготовляти одяг під брендом «Mr. Тіко», організовувати лазерні шоу для дітей і дорослих.
– А як у вас складається в особистому житті?
– Звісно, що жіночою увагою я не обділений. Але в особистому житті не все ідеально. Зараз зі мною кохана дівчина. Перед тим мав стосунки, які тривали рік, а ще з однією дівчиною жив у цивільному шлюбі три роки.
– Розходилися через ревнощі?
– Не тільки. Хоча я помітив: доки між нами лише симпатія, дівчина лояльно ставиться до того, що заробляю гроші еротичними танцями. Та як тільки я сильно закохуюся, як тільки починаю йти на поступки – вона відразу намагається щось мені пред’являти, чогось вимагати, запихати мене в нею створені рамки. Мені це набридає, ми розходимося – і вона знову шовкова та знову лояльно сприймає мою роботу.
– Втім до сімейного життя ви, я так розумію, не дозріли?
– Ще ні. І професія теж, до речі, на мене вплинула. Я побачив, якими бувають жінки, на що вони здатні, тому поки не спішу одружуватися.
– А маєте якусь неймовірно божевільну мрію?
– Маю: хочу взяти участь у всесвітньому конкурсі стриптизерів, щоб здобути статус найкращого в світі!
БІЛЬШЕ ПРО ВІДОМИХ ТА ЦІКАВИХ ЛЮДЕЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
